
- •1. Плоска електромагнітна хвиля. Енергія електромагнітних хвиль.
- •1. Плоска електромагнітна хвиля
- •2. Світлова хвиля. Хвильова оптика
- •3. Фотоелектричні поняття й одиниці
- •4.Закони лінійної оптики. Геометрична оптика
- •2. Оптична різниця ходу. Умови інтерференційних максимумів і мінімумів.
- •3. Способи спостереження інтерференції світла.
- •4. Інтерференція світла в тонких плівках
- •6. Додаток. Нерелятивістський ефект Доплера
- •2. Принцип Гюйгенса-Френеля. Зони Френеля
- •3. Дифракція Френеля від колового отвору і колового диска.
- •4. Дифракція Фраунгофера від щілини
- •5. Дифракційні ґратки
- •6. Дифракція рентгенівського випромінювання
- •6. Голографія
- •Дифракція рентгенівського випромінювання?
- •Поляризація при відбитті та заломленні світла на межі двох діелектриків
- •Поляризація при подвійному променезаломлення
- •Поляризаційні пристрої
- •Кристалічна пластина між двома поляризаторами
- •Штучне подвійне променезаломлення
- •Обертання площини поляризації
- •Штучне подвійне променезаломлення.
- •Нормальна і аномальна дисперсія. Групова швидкість
- •Електронна теорія дисперсії світла
- •Поглинання світла
- •Розсіювання світла
- •Ефект Вавілова-Черенкова
- •Розсіювання світла.
- •Ефект Вавілова-Черенкова.
- •Визначення поглинальної здатності тіла :
- •Закон Кіргофа
- •Закон Стефана-Больцмана
- •Закон зміщення Віна
- •Поняття рівноважного випромінювання
- •Формула Релея-Джинса
- •Формула Планка
- •2. Фотоефект
- •3. Фотони. Дослід Боте
- •4. Тиск світла
- •5. Ефект Комптона
- •6. Межі застосування класичної теорії
- •Тиск світла.
- •Ефект Комптона.
Ефект Вавілова-Черенкова
В 1934 р. П.О.Черенков , який працював під керівництвом С.І.Вавілова, відкрив ефект , який полягає у випромінюванні світла рідиною , на яку діють γ-промені радію. Вавілов висловив думку, що джерелом випромінювання слугують швидкі електрони , які виникають під дією γ-променя .
Згідно
електромагнітної теорії заряд, який
рухається рівномірно, не випромінює
електромагнітних хвиль. Однак, Тамм і
Франк довели, що це справджується лише
в тому випадку, якщо швидкість υ зарядженої
частинки не перевищує фазову швидкість
c/n
електромагнітних хвиль в тому середовищі
, якому рухається частинка. При умові,
що υ> c/n,
навіть якщо вона рухається рівномірно
, частинка випромінює електромагнітні
хвилі.
В
дійсності частинка втрачає енергію на
випромінювання, в наслідок чого рухається
з від’ємним прискоренням. Але це
прискорення не є причиною, а є наслідком
випромінювання. Якщо б втрата енергії
за рахунок випромінювання відновлювалась
якимось чином, то частинка, яка рухається
рівномірно зі швидкістю υ> c/n
, все одно б була джерелом випромінювання.
Ефект Вавілова-Черенкова спостерігався для електронів, протонів і мезонів при русі їх в рідких і твердих середовищах.
В таких випромінюваннях більше хвиль з короткою довжиною хвилі, тому спостерігається блакитний відтінок. Найбільша особливість цих випромінювань виявляється в тому, що воно проходить не у всіх напрямках, а лише в напрямках твірних конуса, вісь якого співпадає з напрямком швидкості частинки. Кут ϑ між напрямком розповсюдження випромінювань та вектором швидкості частинки визначається співвідношенням :
Відеоматеріали з Ефектом Вавілова-Черенкова:
https://www.youtube.com/watch?v=3xvJzzL1DQg
https://www.youtube.com/watch?v=mgNwtepP-6M
https://www.youtube.com/watch?v=CfhJf6PfIbQ
Контрольні питання
Явище дисперсії світла. Нормальна та аномальна дисперсія.
Дисперсія світла у речовині.
Елементарної теорії дисперсії.
Навести та охарактеризувати диференційне рівняння вимушених коливань електрона.
Поглинання світла. Закон Бугера.
Лінійчатий спектр поглинання.
Зв'язок між коефіцієнтом поглинання та заломлення.
Розсіювання світла.
Закон Релея.
Ефект Вавілова-Черенкова.
