
- •Правова статистика
- •Тема 1. Вступ до правової статистики
- •1. Поняття та предмет статистики.
- •2. Історія розвитку статистичної науки.
- •3. Методи статистики та етапи статистичного дослідження.
- •4. Основні категорії статистичної науки.
- •5. Нормативне забезпечення та організація статистики в Україні.
- •Тема 2. Організація правової статистики в Україні
- •1. Предмет і завдання правової статистики.
- •2. Основні галузі правової статистики.
- •3. Загальні положення про ведення документів первинного обліку у правоохоронних органах
- •4. Порядок заповнення і подання документів первинного статистичного обліку органами дізнання і попереднього слідства
- •5. Облік і звітність у судових органах
- •Тема 3. Статистичне спостереження
- •1. Поняття статистичного спостереження та його об’єкти
- •2. Види статистичного спостереження.
- •3. Способи статистичного спостереження.
- •4. Організація статистичного спостереження.
- •5. Програма статистичного спостереження.
- •6. Помилки спостереження та види контролю даних
- •Тема 4. Зведення та групування статистичних даних. Статистичні таблиці
- •1. Поняття статистичного зведення та його види
- •2. Групування у правовій статистиці.
- •3. Прийоми статистичних групувань
- •4. Ряди розподілу та їх види.
- •5. Статистичні таблиці.
- •6. Графічне зображення статистичних даних.
- •3. Види графіків та правила їх побудови.
- •Тема 5. Система статистичних показників
- •1. Статистичні показники, їх суть та види
- •2. Види відносних величин.
- •Тема 6. Середні величини та їх застосування у правовій статистиці
- •1. Поняття середньої величини.
- •2. Види середніх величин
- •3. Ступеневі середні
- •4. Структурні середні
- •5. Показники варіації
- •Тема 7. Вибіркове спостереження у правовій статистиці
- •1. Теоретичні основи вибіркового методу.
- •2. Способи відбору у вибіркову сукупність.
- •3. Помилки вибірки.
- •Тема 8. Ряди динаміки та їх використання в правовій статистиці
- •1. Ряди динаміки та їх види.
- •2. Основні показники рядів динаміки та їх аналіз.
- •3. Способи перетворення рядів динаміки.
- •Кількість тяжких злочинів
- •Тема 9 Фактозв’язки соціально-економічних явищ в правовій статистиці.
- •1. Поняття про взаємозв’язок статистичних показників.
- •2. Прийоми виявлення щільності зв’язку між показниками досліджуваних явищ
- •3. Кореляційно-регресійний аналіз.
- •Правова статистика
2. Види середніх величин
Всі середні величини розподіляються на два класи:
|
|
Середні |
|
|
||||
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
||||
Ступеневі |
|
Структурні |
||||||
|
|
|
||||||
Арифметична |
|
|
||||||
|
|
|
||||||
Геометрична |
|
Мода |
||||||
|
|
|
||||||
Квадратична |
|
|
||||||
|
|
|
||||||
Гармонійна |
|
Медіана |
||||||
|
|
|
||||||
Кубічна |
|
|
||||||
|
|
|
||||||
та ін. |
|
|
Ступеневі середні залежно від наявної вихідної інформації можуть бути простими та зваженими.
Проста середня застосовується коли представлені незгруповані дані і має такий вигляд:
,
де
– середня певного ступеня; m
– показник ступеня середньої, Хі
– варіанта або значення ознаки, яка має
різне значення в досліджуваній сукупності,
n –
число варіант (число одиниць сукупності);
∑ – знак
суми (сігма велика).
При розрахунку середнього віку засуджених, середнього строку позбавлення волі, середнього навантаження на одного суддю одна і та ж варіанта (Х) може повторюватися декілька разів, декілька десятків разів або навіть тисяч разів, тобто повторюватися з тією чи іншою частотою.
Тому якщо дані представлені згруповано, то до вказаної формули вводиться символ f – частота і розрахунок проводиться за формулою зваженої середньої, загальний вигляд якої такий:
,
де
– зважена ступенева середня; Хі
– варіанта усереднюваної ознаки, або
середина інтервалу, m
– показник ступеня середньої, fі
– частота, яка показує скільки разів
зустрічається варіанта.
Отже, можна сказати, що вибір звичайної середньої або зваженої визначається тим статистичним матеріалом, який необхідно проаналізувати.
Правильну характеристику сукупності з варіаційної ознаки у кожному окремому випадку дає тільки один цілком визначений вид середньої. Він зумовлений існуючими зв’язками між середньою та елементами, від яких вона залежить.
