Ключові поняття курсу:

Бог, релігія, конфесія, віросповідання, релігійний культ, релігійна свідомість, релігійні організації, церква, секта, віровчення, догматика, філософська концепція, адепти релігії.

Глосарій

А

Августин Аврелій /Auqustinus,354-430 р.р./ - один із засновників християнської церкви, його основні праці:"О пользе веры", "Исповедь", "О граде Божьем", "О троице", "О блаженной жизни" тощо, у яких розглядаються проблеми християнської догматики. Автор онтологічного доказу буття Бога, згідно з яким Бог існує в реальному бутті.

Автокефалія /від грецьк.autos-сам, Kephale-голова/ - самостійність, адміністративна незалежність православної церкви.

Адвентизм /від лат.adventus-пришестя/ - течія у пізньому протестанізмі, яка виникла у 30-х роках 19 століття в США. Засновник: Уільям Міллер, який прорукував друге пришестя Христа в 1843-44 роках. Незважаючи на нездійсненність пророкувань, вчення про друге пришестя Христа займає особливе місце в догматиці А. Адвентисти вважають, що друге пришестя Христа буде супроводжуватися воскресінням праведних, після тисячолітнього царювання Христа воскреснуть і неправедні. Прийняте водне хрещення дорослих і омовіння ніг. Е.Уайт введені реформи: "санітарна реформа", почитання суботи, заперечення безсмертя душі, рая і чистилища.

Аджорнаменто /від італ.aggiornamento-осучаснення/ - термін, яким після Другого Ватиканського собору 1963-65 років названа політика модернізації, оновлення, що проводилась католицькою церквою.

Аллах /від араб."альіллах"-Бог/ - ім'я Бога в ісламі. А.-єдиний і тільки один Бог , творець світу, який обрав Мухаммеда посланцем до людства. Символ віри ісламу: "Немає божества. крім Аллаха, і Мухаммед - пророк його".

Англіканство - одна з протестанських течій, що виникла в Англії в 16 ст. Об'єднує католицьке вчення про рятівну місію церкви з протестанським догматом про рятування особистою вірою. Символ віри викладений у Книзі загальних молитов. Організація і культ - католицькі, будівництво-єпіскопальне.

Голова церкви - король Англії. Прімас - архієпископ Кентерберійський.

Аніматизм /від лат.animatus-пожвавлений/ - перенесення психічних якостей людей на природу.

Анімізм /від лат.anima-душа/ - форма найдавніших вірувань, пов'язана з уявленнями про існування в тілі людини його двійника - душі, від якої залежить і життя людини, і її стан.

Апокриф /від грецьк.apokriphos-таємний/ - неканонічні релігійні книги, не визнані священними. Більшість із них не визнані церквою. Відомості про них дають знахідки в Єгипті 1946 р./Наг-Хаммаді/ і в Палестині 1947 р./Хірбет-Кумран/.

Апологети - ранньохристиянські теології /Тертулліан, Ориген та ін./, які в часи переслідувань християн /2-3 століття/ доводили переваги нової релігії перед іншими віруваннями і необхідність її для держави.

Аскетизм релігійний /від грецьк.askesis-подвиг/ - певний спосіб життя, який передбачає добровільну відмову від життєвих благ і насолод, утримання від яких християнство вважає богоугодним.

Атеїзм /від грецьк.а-заперечення, theos-Бог/ - світоглядна орієнтація людини, що не передбачає направленість на позареальне начало.

Ахімсе /санскр.-ненасилля/ - в індуїзмі, джайнізмі, буддизмі - релігійно-етичний принцип, який передбачає не убивати нічого живого, що пов'язане з вірою у переселення душ.

Архат - за буддійським вченням хінаяни, це святий, який досяг нірвани і навіки поглинений нею.

Б

Баптизм /від грецьк.baptizo-хрестити водою/ - протестанська течія, що виникла на поч.17 ст. в Англії. Джерело віровчення - Біблія /Новий завіт/.

Визнається: хрещення дорослих, причастя /хлібопреломлення/, віра в особисте спасіння шляхом віри у рятівну жертву Христа і вибрання віруючих до спасіння, принцип загального священства віруючих.

Берестейська церковна унія - об'єднання православної Київської митрополії з католицькою церквою, що відбулося в 1596 році на соборі у місті Бересті. Збережені візантійський /православний/ обряд, національні особливості і традиції при визнанні католицького віровчення. Ліквідована на Львівському соборі 1946 р. До 1989 р. на Україні греко-католицизм існував нелегально.

