16. Предмет філософії права.

Філософсько-правові погляди почали виникати в Античність. Але як наука філософія права стала формуватися в XVIII ст. Значний внесок у її формування внесли українські вчені. Необхідно зазначити, що ця дисципліна викладалася у юридичних вузах до 1917 р., і знову з’явилася у програмі із середини 80-х рр. ХХ ст.

Предмет філософії права має складний характер тому існують різноманітні точки зору як на поняття філософії права, так і на її предмет, функції, завдання та методи.

Термін «філософія права» з’явився в юридичній науці у 1798 р. І започатковане Густавом Гуго у монографії «Підручник природного права як філософія позитивного права, особливо – приватного права».

Предметом філософії права є юридична наука про сутнісні закономірності виникнення, функціонування, розвитку правових явищ.

Саме це визначення надає можливості охарактеризувати особливості філософії права як науки:

Філософія права – це юридична наука, об’єктом якої є право, а предметом його закономірності;

Вивчає закономірності права, як стійкі повторювані зв’язки певних явищ та тенденції її розвитку;

Філософія права вивчає сутнісні закономірності правових явищ, тобто найбільш глибинні якості та властивості права, без яких воно не існує;

Філософія права вивчає як виникають, формуються, вдосконалюються закономірності права;

Філософія права вивчає не лише право, а й правову реальність, тобто правові категорії в їх взаємодії в суспільстві.

17. Структура філософії права.

Як і будь-яка самостійна наука філософія права має власну структуру, під якою розуміють елементи чи частини, що забезпечують цілісне уявлення про предмет науки.

Структура філософії права обумовлюється структурою загальної філософії, а також залежить від розуміння права як багатоаспектної категорії і теоретичних аспектів вивчення державно-правових категорій, що складають предмет юридичної науки.

Структура філософії права складається з 4 елементів, які характеризуються як її розділи:

І.Онтологія права. Забезпечує дослідження проблем природи права, форм його виразу, функцій права, місця права в сучасному суспільстві та його взаємозв’язок із соціальним буттям;

ІІ. Антропологія права. Аналізує роль людини у правовому середовищі шляхом характеристики категорії «правова людина», виокремлення значення правової людини як соціальної цінності та співвідношення категорії «людина-суспільство-суб’єктивне право»;

ІІІ. Гносеологія права. Досліджує особливості процесу пізнання у сфері права, етапи, методологію, рівні пізнання, аналізує проблему істини у праві, характеризує юридичну практику як критерій істини;

IV.Аксіологія права. Характеризує право як цінність. Досліджує такі цінності людського буття, що мають вияв у праві як справедливість, воля, рівність, моральність.

18. Функції філософії права.

Функції філософії права – це напрямки науково-пізнавальної та навчальної діяльності, що забезпечує вивчення правової дійсності та характеризує сутність, зміст, призначення філософії права як суспільно-правової та загальнотеоретичної.

Функції філософії права. Ознаки:

Це напрямки наукової діяльності, що націлені на приріст знань про право;

Це напрямки навчальної діяльності, що забезпечують формування професійних знань;

Це напрямки фундаментальної діяльності, змістом якої є визначення природи, сутності, цінності права;

Це категорія, що характеризує філософію права як самостійну науку;

Це засіб визначення місця філософії права в системі наукової діяльності взагалі і юридичної зокрема.

Розрізняють:

Світоглядну функцію, змістом якої є формування у суб’єкта загального уявлення про правову сферу, правову реальність, та про право як один із аспектів людського буття.

Методологічна– формуванні системи категорій та способів пізнання, що забезпечує єдність і системність дослідження права;

Інформаційну – забезпечує адекватне відображення права, як об’єкта вивчення, виявленні особливостей його функціонування, суспільних зв’язків, закономірностей;

Аксіологічну – забезпечує приріст знань про такі ціннісні категорії, як воля, рівність, справедливість, правовий ідеалізм;

Виховну – забезпечує правосвідомість, правове мислення, правових установок, орієнтацію суб’єкта на справедливість і повагу до права.