113. Коли християнство стало державною релігією Київської русі? 988р.

114. До якого року відноситься поява реєстрових козаків? 1572 р.

115. Позначте назву крайньої західної точки, куди дійшли війська Б. Хмельницького у 1648р. Замостя

116. На якій території виникла держава «Військо Запорізьке» v період Хмельниччини? Київщині, Чернігівщині, Брацлавщині, Запоріжжі.

117. Встановіть відповідність:

1) 1237-1240 д) монгольська навала на Русь.

2) 1019-1054 г) князювання Ярослава Мудрого

3) 1113-1125 б) князювання Володимира Мономаха

4) 1591 -1593 в) козацько-селянське повстання під проводом К. Косинського. 1591-1593

5) 1552-1556 а) Заснування Запорізької Січі Д. Вишневецьким на о.Мала Хортиця.

120. Встановіть у хронологічному порядку.

     1. Люблінська унія між Литвою та Польщею. 1569р.

     2. початок реєстрового козацького війська 1572р.

     3. Берестейська унія. 1596р.

     4. Похід запорозьких козаків на чолі з П. Сагайдачним на Кафу 1616р.

     5. битва польсько-козацького війська з турецьким під Хотином 1621

121. Адміністративно-територіальний поділ, структура;державшої влади, назва та атрибути Української козацької держави за гетьмана Б.Хмельницького.

122. Встановіть відповідність:

1. генеральний писар в) очолював Генеральну військову канцелярію

2. генеральний обозний г) відав військовими справами держави

3. генеральний суддя б) відав "привілейованими" судовими справами

4. генеральний підскарбій а) отаман відав фінансами війська, війська та держави

5. генеральний осавул д) виконував особливі, доручення гетьмана

   123. Встановіть у хронологічному порядку.

        1. Гетьманування Ю. Хмельницького

        2. Гетьманування І. Брюховецького на Лівобережній Україні 1663-1668 рр.

6. Гетьманування П. Дорошенка на Правобережній Україні 1665-1676 рр.

   1. Гетьманування Д. Многогрішного на Лівобережній Україні.. 1668-1672

   2. Гетьманування І. Мазепи. 1687-1709

124. Внутрішня політика гетьмана І.Мазепи. Його спроба вибороти незалежність України. Діяльність І. Мазепи як гетьмана припадає на складний період. У Росії в цей час, за правління Петра І, відбувається зміцнення абсолютизму і посилюється наступ на автономні права України. І. Мазепа, як талановитий дипломат і державний діяч, намагався запобігти цьому, тому проводив хитру, обережну, гнучку політику. Він завойовував довіру Петра І, використовуючи це для забезпечення інтересів Гетьманщини та своїх власних. Він ревно виконував накази царя, особливо надаючи активну допомогу у війні з Туреччиною під час Азовських походів.

Одночасно І. Мазепа проводив політику зміцнення влади козацької старшини, роздає їй земельні володіння. Не забуває й про себе і стає одним з найбагатших людей в Європі, володіючи 100 тисячами кріпаків.

Також І. Мазепа виступає і як меценат. Він виділяє багато грошей на розвиток релігії та культурних установ, будує чудові церкви. У 1701 р. Києво - Могилянський колегіум дістає статус академії. За І. Мазепи відбувається її розквіт, кількість студентів досягає 2 тисяч. Також при І. Мазепі засновується чимало шкіл і друкарень.

Зміцнення старшинського землеволодіння вело до відродження феодальних відносин у Гетьманщині, до посилення експлуатації селян і рядових козаків. Щоб запобігти соціальній напрузі, І. Мазепа намагався врегулювати повинності селян та забезпечити права рядових козаків. Але в цілому, внутрішня політика І. Мазепи, яка за змістом була класовою, в інтересах козацької старшини, сприяла зміцненню в Гетьманщині феодальних порядків.

Мазепа наважується вести подвійну політику, де в строгій таємниці спілкується з Шведським королем Карлом ХІІ і робить зговір проти Росії, секретність зберігалась до останньої хвилини, бо навіть коли Кочубей та Іскра відкрили Петру зраду з боку Мазепи Петро не повірив і наказав засудити їх на смерть.

Все складалося добре крім одного недоліку, Мазепа очікував, що населення допоможе у війні проти Росії, але цього не сталося, протягом половини року Мазепа їздив до табору Карла ХІІ і просував все далі вглиб країни, де остаточно вони опинились під Полтавою. Дізнавшись про зраду Мазепи, Петро І за допомогою зрадника проникає в Січ і влаштовує там криваву різню. Козаки були змушені тікати на територію Туреччини, а війська Мазепи і Карла виявилось недостатньо щоб чини опір, зазнавши поразки залишки армії тікали за Дніпро на турецьку територію, з ними втекли і воєводи, де намагалися втягнути російські війська у війну з Туреччиною. Іван Мазепа не зміг цього пережити і несподівано помер, а на зміну йому прийшов Пилип Орлик.

Становище Гетьманщини було у скрутному становищі, бо з усіх боків загарбники не давали змоги утвердитись козакам на своїй території, тому Мазепа шукав союзника Росію, але як виявилось це була марна спроба, це спричинило ще більшу експлуатацію населення, тому він вирішив шукати інших союзників, а це розлютило Петра І, який наніс їм нищівної поразки і спричинив ще більше гноблення українського козацтва.