
- •1. Плоска електромагнітна хвиля. Енергія електромагнітних хвиль.
- •1. Плоска електромагнітна хвиля
- •2. Світлова хвиля. Хвильова оптика
- •3. Фотоелектричні поняття й одиниці
- •4.Закони лінійної оптики. Геометрична оптика
- •2. Оптична різниця ходу. Умови інтерференційних максимумів і мінімумів.
- •3. Способи спостереження інтерференції світла.
- •4. Інтерференція світла в тонких плівках
- •6. Додаток. Нерелятивістський ефект Доплера
- •2. Принцип Гюйгенса-Френеля. Зони Френеля
- •3. Дифракція Френеля від колового отвору і колового диска.
- •4. Дифракція Фраунгофера від щілини
- •5. Дифракційні ґратки
- •6. Дифракція рентгенівського випромінювання
- •6. Голографія
- •Дифракція рентгенівського випромінювання?
- •Поляризація при відбитті та заломленні світла на межі двох діелектриків
- •Поляризація при подвійному променезаломлення
- •Поляризаційні пристрої
- •Кристалічна пластина між двома поляризаторами
- •Штучне подвійне променезаломлення
- •Обертання площини поляризації
- •Штучне подвійне променезаломлення.
- •Нормальна і аномальна дисперсія. Групова швидкість
- •Електронна теорія дисперсії світла
- •Поглинання світла
- •Розсіювання світла
- •Ефект Вавілова-Черенкова
- •Розсіювання світла.
- •Ефект Вавілова-Черенкова.
- •Визначення поглинальної здатності тіла :
- •Закон Кіргофа
- •Закон Стефана-Больцмана
- •Закон зміщення Віна
- •Поняття рівноважного випромінювання
- •Формула Релея-Джинса
- •Формула Планка
- •2. Фотоефект
- •3. Фотони. Дослід Боте
- •4. Тиск світла
- •5. Ефект Комптона
- •6. Межі застосування класичної теорії
- •Тиск світла.
- •Ефект Комптона.
Закон Стефана-Больцмана
Аналізуючи
експериментальні дані Стефан
дійшов
висновку, що енергетична світність
для
усіх тіл пропорційна
.
Подальші
дослідження
уточнили цю залежність.
Больцманом було запропоновано вигляд для енергетичної світності абсолютно чорного тіла. Закон дістав назву закона Стефана-Больцмана:
(2.1.10)
Знак
* означає, що формула (1.10)
стосується абсолютно чорних тіл. З
функцією Кірхкофа
пов’язано
так:
(2.1.11)
Коефіцієнт
пропорційності
дістав назву сталої Стефана-Больцмана:
Закон зміщення Віна
Виходячи з електромагнітної теорії випромінювання, Він довів, що функція Кірхгофа повинна мати вигляд:
тобто пропорційна кубу частоти; уведемо
-
деяку
функцію
прямої залежності
від
і
оберненої від Т.
Переходячи до
-
виразу за довжинами хвиль, матимемо:
(2.1.12)
-
деяка функція довжини хвилі
і температури Т.
Досліджуючи функцію (2.1.12) на екстремум, Він встановив, що довжина хвилі mах, на яку приходиться максимум випромінювальної здатності абсолютно чорного тіла (або функції Кірхгофа) і температура нагрітості Т пов’язані співвідношенням
b
- стала Віна:
Закон
Віна:
максимум функції
- універсальної функції Кірхгофа, при
підвищенні температури тіла, яке
випромінює, зміщується у бік коротких
хвиль, причому так, що виконується
співвідношення
.
Поняття рівноважного випромінювання
Розглянемо порожнину з нерухомими і непрозорими стінками, температура Т яких підтримується сталою.
За рахунок теплової енергії, тобто теплового руху, атоми і молекули стінок, поглинаючи енергію, переходять у збуджений стан, при зворотних переходах - випромінюють енергію, яка заповнює цю порожнину. Падаючи на стінки порожнини, промениста енергія частково поглинається, а частково відбивається. Унаслідок цих процесів у порожнині встановлюється макроскопічно цілком визначений стан випромінювання, для якого характерне наступне: за кожний проміжок часу кількість променистої енергії (певного кольору, напряму поширення і поляризації), що випромінюється, в середньому рівна кількості променистої енергії, що поглинається. Тобто, виконується принцип детальної рівноваги - рівноваги у деталях.
Принцип детальної рівноваги: усякому мікропроцесу, що проходить у системі, з тією ж імовірністю відповідає процес, що іде у зворотному напрямі.
Завдячуючи таким процесам у порожнині встановлюється хаотичний стан випромінювання, якому відповідає найбільша імовірність.
Таке випромінювання називаються рівноважним. Рівноважний стан є найбільш імовірним станом.
Об’ємною
густиною енергії випромінювання
є кількість в одиниці об’єму простору.
Її можна розкласти за частотами або
довжинами хвиль. Введемо поняття
спектральної густини
променистої
енергії:
;
Через
коефіцієнти
і
об’ємна
густина енергії V
може бути записана так:
(2.1.13)
Вирази
і
мають смисл об’ємної густини променистої
енергії, яка приходиться
на
інтервал частот
і
або довжин хвиль
,
.
У разі, коли частоти і довжини хвиль
відносяться до одного і того ж спектрального
інтервалу, можна записати
Теорія використовує параметр , в експерименті фігурує . Вони пов’язані між собою через і таким чином:
що можна показати за допомогою співвідношень (2.1.13). Параметри і залежать від або і від Т, а універсальна функція густини енергії - лише від Т:
Між рівноважною об’ємною густиною енергії U і енергетичною світністю абсолютно чорного тіла зв’язок такий:
,
де с
-
швидкість світла у вакуумі.
Таке ж співвідношення і між інтегралами (див. (2.1.11) і (2.1.12)):
отже рівняння виконується і для кожної спектральної складової випромінювання:
(2.1.14)