Біблія /від грецьк.biblia-книги/ - священна книга християнства. Перша частина Біблії - Старий завіт - запозичена у іудеїв /книга Танах/. Виникала протягом 1 тис. до н.е. і 1-2 століть н.е. Тексти за іудейською і християнською традиціями вважаються богонатхненними. Мова Старого завіту: давньоєврейськаі давньоармійська, Нового завіту - давньогрецька.

Бог - вища сутність, яка, згідно з релігійної точки зору, є творцем і причиною миру, абсолютною довершеністю і могутністю.

Бодхісатва /санскр.прагнучий до просвітління/ - у буддийській гілці махаяни єство, що прийняло рішення вийти з кругу сансари і стати буддою.

Брахма - в індуїзмі Бог-творець світу, один із членів тріади верховних богів /Трімурті/. Протистоїть Вішну - Богу-хранителю і Шівє - Богу-руйнівнику.

Брахман - 1 /творче начало, абсолют, вища об'єктивна реальність, тотожна атману - особистій душі, суб'єктивному началу; 2/коментарій до Вєд; 3/ каста жреців в індуїзмі.

Будда /санскр."просвітлений"/ - 1/ царевич Сіддхартха Гаутама, який став засновником буддійського вчення /в хінаяні/; 2/ людина яка досягла віщого щабля духовного розвитку, символ /в махаяні/.

Буддизм - світова релігія, яка виникла в 6 ст. до н.е. в Індії. Сьогодні у світі близько 400 млн. буддистів. Засновник - царевич Сіддхартха Гаутама з племені шак'я /Будда/. Основна ідея: "життя є страждання" і "шлях до спасіння". Існують три гілки буддизму: хінаяна - "мала колесниця"; махаяна - "велика колесниця"; ваджраяна - "алмазна колесниця". Загальне джерело - священні тексти "Тріпітака" - "три корзини".

В

Вєди /санскр."священне знання"/ - священні тексти індуїзму. Головна ідея: людина - духовне єство, яке повинне висвободитися від пут матеріального світк і повернутися до Бога.

Віра релігійна - бездоказове визнання реального існування позареальних сил. З релігійної точки зору, віра є благодатью, що дарована Богом.

Вселенські собори - зібрання вищого духовенства, представників християнських місцевих церков, на яких розроблялась догматична і культова система християнства, формувались канони. До розколу 1054 року проведено сім загальнохристиянських соборів.

Г

Гріх - вчинки людини, що протистоять релігійним нормам. У богословії розглядається гріх проти віри /байдужість, сумнів, скептицизм/, надії /самовпевненість, відчай/, любові до Бога /самолюбство, гордість, прив'язаність до земного, невдячність/.

Гріхопадіння людей - згідно з біблейською розповіддю про вигнання Адама і Єви з раю, саме це стало причиною того, що людство на землі стало смертним. Але вже, коли Бог вигнав людей із раю, він, начебто, подарував людям надію на спасіння, передбачивши прихід Спасителя.

Д

Двонадесяті свята - дванадцять найважливіших після Пасхи православних свят. Вісім з них присвячені Христу, чотири - Богородичні.

Деїзм /від лат.deis-Бог/ - релігійно-філософське вчення, згідно з яким, Бог, будучи безособистісним началом і причиною світу, не втручається в його явища і процеси.

Декалог - релігійно-моральні норми, подані у Старому завіті /Ісход, гл.20 і Другозаконня, гл.5/. Перші чотири заповіді стверджують монотеїзм і релігійні норми, інші шість стверджують загальнолюдські моральні норми.

Джихад /араб./ - зусилля в справі розповсюдження мусульманської віри. Спочатку розглядався як газават /від араб."набіг"-війна за віру/. Сьогодні переважно розглядається як війна з власною недовершеністю.

Догмати релігійні /від грецьк.dogmatos-вчення/ - основні положення будь-якої релігії, що визнаються як вічні і постійні істини, встановлені Богом.

Дхарма /санскр./ - 1/ доктрина, вчення; 2/ правило, закон; 3/ вища реальність.

Е

Есхатологія /від грецьк.eschatos - останній, logos-вчення/ - релігійне вчення про кінцеву долю людства й світу.

