8 Предмет теорії держави і права та його особливості

Предмет науки – це самостійна частина об’єкту дослідження, яка характеризує самостійність зазначеної науки та визначає те, що вивчає наука.

Особливості предмету:

оскільки держава і право як суб’єкт вивчення юридичною наукою функціонують в межах суспільства, то предметом теорії є аналіз тих закономірностей функціонування суспільства, які безпосередньо впливають на функціонування та розвиток держави і права

оскільки основу функціонування суспільства складають економічні відносини (базис), то предметом теорії є вивчення взаємозалежності, взаємодії та взаємовпливу таких категорій як економіка, суспільство, держава і право;

оскільки держава і право є з однієї сторони самостійними категоріями, а з іншої – взаємодіють в процесі впливу на суспільство,то предметом теорії є закономірності, що властиві державі і праву окремо, а також закономірності, що характеризують їх сумісно (наприклад, форма державного правління);

оскільки держава і право є елементом більш широких систем, то предметом теорії є визначення місця державно-правових категорій в межах систем, до яких вони належать та їх взаємодії з іншими елементами цих систем;

предметом теорії є загальні закономірності держави і права, які характеризують їх як логічно завершені категорії безвідносно до особливостей їх виникнення, історичного етапу розвитку, національної природи та існуючих традицій;

оскільки держава і право є динамічними категоріями, що постійно розвиваються та вдосконалюються , то предметом теорії вивчення

шляхів вдосконалення та перспектив розвитку цих категорій у майбутньому.

9. Право як межа державного втручання.

Особливого значення для розуміння МДВ має проблема ролі права та законодавства як фактора формування та реалізації цих меж.

Характер впливу права на МДВ (об’єктивний чи суб’єктивний) залежить від підходу до проблеми співвідношення понять право та закон (законодавство).

Можливо виокремити три варіанти обмежуючої дії права на суспільні відносини.

І. Право – є абсолютним, відносно самостійним фактором формування МДВ, незалежним від держави. Законодавство у цьому випадку:

є засобом усвідомлення та визнання державою адресованих їй обмежень правом. Це можливо у випадку відповідності правовим приписам;

це засіб порушення державою права та встановлених ним МДВ у випадку, якщо законодавство не відповідає правовим вимогам.

ІІ. Право – підлеглий, внутрішній інструмент державної політики в інтересах всього суспільства. Він створюється державою в процесі законодавчої діяльності. Законодавство є формою права. Право, т. ч. є сукупністю приписів, встановлених державою і є абсолютним засобом визначення МДВ та формою самоорганізації держави.

ІІІ. Право – інструмент окремих соціальних суб’єктів (класів, націй) забезпечення закріплення і гарантування власних інтересів. Воно забезпечує обов’язковість їх велінь на рівні суспільства. Право втрачає роль фактора визначення МДВ, оскільки таку роль мають інтереси певної соціальної групи, відображені в нормативному акті. Законодавство, таким чином, не є обмежувачем МДВ, а грає роль силового критерію можливого і неможливого для суб’єктів.

10. Основні школи права

11. Функції теорії держави і права

Функції теорії держави і права – це напрямки науково-пізнавальної та навчальної діяльності, що характеризують сутність, зміст та призначення теорії як суспільної та загальноюридичної дисципліни.

В науковій і навчальній літературі існують різні думки з приводу змісту та кількості функцій теорії держави і права. Виділяють:

1. Методологічну, пов’язану з розробкою методів дослідження, принципів, категорій і понять, які використовуються галузевими та спеціально-прикладними юридичними науками.

2. Еврістична функція визначає можливість теорії держави і права не лише досліджувати державу і право як суспільно-політичні категорії, а і обґрунтовувати закономірності становлення і їх розвитку.

3. Онтологічна функція теорії держави і права полягає у вивченні держави і права як категорій з точки зору їх ознак, процесів виникнення, становлення, аналізує їх сутність і природу.

4. Прогностична функція означає можливість та здатність теорії держави і права на основі аналізу емпіричного матеріалу та висновків і узагальнень юридичних та неюридичних наук обґрунтувати тенденції і напрямки розвитку держави і права в майбутньому, розробити гіпотези та визначити шляхи підвищення ефективності державно-правових інститутів.

5. Політична функція полягає у вивченні політичної системи суспільства, взаємовідносини держави з іншими суб’єктами політичної системи, вплив політичної діяльності на розвиток держави та формування права; співвідношення політичних і правових норм в процесі регулювання політичних відносин.

6. Ідеологічна функція теорії держави і права пов’язана із світоглядовим значенням теорії держави і права

7. Системостворююча функція властива теорії держави і права і пов’язується з існуванням юридичних наук, які складають систему. Теорія держави і права надає рис єдності всій юриспруденції шляхом розробки категорій та методів, що сприймаються і конкретизуються іншими науками.

8. Гносеологічна функція теорії держави і права спрямована на пізнання, вивчення і пояснення державно-правових явищ, дослідження процесу їх виникнення, функціонування і розвитку².

9. Практично-прикладна функція теорії держави і права полягає у розробці та науковому обґрунтуванні рекомендацій для юридичної практики.

10. Комунікативна функція надає можливість забезпечити обмін інформацією між юридичними науками.

11. Теорія держави і права виконує навчальну функцію, змістом якої є формування системи категорій і понять, що складають основу професійних знань юриста.

12. Аксіологічна функція теорії держави і права полягає у розкритті сутності об’єкту пізнання через аналіз відносин і зв’язків цієї сутності з іншими категоріями чи пізнання внутрішніх відносин.