Література:
Навчальний посібник для студентів вищих технічних і педагогічних закладів освіти / Кучерук І. М., Горбачук І. Т.; за ред. Кучерука І. М. - К.: Техніка, 1999.Том 3: Оптика. Квантова фізика. - 520 с
Курс общей физики. Т.2. Электричество и магнетизм. Волны. Оптика. Савельев И.В. 2-е изд., перераб. - М.: Наука, Гл. ред. физ-мат. лит., 1982.— 496с.
Общий курс физики. В 5 т. Том IV. Оптика. Сивухин Д.В.3-е изд., стереот. — М.: Физматлит, 2005. - 792 с.
Частина 2. Квантова оптика
Лекція 1
тема: "Теплове випромінювання"
Рекомендований до перегляду відеоматеріал перед ознайомленням з лекційним матеріалом:
Теплове випромінювання:
http://www.youtube.com/watch?v=DKHvG3kvHVc
http://www.youtube.com/watch?v=bCzFMEXH8f4
Питання лекції :
Теплове випромінювання
Визначення поглинальної здатності
Закон Кірхгова
Закон Стефана-Больцмана
Закон зміщення Віна
Поняття рівноважного випромінювання
Формула Релея-Джинса
Формула Планка
Теплове випромінювання
Тепловим випромінюванням називають випромінювання електромагнітних хвиль за рахунок внутрішньої енергії тіл. Приклади випромінювачів: сонце, електро- і теплонагрівачі тощо.
Усяке випромінювання світла (електромагнітних хвиль видимого діапазону) або електромагнітних хвиль невидимого діапазону. відбувається внаслідок переходу атомів, молекул, інших атомних та ядерних систем зі стану з більшою енергією у стан з меншою енергією. Теплове випромінювання відрізняється від інших видів тільки способом переведення системи, що випромінює, у збуджений стан. Так, у явищах теплового випромінювання перехід системи у збуджений стан відбувається за рахунок теплового руху атомів і молекул. Усі інші види випромінювання крім теплового випромінювання називається люмінесценція (з латини luminis - світло, -escent- суфікс, що означає слабку дію).
Люмінесценцію класифікують за типом збудження:
фотолюмінесценція - збудження світлом;
радіолюмінесценція - збудження катодними променями (потік електронів) і рентгенівськими променями (жорстке електромагнітне випромінювання), приклад: випромінювання екрану телевізора;
електролюмінесценція - збудження струмом (газовий розряд); триболюмінесценція - збудження механічним способом, наприклад - тертя;
хемілюмінесценція - реакції окислення надають енергію для збудження (випромінювання фосфору, тощо). Приклади з природних явищ: північне і південне сяйво, випромінювання гнилого дерева, мінералів, комах тощо.
Усяке тіло стає видимим або коли воно розсіює падаюче на нього світло, або коли випромінює саме. У тих випадках, коли потоки енергії ідуть від тіл внаслідок їх теплового випромінювання, для опису і аналізу останнього можна залучати закони теплового випромінювання.
Визначення енергетичної світності (випромінюваності),
позначення
-R,одиниця
випромінювання —
Випромінюваність (R) - це потік променистої енергії, що випромінюється одиницею поверхні тіла (1м²) в межах тілесного кута 4П , тобто у всіх напрямах. R - функція температури Т: R=R(T); діапазон теплового випромінювання по довжинах хвиль λ або частотах ɷ - від нуля до нескінченності: 0 < λ <∞; 0<ɷ <∞. Визначення спектральної густини випромінювання (те саме - випромінювальна здатність), позначення
(також
)
або
(також
),
одиниця вимірювання:
,
- це потік променистої енергії з одиниці поверхні тіла, що випромінюється в інтервалі частот ɷ, ɷ +d ɷ віднесений до величини інтервалу d ɷ:
(2.1.1)
є функцією частоти ɷ і температури Т.
=
(
ɷ,
Т)=
Якщо випромінювання характеризувати довжиною хвилі λ, то вводиться випромінювальна здатність :
(2.1.2)
Усякому спектральному інтервалу ɷ, ɷ +d ɷ відповідає інтервал λ , λ+d λ . Через зв’язок між λ і ɷ можна встановити зв’язок між d λ і d ɷ.
(2.1.3)
доля
випромінюваності
,
що
припадає на інтервал λ,
λ+d
λ дорівнює
долі випромінюваності
відповідного
інтервалу ɷ, ɷ +d
ɷ:
= або згідно з (2.1.1) і (2.1.2)
(2.1.4)
або згідно з (2.1.3)
(2.1.5)
Енергетична
світність
є інтегральною випромінювальною
здатністю:
(2.1.6)
або
(2.1.7)