Є

Євангелія /від грецьк.euangelion-блага вість/ - ранньохристиянський твір, в якому розповідається про життя Ісуса Христа. Авторство євангелій приписується учням Ісуса - апостолам - або учням апостолів. Відомо близько 30 євангелій, із них тільки 4 увійшли в канон: від Матфея, Марка, Луки, Іоанна. Перше три за схожу точку зору отримали назву синоптичних /від грецьк.син-оп-"бачити разом"/. Головним джерелом євангелій є вітхозавітні пророцтва. Затвердження перших чотирьох євангелій відбулось у 325 р. на Нікейському соборі.

Єпископ /грецьк.episkopos-хранитель/ - вищий ієрархічний ступінь у багатьох християнських церквах.

Ж

Жрець - людина, яка у політичних релігіях виконує роль посередника між Богом і людьми. Термін "ієрєй", яким в православ'ї називається сан священника, походить від грецьк.hiereus-жрець.

І

Ікона /від грецьк.eikon-образ, зображення/ - живописне зображення богів, святих тощо, яке є предметом релігійного поклоніння.

Ісіхазм /від грецьк.hesuchia-відчуження/ - містико-аскетичне вчення православ'я. Вищий ступінь пізнання - Богопізнання - може бути досягнута містичним спогляданням у черницькому подвижництві. Заперечує пізнання Бога за допомогою інтелекту. Представники: Макарій Єгипетський, Іоанн Лествінчик, Григорій Палама.

Іслам /араб.покорність/ - одна із світових релігій. Виникає в 7 столітті в Аравії, в період консолідації арабів. Особлива увага приділялась питанням права і зовнішній обрядовості. Це знайшло відображення у п'ятьох принципах віровчення: визнання єдинобож'я, і Мухаммеда як посланця Аллаха, молитва /салят/, /пост/саум/, податок на користь бідних /закят/ і паломництво до святих місць /хаджж/.

К

Канон /грецьк.kanon-зразок, правило/ - постанови відносно віровчення, догматики і культу. У християнський канон входять: Символ віри, вчення Ісуса Христа і апостолів, Священне писання, правила богослужіння, обрядів, церковні співи.

Карма /санскр.обов'язок, воздаяння/ - "закон воздаяння", згідно з яким поведінка людини в реальному житті обумовлює його подальшу долю у процесі перероджень.

Католицизм /від грецьк.katholikos-вселенський/ - один із основних наряду з православ'ям і протестанізмом напрямків у християнстві, що сформувався повністю після розподілу церков 1054 року, з прийняттям ряду догматів і канонів, які відрізняються від загальнохристиянських постанов. Має єдиний центр, розташований у місті-державі Ватікан і єдиного голову - папу Римського. Сьогочасний папа Римський - Іоанн Павел ІІ, слов'янин за походженням /поляк Кароль Войтила/.

Комплекс релігійний - сукупність елементів структури релігії: релігійна свідомість, релігійний культ, релігійні організації, релігійні відносини /релігійна віра/, які взаємодіють між собою і утворюють єдину систему.

Конфессія /від лат.confessio-визнання/ - спільність віруючих, що має свою організацію, культ і віровчення.

Коран /араб.аль-кур'ан-"читання"/ - святе письмо мусульман. З релігійної точки зору, Коран існує від століття, знаходиться у Аллаха, який передав його людям через откровення Мухаммеда. Складається із 114 розділів /сур/, які в свою чергу поділяються на вірші /аяти/. За життя Мухаммеда існував в усній формі, при перших трьох халіфах оформлений письмово. Доповнюється Сунною - преданнями про пророка і його учнях.

Кордоцентризм /від лат.cordis-серце/ - концепця богопізнання, у якій серце вважається головним органом пізнання Бога.

Креаціонізм /від лат.creatio-творити/ - релігійне вчення, яке пояснює походження світу "божественним творчим актом".

Культ релігійний /від лат.cultus-поклоніння/ - система релігійних дій, предметів та символів, пов'язана з релігійними уявленнями віруючих і націлена на задоволення релігійних потреб.

Л

Ламаїзм /тибетський буддизм/ - релігія, яка склалася на Тибеті в 7-14 століттях н.е. на основі сплаву махаяни з місцевою релігією бон-по. Засновник - тибетський лама Цзонкаба. Збережені основні буддійські положення при складній обрядовості і масовому розповсюдженні інституту лам.

