- •Правова статистика
- •Тема 1. Вступ до правової статистики
- •1. Поняття та предмет статистики.
- •2. Історія розвитку статистичної науки.
- •3. Методи статистики та етапи статистичного дослідження.
- •4. Основні категорії статистичної науки.
- •5. Нормативне забезпечення та організація статистики в Україні.
- •Тема 2. Організація правової статистики в Україні
- •1. Предмет і завдання правової статистики.
- •2. Основні галузі правової статистики.
- •3. Загальні положення про ведення документів первинного обліку у правоохоронних органах
- •4. Порядок заповнення і подання документів первинного статистичного обліку органами дізнання і попереднього слідства
- •5. Облік і звітність у судових органах
- •Тема 3. Статистичне спостереження
- •1. Поняття статистичного спостереження та його об’єкти
- •2. Види статистичного спостереження.
- •3. Способи статистичного спостереження.
- •4. Організація статистичного спостереження.
- •5. Програма статистичного спостереження.
- •6. Помилки спостереження та види контролю даних
- •Тема 4. Зведення та групування статистичних даних. Статистичні таблиці
- •1. Поняття статистичного зведення та його види
- •2. Групування у правовій статистиці.
- •3. Прийоми статистичних групувань
- •4. Ряди розподілу та їх види.
- •5. Статистичні таблиці.
- •6. Графічне зображення статистичних даних.
- •3. Види графіків та правила їх побудови.
- •Тема 5. Система статистичних показників
- •1. Статистичні показники, їх суть та види
- •2. Види відносних величин.
- •Тема 6. Середні величини та їх застосування у правовій статистиці
- •1. Поняття середньої величини.
- •2. Види середніх величин
- •3. Ступеневі середні
- •4. Структурні середні
- •5. Показники варіації
- •Тема 7. Вибіркове спостереження у правовій статистиці
- •1. Теоретичні основи вибіркового методу.
- •2. Способи відбору у вибіркову сукупність.
- •3. Помилки вибірки.
- •Тема 8. Ряди динаміки та їх використання в правовій статистиці
- •1. Ряди динаміки та їх види.
- •2. Основні показники рядів динаміки та їх аналіз.
- •3. Способи перетворення рядів динаміки.
- •Кількість тяжких злочинів
- •Тема 9 Фактозв’язки соціально-економічних явищ в правовій статистиці.
- •1. Поняття про взаємозв’язок статистичних показників.
- •2. Прийоми виявлення щільності зв’язку між показниками досліджуваних явищ
- •3. Кореляційно-регресійний аналіз.
- •Правова статистика
2. Способи відбору у вибіркову сукупність.
Найважливішою умовою проведення вибіркового спостереження є правильний відбір одиниць сукупності:
• достатня кількість відібраних одиниць;
• об’єктивний відбір, що забезпечує однакову можливість кожній одиниці сукупності потрапити у вибірку.
Вибіркова сукупність повинна бути утворена на основі випадкового відбору. Розрізняють такі основні види відбору:
• власне-випадковий;
• механічний;
• розшарований.
За кількістю охоплених одиниць сукупності розрізняють великі і малі вибірки.
Власне-випадковий відбір полягає у тому, що спостереження ведеться за частиною одиниць сукупності, відібраною з усієї сукупності у випадковому порядку, ненавмисно. Випадковий відбір дає лотерея або жеребкування. На кожну одиницю сукупності заготовляють жетон, квиток із номером. Потім у випадковому порядку відбирають необхідну кількість жетонів (одиниць сукупності).
Випадкова вибірка може бути повторною і безповторною.
Повторним називається такий відбір, при якому кожна одиниця сукупності бере участь у відборі стільки разів, скільки відбирається одиниць.
Безповторний – це відбір, при якому відібрана одиниця надалі не бере участі у відборі.
Механічний відбір полягає у тому, що вся сукупність одиниць розбивається на рівні за обсягом групи з випадковими ознаками, потім із кожної групи, як правило, випадковим порядком відбирається одна одиниця. Механічний відбір – різновид власне-випадкового відбору, але має ряд організаційних переваг (легше і простіше організувати перевірку відбору одиниць сукупності).
Він буває тільки безповторним і організується у такий спосіб. Наприклад, потрібно з 1000 засуджених відібрати 100 для вивчення залежності тяжкості злочину від наявності освіти. Складають алфавітні списки всіх засуджених. Визначають інтервал, що дорівнює 10 (1000 / 100). За складеним списком, починаючи з будь-якого номера, у межах першого десятка відбирають у випадковому порядку одного злочинця. Якщо з першого десятка випадковим добором відібрали засудженого під номером 5, то далі відбирають 15-го, 25-го, 35-го і т. д.
Механічний відбір можна також застосувати, використовуючи природний Порядок розташування одиниць генеральної сукупності (розподіл засуджених на ланки, групи тощо).
Розшарований відбір починають з групування всієї сукупності на якісно однорідні групи за істотною, типовою ознакою (наприклад, групування засуджених за видами злочинів, статтями КК, місцем скоєння злочинів).
Потім із кожної групи власне-випадковим або механічним способом відбирають кількість одиниць пропорційно питомій вазі групи в усій сукупності. Розшарований відбір доцільно застосовувати при великій міжгруповій варіації. При цьому відборі досягається більш повне представництво у вибірці окремих типів досліджуваного явища, тому він дає точніші результати, ніж власне-випадковий і механічний.
Крім того, у правовій статистиці використовують і такі види відбору, як серійний, моментний, багатоступеневий, багатофазовий. Різні форми організації відбору, як одиниць у вибіркову сукупність – це подальший розвиток та видозміна простого випадкового відбору. Застосування того чи іншого виду відбору визначається особливим характером об’єкта спостереження з метою здешевлення або полегшення процесу спостереження.