
- •1. Плоска електромагнітна хвиля. Енергія електромагнітних хвиль.
- •1. Плоска електромагнітна хвиля
- •2. Світлова хвиля. Хвильова оптика
- •3. Фотоелектричні поняття й одиниці
- •4.Закони лінійної оптики. Геометрична оптика
- •2. Оптична різниця ходу. Умови інтерференційних максимумів і мінімумів.
- •3. Способи спостереження інтерференції світла.
- •4. Інтерференція світла в тонких плівках
- •6. Додаток. Нерелятивістський ефект Доплера
- •2. Принцип Гюйгенса-Френеля. Зони Френеля
- •3. Дифракція Френеля від колового отвору і колового диска.
- •4. Дифракція Фраунгофера від щілини
- •5. Дифракційні ґратки
- •6. Дифракція рентгенівського випромінювання
- •6. Голографія
- •Дифракція рентгенівського випромінювання?
- •Поляризація при відбитті та заломленні світла на межі двох діелектриків
- •Поляризація при подвійному променезаломлення
- •Поляризаційні пристрої
- •Кристалічна пластина між двома поляризаторами
- •Штучне подвійне променезаломлення
- •Обертання площини поляризації
- •Штучне подвійне променезаломлення.
- •Нормальна і аномальна дисперсія. Групова швидкість
- •Електронна теорія дисперсії світла
- •Поглинання світла
- •Розсіювання світла
- •Ефект Вавілова-Черенкова
- •Розсіювання світла.
- •Ефект Вавілова-Черенкова.
- •Визначення поглинальної здатності тіла :
- •Закон Кіргофа
- •Закон Стефана-Больцмана
- •Закон зміщення Віна
- •Поняття рівноважного випромінювання
- •Формула Релея-Джинса
- •Формула Планка
- •2. Фотоефект
- •3. Фотони. Дослід Боте
- •4. Тиск світла
- •5. Ефект Комптона
- •6. Межі застосування класичної теорії
- •Тиск світла.
- •Ефект Комптона.
Визначення поглинальної здатності тіла :
Якщо
на елементарну площадку поверхні деякого
тіла падає потік променистої енергії
(Вт),
який
обумовлений електромагнітними хвилями,
частота яких обмежена інтервалом
,
і при цьому частина потоку
буде поглинута тілом, то поглинальною
здатністю тіла
називають
відношення частини потоку
,
що була поглинута тілом, до потоку
променистої енергії
,
що надає на поверхню тіла:
-
величина безрозмірна; розмірність
- ват.
За визначенням поглинальна здатність не може бути більшою за одиницю: <1 . Тіла, які повністю поглинають випромінювання в усьому діапазоні частот називають абсолютно чорними. Реально таких тіл не існує, для вивчення проблеми випромінювання використовуються моделі, які є близькими до абсолютно чорних тіл.
Отже,
якщо
=
,
а то
=1
.
Тіла,
для яких поглинальна здатність
є
однаковою у всьому діапазоні частот
називають сірими. Для таких тіл
є
функцією лише температури, а для даної
температури нагрітості тіла є величиною
сталою:
=
=const<1.
Закон Кіргофа
Відношення випромінювальної здатності тіла до його поглинальної здатності є однаковим для всіх тіл, незалежно від їх природи, і є для всіх тіл однією і тією ж універсальною функцією частоти (або довжини хвилі) і температури
(2.1.6)
-
універсальна функція Кірхгофа.
Самі
величини
і
можуть значно змінюватись від одного
тіла випромінювання до іншого, але їх
відношення є однаковим для усіх тіл. Це
означає у тому числі і таке: усяке тіло
за даної температури випромінює переважно
ті ж за кольором, такої ж довжини хвилі,
які воно за тієї ж температури найкраще,
сильніше за інших поглинає.
Універсальна функція Кірхгофа дорівнює випромінювальній здатності абсолютно чорного тіла.
Дійсно, оскільки для абсолютно чорного тіла =1, то згідно з (2.1.6)
Модель
абсолютно чорного тіла
(2.1.7)
Для визначення функції виду досліджують випромінювання моделі абсолютно чорного тіла, якою слугує порожниста куля з отвором назовні, розміри якого незначні.
Промінь, що потрапляє у кулю через отвір, внаслідок численних актів відбивання від внутрішньої поверхні кулі буде практично повністю поглинутим. Внутрішню поверхню кулі покривають сажі (одну з таких моделей я виготовляла сама), поглинальна здатність якої близька до одиниці. Така куля відповідно до закону Кірхгофа має випромінювальну здатність близьку до функції Кірхгофа . Досліджуючи експериментально випромінювання такої кулі для різних температур нагріву Т стінок порожнини, встановлюють вид .
Функцію
Кірхгофа через параметри ʎ , Т
позначають
.
Співвідношення між ними встановлюється
на підставі (2.3), (2.5):
(2.1.8)
(2.1.9)
Прилади, які експериментально досліджують випромінювання, градуйовані, як правило, у довжинах хвиль ʎ.
для
абсолютно чорного тіла. З кривих видно,
що зі зростанням температури T
максимум
кривої φ(λ,T)
зміщується у бік менших довжин хвиль.