Лютеранство - один із напрямків раннього протестанізму. Виникає у 16 столітті. Принципи, які проголосив Мартин Лютер: спасіння особистою вірою, священство усіх віруючих, равенство усіх перед Богом, принцип "дешевої церкви".Із таїнств збережені: хрещення і причастя. Заперечується Священне предання, черництво, поклоніння святим., мощам. Основи віровчення викладені у Книзі погодження.

Люцифер - сатана /від давньоєвр."противник"/ - згідно з релігійним вченням - злий дух або голова злих духів, які є причиною зла у світі.

М

Магія /від грецьк.mageia-чаклунство/ - віра у можливість впливу на оточуючий світ чаклунськими діями: за допомогою духів, фетішів тощо. У ранніх формах релігії магія - зародкова форма релігійного культу.

Масонство /від франц.franc macon-вільний каменщик/ - міжнародна релігійно-філософська течія, яка розповсюдилась у 18 столітті. Організаційні форми і символіку М. запозичило від середньовікових церковних братств каменщиків. Мета М. - "об'єднання людей на основі братерства, любові, взаємодопомоги і вірності". Для поглядів М. характерен: деїзм, віра у вічний закон природи, постигнути який можуть тільки вибрані шляхом просвітленя. Головне божество - Великий Архітектор Вселенної. Має чітку ієрархічну структуру. Сьогодні є однією з найбільш впливових конспіративних організацій у світі.

Махаяна /див.буддизм/ - напрямок у буддизмі. Від хінаяни відрізняється більшою релігійністю. Якщо мета хінаяни - досягнення особистого спасіння, то мета махаяни - досягнення стану бодхісатви. Якщо в хінаяні Будда - реальна людина царевич Сіддхартха Гаутама, в махаяні Будда - це втілення вічного світового принципу: у кожній живій істоті є частка Будди.

Мекка - головне священне місто мусульман в Аравії, де народився і розпочав свою діяльність пророк і засновник ісламу Мухаммед. Тут знаходиться Кааба - головна святиня мусульман, до якої кожен мусульманин повинен здійснювати паломництво /хаджж/.

Мечеть /араб.масджид - місце поклоніння/ - релігійно-культова споруда в ісламі. Не освячується, складається із ніші, яка вказує напрямок кібли /напрямок моління/, кафедри проповідника /мінбар/, книгосховища, приміщення для ритуальних омовінь. башней для заклику до молитви /мінаретів/.

Міжнародна Асоціація релігійної свободи /МАРС/ -визнане ООН і ЮНЕСКО об'єднання представників різних конфесій, мета якого - припинення порушень свободи віросповідання. Створено в 1992 році. Центр Асоціації знаходиться у Вашингтоні. Президент Асоціації - Б.Біч.

Міжнародне суспільство свідомості Крішни - сучасний варіант індуїзму /його гілки - вішнуїзму/, створений у 60-і роки 20 ст. Бхактівєдантой Свамі Прабхупадой. Мета - пропоганда ведичних знань, розповсюдження свідомості Крішни і брахманічної культури. Головне - віра у Крішну як Верховну особистість Господа, проповідь вірного служіння йому, досягнення свідомості Крішни. Священні тексти: Бхагавад-Гіта, Бхагават-Пурана, Брахма-Самхіті. Здійснює благочинну діяльність по реабілітації ув'язнених, боротьбі з наркоманією. тощо.

Містика - релігійно-філософська віра у можливість позареального спілкування з Богом, Вищим началом, духами, іншими світами тощо. Особливістю є ствердження того, що пізнання Бога і сутності світу можливе тільки шляхом позареального споглядання, містичного досвіду. Притаманна більшості давніх і сучасних релігій.

Міфологія /від грецьк.muthos-сказання, logos-вчення/ - історична форма світогляду, система міфів і міфологічна свідомість певного народу, універсальний спосіб освоєння дійсності. У класичному міфі - продукті колективного художньо-образного мислення на чуттєвому рівні - переплетені: реальні знання, фетишизм, тотемізм і анімізм.

Монаство /від грецьк.monachos-самотній/ - розповсюджена у ряді релігій форма реалізації ідеалу праведного життя, яка передбачає відречення від світу, аскетизм.

Монотеїзм від грецьк.monos-єдиний, theos-Бог/ - форма вірувань і культу, пов'язана з поклонінням єдиному Богу, який втілює в собі усю довершеність.

