
- •Тактика фельдшера.
- •Задача №6
- •1. Тактика фельдшера.
- •Задача №7
- •5. Внаслідок тривалого застосування грілки може виникнути гіперпігментація
- •Задача №9
- •Задача № 10
- •Задача №11
- •Задача №12
- •Задача № 13
- •Задача № 14
- •Задача № 15
- •Задача №16
- •Задача№17
- •Задача №18
- •2. Тактика фельдшера:
- •Задача №19
- •Задача №20
- •Задача №21
- •3.Тактика фельдшера.
- •Задача №22
- •3.Тактика фельдшера.
- •Задача № 23
- •Задача №24
- •3.Тактика фельдшера.
- •Задача № 25
- •3.Тактика фельдшера.
- •Задача №27
- •2. Тактика фельдшера.
- •Задача №29
- •Задача №30
Задача №18
Флегмонозний омфаліт.
2. Тактика фельдшера:
♦ госпіталізувати дитину;
♦ дати поради матері:
щоденна гігієнічна ванна в перевареній воді з додаванням калію перманганату в розведенні 1:10 000;
прання пелюшок милом, кип’ятіння та їх прасування;
провітрювання кімнати;
миття рук перед кожним сповиванням (одяганням) дитини;
обробка пупкової ранки 3% розчином водню пероксиду, а потім 1% діамантовим зеленим 3-4 рази на добу.
3. Техніка обробки пупкової ранки.
Вимити руки, надягнути фартух і стерильні гумові рукавички.
1. Розвести краї пупкової ранки. Набрати декілька крапель 3 % розчину водню
пероксиду і закапати у пупкову ранку.
2. Взяти індивідуальну паличку з ватною кулькою, змочити спиртом. Обробити
пупкову ранку від центру до периферії.
3. Знову взяти стерильну паличку з ватною кулькою та змочити 1 % спиртовим
розчином брильянтового зеленого або 5 % розчином калію перманганату.
4. Обробити пупкову ранку (не торкаючись шкіри навколо пупкового кільця).
Задача №19
1. Вітряна віспа, типова форма
2. Підставою для діагнозу є наявність характерних симптомів:
- поліморфний висип на шкірі волосистої частини голови, обличчя, тулуба;
- везикули розташовані на інфільтрованій основі.
3. Протиепідемічні заходи у вогнищі інфекції:
♦ ізоляція дитини на 9 днів від початку висипання;
♦ карантин для контактних з 11 по 21 день;
♦ заключна дезінфекція у вогнищі не проводиться.
4. Техніка введення вакцина АКДП.
Вимити руки. Перевірити вакцину, надягнути стерильні гумові рукавички.
1. Набрати в шприц 0,5 мл вакцини.
2. Двічі обробити зовнішній квадрант сідниці ватною кулькою, зволоженою
спиртом.
3. Ввести вакцину внутрішньом'язово.
4. Забезпечити медичний нагляд за дитиною після щеплення протягом 30 хв
Стежити за станом дитини, не мочити місце ін'єкції протягом доби. У разі підвищення температури тіла дати дитині жарознижувальні препарати. У разі виникнення інфільтрату на місці ін'єкції прикласти грілку Дані про щеплення АКДП записати у "Карту профілактичних щеплень" (форма № 063), "Історію розвитку дитини" (форма № 112).
Задача №20
1. Менінгококова інфекція. Менінгококцемія. Менінгококовий менінгіт.
2. Обов’язкова госпіталізація дитини в інфекційне відділення.
Догоспітальний етап лікування:
♦оксигенотерапія зволоженим киснем;
♦ забезпечити прохідність дихальних шляхів та адекватне дихання (при можливості - інтубація трахеї та ШВЛ);
♦ при наявності ознак шоку у термін 3-5 хвилин за допомогою катетерів типу «Вазофікс» або «Венфлон» забезпечити надійний венозний доступ та розпочати інфузійну терапію ізотонічними сольовими розчинами в обсязі 20 мл/кг маси тіла за 20 хвилин;
♦ антибактеріальна терапія – цефотаксим в разовій дозі 75 мг/кг або цефтриаксон в разовій дозі 50 мг/кг внутрішньовенно крапельно. При підвищеній чутливості до бета-лактамних антибіотиків - левоміцетину сукцинат в разовій дозі 25 мг/кг внутрішньовенно струминно ;
♦ глюкокортикостероїди тільки внутрішньовенно (преднізолон, гідрокортизон ) в дозі 10 мг/кг (розрахунок дози за преднізолоном);
♦ антипіретична терапія (у разі необхідності) - парацетамол 10-15 мг/кг, ібупрофен 5-10 мг/кг через рот , метамізол натрію 50% в/в 0,1 мл/рік життя ;
♦протисудомна терапія (у разі необхідності) – діазепам в дозі 0,3-0,5 мг/кг маси тіла одноразово (не більше 10 мг на одне введення).
3. Техніка вимірювання температури тіла.
Вимити руки, посадити або положити дитину, заспокоїти.
Ретельно висушити серветкою шкіру під пахвою.
Покласти сухий медичний термометр так, щоб ртутний резервуар з усіх боків торкався тіла. Притримати плече дитини. Під час вимірювання температури в паховій ділянці, зігнути ніжки в кульшовому суглобі. Притримати стегно.
Під час вимірювання температури тіла у прямій кишці, положити дитину на бік. Обережно ввести кінчик термометра, змащений вазеліном, у пряму кишку на глибину 2—3 см.
Отримані дані записати в температурний листок.