- •1. Мета суопг.
- •2. Сфера дії Закону « Про охорону праці».
- •3. Державне управління охороною праці.
- •4.Обов'язки власника , фінансування охорони праці
- •5. Служба охорони праці підприємства в суопг.
- •6. Права громадян при укладанні трудового договору, під час роботи на підприємстві.
- •7. Відшкодування власником шкоди працівникам, відшкодування моральної шкоди.
- •8. Показники ефективності функціонування суопг.
- •10. Небезпечні і шкідливі виробничі чинники в будівництві. Їх наслідки.
- •11. Важкість праці, категорії важкості праці, втома.
- •Класи і категорії важкості праці
- •12.Методи аналізу травматизму.
- •13.Призначення гігієнічної класифікації праці.
- •14.Умови праці, класи умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності.
- •15. Класи умов праці за ступенем шкідливості .
- •16. Поняття про гігієну праці та виробничу санітарію. Чинники, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці.
- •18. Питання охорони праці в поб і пвр
- •19. Небезпечні зони. Приклади розрахунку.
- •20. Засоби і заходи захисту працівників від небезпечних виробничих чинників.
- •21. Електробезпека в галузі. Загальна характеристика струму.
- •22. Засоби захисту працівників від електрики. Заземлення. Занулення. Принцип дії.
- •23. Дія електричного струму на організм людини
- •24. Електричні ураження (електричні травми, електричні удари)
- •25. Чинники, що впливають на наслідки враження електричним струмом
- •26. Класифікація виробничих приміщень за рівнем електробезпеки (за умовами).
- •27. Класифікація виробничих приміщень за рівнем електробезпеки (за рівнем небезпеки).
- •28. Загальні відомості про пожежі ( визначення пожежі, зони, основні причини винекнення ).
- •29. Вогнестійкість та категорії приміщень та споруд за вибухопожежною небезпекою.
- •30.Правова основа діяльності в галузі пожежної безпеки(дпн,птк,дпд)
- •32.Первинні засоби пожежогасіння.
- •33.Техніка безпеки при земляних роботах,основні причини травматизму.Особливості розробки котлованів і траншей з вертикальними стінками.
- •43. Заходи безпеки при робоі в колодязях, шурфах, і колекторах
- •44. Які вимоги техніки безпеки необхідно дотримуватися при виконанні пальових робіт.
- •45.Гідроізоляційні роботи. Основні причини травматизму. Заходи безпеки. Гідроізоляційні роботи
- •46.Техніка безпеки при монтажних роботах . Правила і терміни перевірки вантажозахватних пристроїв. Небезпечні зони.
- •Мета суопг………………………………………………………………………………1-2
26. Класифікація виробничих приміщень за рівнем електробезпеки (за умовами).
Електробезпека людей значною мірою залежить від вологості і температури повітря у приміщенні, ступеня електропровідності підлоги і стін, наявності в повітрі хімічних речовин й електропровідного пилу тощо.
Всі виробничі приміщення за рівнем електробезпеки поділяються на три класи:
– приміщення без підвищеної небезпеки. Це сухі приміщення зі струмонепровідною підлогою, з вологістю не вище 75%, без пилу або лише зі струмонепровідним пилом, з температурою повітря до 300С, в яких відсутня можливість одночасного дотику людини до корпуса електричної установки і металевих елементів, з’єднаних з землею;
– приміщення з підвищеною небезпекою. Для них характерним є наявність однієї з таких п’яти ознак: вологість перевищує 75%, наявний електропровідний пил, електропровідна підлога, температура повітря вище +30°С, існує можливість одночасного дотику до металевих предметів, з’єднаних з землею, і корпусу електроустановки;
– особливо небезпечні приміщення. Вони можуть мати до 100% вологості або хімічно активне середовище, що руйнує електроізоляцію, або ж одночасно дві чи більше ознак, характерних для приміщення з підвищеною небезпекою.
У приміщеннях з підвищеною небезпекою допускається напруга ручних переносних світильників, місцевого освітлення виробничого устаткування та електрифікованого ручного інструменту до 36 В, а в особливо небезпечних приміщеннях – до 12 В.
27. Класифікація виробничих приміщень за рівнем електробезпеки (за рівнем небезпеки).
Відповідно до ПУЭ, приміщення за небезпекою електротравм поділяються на три категорії: без підвищеної небезпеки; з підвищеною небезпекою; особливо небезпечні.
Категорія приміщення визначається наявністю в приміщенні чинників підвищеної або особливої небезпеки електротравм. До чинників підвищеної небезпеки належать: температура в приміщенні, що впродовж доби перевищує 35°С; відносна вологість більше 75%, але менше повного насичення (100%); струмопровідна підлога — металева, бетонна, цегляна, земляна тощо; струмопровідний пил; можливість одночасного доторкання людини до неструмовід-них частин електроустановки і до металоконструкцій, що мають контакт із землею.
До чинників особливої небезпеки електротравм належать:
відносна вологість близька до насичення (до 100%); агресивне середовище, що пошкоджує ізоляцію. Якщо в приміщенні відсутні чинники підвищеної і особливої небезпеки, то воно належить до приміщень без підвищеної небезпеки електротравм. За наявності одного з чинників підвищеної небезпеки, приміщення належить до приміщень підвищеної небезпеки електротравм.
За наявності одночасно двох чинників підвищеної небезпеки або одного чинника особливої небезпеки, приміщення вважається особливо небезпечним. Класифікація приміщень за небезпекою електротравм враховує тільки особливості цих приміщень, стан їхнього середовища і не враховує електротехнічних параметрів електроустановок.Категорія приміщень є одним з основних чинників, які визначають вимоги щодо виконання електроустановок, безпечної їх експлуатації, величини напруги, заземлення (занулення) електроустановок. Умови поза приміщеннями прирівнюються до особливо небезпечних.