Мораль релігійна - сукупність правил і норм, що запропоновані будь-якою релігією, які визначають обов'язки віруючого відносно Бога, інших людей, суспільства. Усі положення релігійної моралі вважаються встановленими Богом, вічними і незмінюваними.

Мухаммед /близько 570-632 р.р./ - засновник ісламу, "посланець Аллаха". Після смерті батьків виховувався дідом і дядьком Абу Талібом. Був знайомий з християнством, його сектами, іудаїзмом, родоплеменними релігіями Аравії. У 610 році в сорок років отримав перше откровіння Аллаха. Усі откровіння після смерті Мухаммеда зібрані і записані в єдину книгу - Коран. У 632 р. перед смертю здійснив "велике паломництво" в Мекку.

Н

Національні релігії - релігійні вірування і культи, властиві тому чи іншому народу, нації. Це: іудаїзм, індуїзм, синтоїзм, даосизм тощо; релігії, пов'язані з певною національністю. У національних релігіях етнічні і релігійні межі співпадають, хоча за певних обставин їх представниками можуть бути і представники інших національностей.

Неорелігії - сформувались у 2-й половині 20 століття ; релігійні течії, церкви, у появі яких відобразились процеси модернізації в релігійній сфері. Обумовлені кризисом традиційних релігій, взаємовпливом різних культурних традицій; базуються на певній віросповідній традиції або синкретизмі декількох. Одна з найбільш розповсюджених класифікацій: 1/ неохристиянські; 2/ неоорієнталістські; 3/ неоязичницькі; 4/ ньюейджевські /синкретичні/ освіти. Найбільше розповсюдження отримали серед молоді середніх прошарків населення.

Нірвана /санскр.угасання/ - термін буддизму, позначає стан відсутності бажань. Згідно з буддийськими текстами, Н. - це протилежність усьому, що може бути.

Нунцій /від лат.nuntius/ - гонець Ватикану у державі, з якою останній підтримує дипломатичні відносини.

Нью-ейдж /від англ.new age-нове століття/ - рух, який виник у 80-і роки 20 століття, спирається на ідею "нового століття", якісно нового періоду в історії людства на відміну від передостаннього, невдалого. Термін використовується для позначення нових теорій сутності людського існування /нетрадиційні способи і методи трансформації свідомості, покращання стану здоров'я, психіки, засвоєння різних практик езотеричної або духовної традиції тощо/.

О

Окультизм /від лат.occultus-таємний/ - містичне вчення, яке визнає існування позареальних сил і можливість безпосереднього спілкування з ними за допомоги магічних обрядів, таємних ритуалів.

Організація релігійна - об'єднання послідовників певного віросповідання, цілісність і єдність якого забезпечується змістом віровчення і культу, системою організаційних принципів і правил.

Орден чернецький - об'єднання католицьких ченців, монастирів на основі прихильності до певних принципів черницького життя, особливим уставам з метою утвердження католицької віри. Підкоряється безпосередньо Апостольській столиці Ватикану, має особливу структуру і власну ієрархію. Найбільш розповсюджені: св.Бенедікта, св.Домініка, св. Франциска, суспільство Ісуса /ієзуїти/. Особливий тип О. - воєнно-чернецькі /лицарські/, що передбачають озброєний захист віри /іоаніти, тевтонці, тамплієри/.

Ортодоксія /від грецьк.ortodoxia-правильна думка/ - наслідування традиційного вчення церкви. Поняття з'явилось у християнстві в 2-му столітті у зв'язку з виникненням перших єрєсєй.

П

Пантеїзм /грецьк.pan-все, theos-Бог/ - філософське вчення, що розглядає Бога як Абсолют, злитий з природою. Відомі дві форми пантеїзму: натуралістична /розчинення Бога в природі - Дж.Бруно, Б.Спіноза/ і релігійно-містична /розчинення природи в Богові, вважається, що Бог присутній у всіх явищах, як їх надприроднє начало-І.Еріугена тощо/.

Пантеон /грецьк. pantheion-усі боги/ - в античних релігіях - храм усіх богів; пізніше - сукупність богів будь-якої релігії.

Папа Римський /від грецьк. papas, лат. papa - батько, наставник/ - голова католицької церкви й верховний правитель міста-держави Ватикан. Обирається конклавом - зібранням кардиналів - довічно.

