
- •Лабораторна робота № 15 Вимірювання вологості повітря психрометричним методом
- •15.1 Мета роботи
- •15.2 Вказівки з підготовки до лабораторної роботи
- •15.3 Загальні теоретичні положення
- •15.4 Опис лабораторної установки
- •15.5 Порядок виконання роботи
- •15.6 Обробка результатів вимірювання
- •7. Контрольні запитання
Лабораторна робота № 15 Вимірювання вологості повітря психрометричним методом
15.1 Мета роботи
Ознайомитись з принципом роботи психрометричних термометрів; набути практичних навиків роботи з приладами для вимірювання вологості повітря; навчитися практично вимірювати вологість повітря.
15.2 Вказівки з підготовки до лабораторної роботи
Перед виконанням роботи необхідно ознайомитися з методичними вказівками та рекомендованою літературою до цієї лабораторної роботи, порядком її виконання, принципом дії приладів. Підготувати бланки протоколів і відповіді на контрольні запитання.
15.3 Загальні теоретичні положення
Оточуюче нас повітря представляє собою суміш різних газів (азот-78%, кисень-21%, аргон-1%). В атмосферному повітрі завжди знаходиться і деяка кількість водяної пари, що випаровується з поверхні річок, морів і океанів. Вміст водяної пари в повітрі називається його вологістю. В суміші реальних газів також, як правило міститься водяна пара. Газ називається ідеальним, якщо він не містить сторонніх домішок.
Кількість водяної пари, що фактично міститься в 1 м3 повітря чи природного газу, називається абсолютною його вологістю. Вона визначається числом грамів водяної пари в 1 м3 повітря (газу) при нормальному атмосферному тиску і нульовій температурі і позначається буквою” f ”. (Рнорм=101.325 кПа). Максимальна кількість водяної пари, яка може знаходитись в 1 м3 повітря при певній температурі та тиску, називається максимальною вологістю. За одиницю максимальної вологості в системі СІ прийнятий кГ/м3
Як правило, вологоміри вимірюють не абсолютну, а відносну вологість повітря (газу). Відносною вологістю називають відношення маси водяної пари, що містяться в 1 м3 повітря (газу) до максимально можливої маси при даній температурі. Справа в тому, що парціальний тиск водяної пари не може перевищувати певного значення, яке залежить від температури. Це значення називається тиском насиченої водяної пари.
Температура, при якій водяна пара, яка міститься в вологому повітрі, перетворюється в воду, називається точкою роси (fmах). Відносна вологість вимірюється в процентах:
=( f / fmax ) 100, |
(15.1) |
На практиці відносну вологість вимірюють кількома методами:
1. Психрометричним методом;
2. Методом точки роси;
3. Сорбційним методом;
4. Конденсаційним методом;
5. Спектрометричним методом;
6. Методом теплопровідності.
Для вимірювання відносної вологості повітря користуються волосяними або електронними гігрометрами. В принцип дії волосяних гігрометрів покладена властивість обезжирених гігроскопічних волосків змінювати свою довжину при зміні вологості. Принцип дії електронних гігрометрів оснований на зміні резонансної частоти електричних коливань кварцового резонатора в залежності від відносної вологості оточуючого середовища. Чутливим елементом резонатора служить плівка полікапроаміда, здатного поглинати водяні пари пропорційно до відносної вологості середовища. Плівка наноситься на кварцовий резонатор і відповідно впливає на частоту його електричних коливань. Виміряне відхилення частоти від номінального значення, як правило фіксується електронними приладами в аналоговому або цифровому вигляді.
Психрометричний метод теж широко застосовується для вимірювання вологості і на даний момент є одним з основних. В принцип роботи психрометрів покадено вимірювання різниці температур сухого і змоченого термометрів, яка змінюється в залежності від вологості оточуючого середовища.
Існують різні конструктивні види психрометрів. В кожному з них один термометр вимірює температуру оточуючого повітря, а інший-температуру змоченої в воді батистової тряпочки.
Причиною охолодженння є витрата тепла на випаровування води. Мірою відносної вологості в цьому приладі служить різниця температур At, що вимірюється сухим і вологим термометрами. Залежність відносної вологості від різниці температур визначається за формулою:
|
(15.2) |
де Рв і Рс- тиски насичених парів, що відповідають показам сухого і вологого термометрів;
А - аспіраційний коефіцієнт, що залежить від швидкості обдування мокрого термометра повітряним потоком.
Із збільшенням швидкості обдування коефіцієнт А швидко зменшується. При швидкості обдування більшій ніж 3 м/с коефіцієнт А залишається практично незмінним. Це використовується в аспіраційних психрометрах, що мають спеціальний пристрій, з допомогою якого створюється повітряний потік, який проходить через трубки психрометра з швидкістю 3-5 м/с. Значення вологості при такому обдуванні залежать тільки від різниці температур t, які вимірюються двома термометрами. Це дозволяє скласти спеціальні психрометричні таблиці для аспіраційних психрометрів. При відсутності повітряного потоку судити про значення коефіцієнта А неможливо, а отже не можна і вимірювати відносну вологість .
На практиці існують різноманітні конструкції психрометрів. Аспіраційний психрометр МВ-4М, що застосовується в даній роботі, вимірює вологість повітря в діапазоні від 10 до 100% при температурах від -10°С до +40°С. Він складається з двох одинакових ртутних термометрів 1 і 2, що закріплені в термотримачі, який в свою чергу складається з двох трубок захисту 3, аспіраційної чашки 4, повітрепровідної трубки 5 і термозахисту 6. В верхній частині психрометра знаходиться аспіраційна головка з ключом 7.
Перед роботою резервуар правого термометра огортається одним слоєм батиста і змочується чистою дистильованою водою при допомозі піпетки. Це змочування проводиться за 4 хвилини до початку спостережень.
Настінний (станційний) психрометр має більш просту будову, ніж аспіраційний психрометр. До його складу (рисунок 15.2) входять сухий та мокрий спиртові термометри 1 і 2 і трубка з водою 3 для змочування батистової тканини 4.
Електричний психрометр представляє собою електричний міст, з допомогою якого почергово вимірюються опори двох однакових термометрів опору, які вмикаються почергово в одне із пліч моста. Один термометр сухий, а другий обмотаний вологою батистовою тканиною. Значення вимірюваних температур визначаються з допомогою вторинного приладу, шкала якого градуйована в одиницях температури. По різниці температур з допомогою психрометричної таблиці знаходять значення відносної вологості. Треба зауважити, що вода, якою змочують вологі термометри, повинна мати кімнатну температуру. Змочування батистої тканини здійснюється при допомозі піпетки.
Переваги психрометричного методу вимірювання вологості повітря: достатня точність при додатніх температурах і незначна інер-ційність, недоліки - залежність результатів вимірювань від швидкості руху газів і коливань атмосферного тиску, зменшення чутливості і ріст похибки при пониженні температури.
Рисунок 15.1 |
Рисунок 15.2 |