Тема 5.1. Митні платежі.

1. Митно-тарифне регулювання в зовнішньоекономічній діяльності.

2. Митна вартість.

3. Класифікація товарів відповідно до Української класифі­кації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Митний тариф — це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари. Види мита інші предмети, ввезені на митну територію країни, чи вивозяться за межі даної території.

Мито, стягнуте митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, що переміщаються через митний кордон держави.

Метою митного тарифу є:

• раціоналізація товарної структури ввозу товарів до України;

• підтримка раціонального співвідношення ввозу та вивозу товарів, валютних доходів та видатків на території України;

• створення умов щодо прогресивних змін у структурі виробництва;

• захист економіки України від недобросовісної іноземної конкуренції;

• забезпечення умов щодо ефективної інтеграції України у світове господарство.

Мита виконують такі функції:

• фіскальну, коли вводяться для того, щоб добути гроші для держави. Ця функція стосується як імпортних так і експортних мит;

• протекціоністську, коли вводяться для скорочення чи усунення імпорту, тим самим захищаючи вітчизняних виробників від іноземної конкуренції;

• балансувальну, коли вони вводяться для запобігання небажаного експорту товарів, внутрішні ціни на які нижчі від світових.

Звичайно розрізняють такі види мит:

За способом стягування:

адвалорне (вартісне), що нараховується у відсотках до митної вартості товарів, які обкладаються митом (наприклад,30 % від митної вартості). Як правило, ці мита застосовуються при обкладанні товарів, що мають різні якісні характеристики в межах однієї товарної групи. Адвалорні мита допомагають підтримати однаковий рівень захисту внутрішнього ринку незалежно від коливання цін на товар, тобто автоматично адаптуються до інфляції. При цьому змінюється тільки сума доходу в бюджет. Так, якщо розмір мита дорівнює 30 % від ціни товару в 150 дол., то доход бюджету становить 45 дол. Якщо ціна товару збільшиться до 200 дол., то сума доходу бюджету зросте до 60 дол., а при зменшенні ціни до 80 дол., доходи становитимуть 24 дол. Отже, адвалорне мито підвищує ціну імпортного товару на установлений відсоток;

специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів, що обкладаються митом (наприклад, 15 дол. за 1т). Специфічні мита накладаються, як правило, на стандартизовані товари. Ступінь митного захисту за допомогою специфічного мита знаходиться в прямій залежності від коливання цін. Так, специфічне мито в 100 дол. за одиницю імпортного вентилятору більше обмежує імпорт вентилятора ціною 600 дол., тому що становить 16,7 % його ціни,ніж вентилятора ціною 1000 дол., тому що становить 10 % його ціни. Тому рівень захисту вітчизняних виробників при використанні специфічних мит із зростанням імпортних цін падає, а зі зменшенням імпортних цін — збільшується. Однак при падінні імпортних цін специфічне мито підвищує рівень захисту внутрішнього ринку;

комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладання (наприклад, 30 % від митної вартості, але не більш 15дол. за 1т).