Пасха - головне свято християн, встановлене на честь чудесного воскресіння розіп'ятого на хресті Ісуса Христа. Запозичене в іудаїзмі, де відмічалося як свято на честь виходу євреїв з Єгипту. Іудеї відмічають свято пасхи 14 числа місяця нісана за місячним календарем. Християни на Нікейському соборі 325 року вирішили святкувати пасху в першу неділю весняного рівнодення і наступного повного місяця, але щоб християнська пасха не співпадала з іудейською.

Патристика /від грецьк. patres-батьки/ - сукупність богословських вчень християнських мислителів 2-8 століть, відомих як Отці церкви: Афанасій Александрійський, Василь Великий, Григорій Назіанзін, Григорій Нісскій, Августін Аврелій, Боецій, І.Дамаскін, у працях яких розроблені ідеї та поняття християнського віровчення. Твори їх увійшли у Священне предання і довгий час вважались непогрешимі.

Патріарх /від грецьк. patriarches-праотець/ - 1/ праотці всьго людства; 2/ голова автокефальної церкви в православ'ї.

Політеїзм /від грецьк.poly-багато, theos-Бог/ - форма вірувань і культу, пов'язана з поклонінням багатьом богам. Багатобож'є складається в умовах формування етносів, відсутності стійких економічних зв'язків і централізованої державності. Для політеїзму характерне уявлення про ієрархію богів та особливе почитання верховного Бога. Перехідна форма від політеїзму до монотеїзму - етнотеїзм - поклоніння своєму Богові і повага до богів інших етносів.

Православ'я - один із трьох основних напрямків у християнстві. Має близько 1 млн. послідовників. Склалось на території Візантії, самостійною течією стало в серед.11 столітті внаслідок церковного розколу, підготовленого поділом Римської імперії на Західну й Східну /Візантійську/ частини. Характерні риси православ'я: схильність до традиційних догматики й культу. Основа православ'я: Священне Писання /Біблія/ і Священне Придання /рішення Вселенських і місцевих соборів 4-8 століть, праці Отців церкви/. Символ віри визнаний Нікео-Константинопольський /апостольський/. Церква вважається посередником між Богом і людьми. Духовенство поділяється на біле /одружені священники/ і чорне /чернецтво/. Центр християнської обрядовості - сім християнських таїнств. Особливу роль відіграють: культ святих, мощів, хреста, святої води, ікон, церковні свята і пости. Єдиного світового центру не має.

Протестанізм /від лат.protestans-заперечний/ - загальна назва релігійних течій, що своїм виникненням зобов'язані Реформації. Термін пов'язаний з протестом деяких князів і 14 німецьких міст проти посягань католицизму на принцип свободи віросповідання. Ранні протестанські течії: лютеранство, кальвінізм, англіканство тощо виникають у 16 ст. Пізній протестантизм - в більшості у к.19-поч.20 ст.: методисти, квакери, мормони, адвентисти, п'ятдесятники, свідки Ієгови. Більшість напрямків дотримується загальних віросповідних принципів: спасіння особистою вірою, Біблія як єдине джерело откровіння, принцип загального священства віруючих, відмова від чернецтва, демократизм церковного життя. Спрощено убранство церков, число християнських таїнств зменьшено до двох: хрещення і причастя. Єдиного світового центру не має.

П'ятдесятники /від біблейського свята п'ятдесятниці/ - прихильники пізньопротестанської течії,що виникла у к.19-поч.20 ст. В основі віровчення - біблейський сюжет про нисходження Святого Духа на апостолів. П. заявляють про можливість отримання хрещення Святим Духом, а через нього - дарів Святого Духа будь-якою людиною у її повсякденному житті. Серед дев'яти дарів Святого Духа: глоссолалія /алегорія/, зцілення вірою, яснобачення. Визнають хрещення Святим Духом і отримання дарів підчас безпосереднього спілкування з Богом. Більшість общин України об'єднано в Союз християн віри євангельської України.

Р

Релігієзнавство - галузь гуманітарної науки, об'єктом вивчення якої є такий особистий стан людини, яка при визначенні свого місця у світі орієнтується на надприроднє начало, відчуває свій зв'язок з ним. Предметом релігієзнавства є природа релігії та її функціональність.

Релігійна свідомість - спосіб відношення віруючого до світу через систему поглядів і почуттів, сенс та значення яких складає віра у надприроднє.

Релігійна філософія - філософські напрямки, орієнтовані на проблеми, пов'язані з релігійною тематикою.

Релігія - духовний феномен, який відображає не тільки віру людини у існування надприроднього начала, що є джерелом буття всього існуючого, але і є для людини способом спілкування з цим началом, входження в його світ. Релігія заперечує буття людини як випадкове, стверджує його як невід'ємну частину світу.

С

Сакральне /від лат.saker-священний/ - наділене божественною благодаттю. Це: релігійна віра, таїнства, церква, священнослужителі, предмети і дії, пов'язані з релігійним культом.

Сансара /санскр.-повторення народжень і смертей/ - в індуїзмі та буддизмі уявлення про єдину нитку переходів душі з однієї оболонки в іншу.

Світові релігії - визначення найбільш розповсюджених монотеїстичних релігій, які в ході свого розвитку подолали національні межі. Основні риси: космополітизм, ідея равенства усіх перед Богом, відречення від специфічної обрядовості, місіонерська активність, спрощення обрядів посвяти в нову віру.

Світогляд релігійний - система поглядів і уявлень, які відображають відношення віруючої людини до світу, його життєву позицію і цінносні орієнтації.

Символ віри - короткий виклад основних догматів будь-якої релігії, безперечне визнання якого є обов'язком віруючого.

Собор - 1/ головний храм міста або монастиря, де богослуження здійснює єпископ; 2/ зібрання вищих представників церкви для вирішення питань віровчення, внутрішнього укладу, дисципліни та правил.

Спіритизм /від лат. spiritus-душа, дух/ - містико-ідеалістична течія, послідовники якої вірять у існування потойбічного світу духів і можливість спілкування з ними за допомогою певних ритуалів. Посередником виступає медіум - особистість, яка в особливому стані свідомості /трансі/ начебто вміє спілкуватися з духами.

Сунна /араб. звичай, приклад/ - священне предання ісламу, що викладене у вигляді висловлювань Мухаммеда і оповідань про його діянння близькими людьми - хадісів. Хадіси передавались усно, записані у 8-11 століттях.

Суфізм /від араб. "суф."-шерсть/ - містико-аскетична течія в ісламі. Суфії намагались зрозуміти таємний сенс коранічних откровінь, брали участь у дискусіях, дотримувались додаткових постів з метою досягнення стану екстазу. Кінцевою метою вважали знищення своїх якостей як особистості і повне з'єднання з божественною істиною.

Т

Таїнства - обрядові дії в християнстві, якими , за вченням церкви, віруючому передається божественна благодать.

Теїзм /від грецьк. - theos - Бог/ - форма вірувань і культу, пов'язана з уявленнями про Бога - творця світу.

Теодіцея /від грецьк. theos-Бог, dike-справедливість/ - релігійно-філософське вчення, яке доводить, що наявність у світі зла не протистоїть уявленням про Бога, як втілення абсолютного добра. Уперше поняття введено німецьким філософом Лейбніцем у книзі "Теодіцея" /1710 р./.

Тотемізм /від індіанськ. "от-отем" - його рід/ - форма давніх вірувань, пов'язана з уявленням про надприродні кровні зв'язки даного роду чи племені з певним видом рослин, тварин або явищ природи.

Тріпітака /санскр. "три корзини"/ - зібрання буддійської релігійно-канонічної літератури. Складається з трьох частин: віная-пітака /корзина правил поведінки/ , сутта-пітака /корзина сутр/, абхідхарма-пітака /корзина тлумачення вчення/.

Ф

Фетишизм /від порт.fetiko - зачаровані речі/ - форма давніх вірувань, сутністю яких є мисленно-фантазійне наділення деяких предметів неживої природи надприродньою могутністю.

Х

Харизма /від грецьк.charisma-дар/ - Божий дар, дарований Святим Духом апостолам на 50-й день після Великодня.

Харизматики - 1/ віруючі в отримання харизми в цьому житті через безпосереднє спілкування з Богом; 2/ рух у сучасному християнстві, направлений на модернізацію релігійного життя, пошук нових форм культової практики. Властиво протестанізму, католицизму, православ'ю.

Храм - загальна назва будов, призначених для здійснення релігійного культу. У кожній релігії храм має особливу назву: собор, костьол, мечеть, синагога. Храм - місце, де людина спілкується з Богом.

Християнство - одна із трьох світових релігій, найбільш розповсюджена за числом прихильників. З'явилось в 1 ст. н.е. у східних провінціях Римської імперії на грунті месіанських сект іудаїзму. Згідно з Х., засновник вчення - Ісус Христос, Син Бога, який за наказом Бога-Отця зійшов на землю, прийняв облік людини через народження Дівою Марією, дав людям заповіді Нового завіту /Нагорна проповідь, найбільш повний варіант - Євангеліє від Матфея, 5 гл./; постраждав на хресті заради виправлення першородного гріху, воскрес і вознісся на небо як одне із облич Святої Трійці, повинен зійти на землю заради здійснення Страшного Суду. Християнство запозичило від іудаїзму: Святе письмо /Старий завіт/ та ряд елементів культу. Теоретичні джерела: філософія Філона Александрійського, його вчення про Логос - Сині Божому, посереднику між Богом і людьми та філософія неостоїцизму - насамперед вчення римського філософа Сенеки. З 3 ст. вищим законодавчим органом християнства стають церковні собори. Нікейський 325 р. і Константинопольський 381 р. собори утвердили Символ віри. З 324 р. Х. стає державною релігією Візантії. Дякуючи космополітизмові, відсутності на ранніх етапах закріплених форм релігійного культу і чітких моральних та суспільно-політичних принципів, з часом стає світовою релігією.

Ц

Церква /від грецьк.kyriake - досл. Божий дім/ - 1/ християнська культова спруда з алтарем і приміщенням для богослужіння, 2/ тип релігійної організації, що склався у ході розвитку віровчення як спосіб регламентації відношень всередині релігійної спільноти й поза нею: з державою, з суспільством. Характерні риси церкви: загальне віровчення й розроблена догматика, загальна релігійна діяльність, сувора ієрархія.

Цінності релігійні - сукупність ідей, норм поведінки, дій, за допомогою яких здійснюється задоволення духовних потреб віруючого. Перша група цінносних понять: Бог, віра, молитва тощо. Друга - реальні цінності, інтегровані в релігійну систему.

Ш

Шаманство /від евенк. "саман" - знахарь/ - рання форма релігії, яка спирається на віру в можливість спілкування людини з духом. Шаман - посередник - між світом людей і світом духів, історично перший професійний служитель культу. Основний обряд Ш. - камланіє.

Шаріат /від араб."шаріа" - "вірний шлях до мети"/ - комплекс юридичних норм, принципів і правил поведінки, встановлений у релігійному житті мусульманина. Ш. для віруючого - божий закон, доведений мусульманам через Коран і хадіси.

Я

Язичництво - сучасна наукова назва давньої релігії, яка існувала до прийняття світових релігій у всіх народів. Охоплює широкий спектр вірувань з давніх часів: віра в духів, культ предків, тотемізм, магія тощо. Вважається політеїстичною релігією, деякі з дослідників відносять до нього і енотеїстичні релігії.

Яхве - ім'я Бога в іудаїзмі. Давні іудеї наділяли ім'я Бога магічною силою, забороняли його написання і проголошення IHVH. У Старому завіті під цим написанням стояло слово Адонай /Господь мій/. Християнські богослови, які звернулись у 16 ст. до єврейського тексту Біблії, стали читати його як Ієгова. Значення самого слова точно не встановлено.

тематичний План курсу

Модуль 1. Релігія як соціальний феномен. Політеістичні релігії. Розділи:

Лекція. Вступна. Особливості роботи з дистанційним курсом

1.1. Предмет і завдання курсу релігієзнавство. Основні поняття.

1.2. Ранні форми релігії.

1.3. Національно-державні релігії.

1.4. Виникнення і розвиток буддизму.

1.5. Світ надприродного в буддизмі.

1.6. Душа. Нірвана. Метемпсихоз. Загробне життя.

1.7. Культ і церква. Еволюція буддизму

Консультація № 1 (до модулю 1)

Модульний контроль 1

Модуль 2. Монотеїстичні релігії. Розділи:

Консультація № 2

2.1. Початок християнства.

2.2. Формування церковної організації. Секти. Єресь.

2.3. Розкол в християнстві.

2.4. Хрестові походи.

2.5. Хрещення Русі.

2.6. Релігійна ситуація в Україні.

2.7. Іслам: виникнення і розповсюдження.

Консультація № 3 (до модулю 2)

Модульний контроль 2