Формально середніх є безкінечно багато, але практичне застосування мають не більше десятка з них, які по суті є різним проявом двох: середньої арифметичної, та середньої геометричної.
Крім ступеневих середніх величин, у правовій статистиці застосовуються структурні середні величини, які є описовими характеристиками ряду розподілу ознаки – мода (Мо) і медіана (Me).
3. Ступеневі середні
Залежно від мети дослідження обирається вид ступеневої середньої (арифметичної, геометричної тощо)
|
Проста |
Зважена |
|
Середня арифметична якщо т = 1 |
|
|
У правовій статистиці широко застосовується для оцінки навантаження слідчих, прокурорів, суддів; обчислення середньої кількості осіб, що припадає на одну кримінальну справу, середнього віку засуджених, середнього строку розгляду справ тощо. |
Середня геометрична якщо m = 0
|
|
|
Використовується при розрахунку середньорічних темпів динаміки (приросту) юридично значущих явищ (х1, х2,..., хп – ланцюгові коефіцієнти динаміки) |
Середня квадратична якщо т = 2 |
|
|
Середня квадратична величина застосовується при вивченні зв’язків між досліджуваними явищами та їх причинами методом кореляційного аналізу та ін. |
Середня гармонійна якщо т = -1 |
|
|
Дуже рідко застосовується у правовій. Це обернена величина середньої арифметичної й обчислюється, якщо є варіанти й добуток варіант на частоти, а частоти відсутні. |
Середня арифметична являє собою відношення сумарної величини всіх варіант ознаки до їх чисельності.
Розглянемо розрахунок середньої арифметичної на прикладі:
річне навантаження 8 суддів міського суду, що спеціалізуються на розгляді цивільних справ, становило: 20, 40, 55, 70, 40, 20, 70, 40. Необхідно обчислити середнє річне навантаження на одного суддю. Застосовуємо
.
Розрахунок проведений за середньою арифметичною простою. Вона застосовується, коли дані не згруповані або частоти однакові.
Якщо б ці дані були представлені у такому вигляді:
Таблиця 4
Кількість цивільних справ, х |
Кількість суддів, f |
то для розрахунку слід було скористатися формулою |
20 |
2 |
середньої зваженої: |
40 |
3 |
|
55 |
1 |
|
70 |
2 |
|
Разом |
8 |
При розрахунку середньої арифметичної часто не обов’язково знати вагу кожного індивідуального значення (варіант). В офіційній статистичній звітності є сумарні розміри. На основі цих узагальнених показників можна обчислити середню арифметичну величину.
В тому ж самому прикладі, знаючи кількість суддів (8) та їх загальне навантаження (20 + 40 + 55 + 70 + 40 + 20 + 70 + 40 = 315) можна розрахувати їх середнє навантаження:
315 : 7 = 45 справ
Ускладнюється розрахунок середньої арифметичної, якщо дані для розрахунку представлені у вигляді інтервального варіаційного ряду. Для цього інтервальний ряд потрібно перетворити у дискретний, тобто визначити середину інтервалу як напівсуму мінімального та максимального значення ознаки у кожній групі. І до формули як Хі підставляється значення середини кожного інтервалу.
Середня геометрична величина
Деякі явища характеризуються тим, що загальний обсяг ознаки по сукупності визначається не сумою елементів, а їх добутком.
Наприклад, у районі за 1998 рік було зареєстровано 20913 злочинів, а в 2007 р. – 31308 (2007 - 1998 = 9). Середньорічний темп зростання зареєстрованих злочинів становив:
тобто з 1998 по 2007 р. злочинність щорічно збільшувалася на 4,6 %.
Якщо відомі темпи динаміки за кожний рік, то розраховується середній темп зростання за весь період за формулою
де х1, х2, ..., хп – ланцюгові темпи динаміки; п – кількість ланцюгових темпів динаміки.
Наприклад, кількість зареєстрованих злочинів у місті збільшилася:
у 2002 р. |
на 13,1 %, або в |
1,131 рази; |
у 2003 р. |
на 12%, або в |
1,12 рази; |
у 2004 р. |
на 11,5 %, або в |
1,115 рази; |
у 2005 р. |
на 1 1 %, або в |
1,11 рази; |
у 2006 р. |
на 12%, або в |
1,12 рази; |
у 2007 р. |
на -14,4 %, або в |
0,856 рази. |
Середній річний темп динаміки зростання за ці роки становить:
Якщо маємо темпи динаміки явища за певний відомий період, то розрахунок роблять за першою формулою.
Припустімо, з 1993 по 2002 р. злочинність у місті зросла в 1,5 раза. Отже, середньорічний темп зростання злочинності можна обчислити так: