29. Аксіологія права у структурі філософсько-правового знання.

Аксіологія – це вчення про цінності. Використання категорії цінність належить Канту. Цінність у його розумінні це те, що має значення повинності та свободи. Мова йде про фактичні явища, де панують причинно-наслідкові зв’язки і свобода. Звідси нормативне і регулятивне значення цінностей, які являють собою мету, вимоги, формули необхідного.

Предметом аксіології права є:

проблеми розуміння права як цінності;

проблеми значимості права для суспільства;

проблеми значимості фактично даного закону;

проблеми правової організації держави, як правової організації публічної влади. Особливого значення має соціальна цінність права.

. Право є цінним , оскільки здатне внаслідок своїх змістовних і формальних властивостей задовольняти потреби, бути інструментом реалізації і погодження інтересів тощо.

Цінність права є похідною від більш загальних людських цінностей. Право закріплює і охороняє численні цінності суспільного життя – свободу, справедливість, життя, здоров’я, гідність, матеріальний добробут, здорове довкілля, працю, сім’ю тощо. Ці цінності не тільки становлять зміст і сутність права, а й служать його метою, цілями окремих правових норм і правових інститутів.

Загальнолюдський (загальноцивілізаційний)вимір, тобто його цінність для людства в цілому полягає в тому, що воно виступає найгуманнішим, єдиним прийнятним засобом розв’язання глобальних проблем сучасності (обмеженість ресурсів і боротьба за них, екологічна криза, регіональні воєнні конфлікти, релігійні та етнічні конфлікти тощо). Право як утвердження ідей гуманізму, соціальної свободи і справедливості, цінностей демократії виступає необхідною основою міжнародних відносин, засобом, здатним забезпечити гармонійне співіснування людства в цілому.

Загальносоціальний вимір, тобто цінність права для усього суспільства проявляється у тому, що право: 1) сприяє формуванню суспільних відносин, необхідних для нормального розвитку та існування суспільства; 2) гарантує безпеку, впорядкованість та гармонізацію суспільних відносин, стабільність соціальної системи, цілісність, солідарність соціуму; 3) забезпечує подальший розвиток суспільних відносин. Таке значення права для суспільства зумовлено тим, що воно, по-перше, вносить універсальні загальні начала в життєдіяльність суспільства; по-друге, забезпечує правильне поєднання інтересів окремих осіб і суспільства в цілому; по-третє, здатне протистояти свавіллю, насильству, деструктивним соціальним явищам; по-четверте, його зміст становлять правила поведінки, що сформувалися на основі повторюваних суспільних відносин, а відтак, є результатом соціального відбору. Правом стають лише ті норми, зміст яких відповідає інтересам суспільства, які здатні забезпечити стабільність, прогресивний розвиток суспільства, адекватне історичним умовам поєднання індивідуального і суспільного інтересів.

Особистісний вимір , тобто цінність права для окремого індивіда полягає у тому, що воно здатне задовольняти потребу людини в свободі і встановлює певний порядок її використання. Аби забезпечити своє існування і розвиток в суспільстві, стати особистістю, людина повинна мати певні можливості для власних свідомих дій стосовно інших людей, їх організацій, спільнот, природи, можливості для активної життєдіяльності, самореалізації.

Особистісна цінність права полягає у тому, що воно:

наділяє особистість певною мірою свободи;

встановлює певний порядок використання цієї свободи;

сприяє всебічному розвитку особистості.

Підходи до державо-розуміння

В сучасній юридичній науці обгрунтовано значну кількість визначень держави, як важливого засобу управління суспільством. Багатоманітність уявлень про державу обумовлюється рядом причин, основними серед яких є:

^- складністю спринняття держави, як юридичної категорії

^- Наявність наукових досліджень держави, що здійснювались у різні іст єпохи

^- Багатоаспектиний характер розуміння держави за її сутністю

^- Необхідність відображення у визначенні держави різноманітних інтересів соціальних груп, що існують у суспільстві

^- Належність держави до суб'єктів владних відносин, що відображає інтереси політичних структур

^- Важливим призначенням держави, як суб'єкта управління суспільством, який в свою чергу повинен відображати інтереси різноманітних інститутів громадянського суспільства

^- Належність держави до динамічних категорій, що змінюється в результаті змін в процесі життєдіяльності суспільства

Підходи до державо розуміння - це сукупність теорій та концепцій, що мають самостійне значення та відображають погляди вчених на поняття, природу, сутність та призначення держави в суспільстві. Відповідно ці концепції можуть бути розглянуті:

^- в історичному аспекті, як теоріі походження та сутності держави (патріархальна, договоріна)

^{- я}к сучасні концепції держави, що мають наступницький характер та визначають державу, як засіб управління суспільством, що відображає певні інтереси, закріплює їх нормативно та забезпечує їх компроміс

Найбільш повно концепції держави у радянський період були досліджені в рос юридичній науці Черкіним, а в сучасній українській науці досліджувалась Мошковим.

Його концепція полягає у можливості розподілу сучасних теорій держав из врахуванням ідей різних вчених за певними критеріями:

І За визначенням сутності держави Концепції державо розуміння класифікують:

- на теорію страт (Кропоткін) - відповідно до якої держава є інститутом соц експлуатації більшості суспільства певною його частиною. Держава розуміється, як засіб відображення інтересів правлячого класу, а тому перспективи її розвитку пов'язується із знищенням цього сусп інституту

^- теорії соц призначення держави - характеризують її, як засіб відображення інтересів більшості, що засновується на принципах самоорганізації. Основним її призначенням - є реалізація загально соц функцій та забезпечення рівності

^- Дуалістичні теорії, що характеризують, як інститут соц неоднорідного суспільства, що покликаний відображати інтереси економічно-пануючого класу, а з іншої сторони, як засіб забезпечення загально-соц функцій, що гарантує рівні можливості сусп відносин

ІІ За ступенем залучення населення до управління суспільства:

^- теорія еліт - що характеризує державу, як засіб управління суспільством в інтересах правлячої еліти та засіб закріплення нормативно її привілеїв

^- Демократичні теорії, що націлені на відображення держави, як засобу врівноваження різноманітних сусп інтересів та надання можливості населенню брати участь в управлінні суспільством завдяки інститутам безпосередньої та представницької демократій (плюралістична демократії, теорія держави нічного сторожа, теорія держави загального добробуту)

ІІІ В залежності від визнання факту існування класового розподілу суспільства розрізняють:

^- класові теорії, що визнають факт класового розподілу суспільства та першочергову роль цього фактору у формуванні держави (марксисько-ленінська, анархо-комуністична)

^- Поза-класові теорії держави - закріплюють основоположні значення класів для характеристики держави не відкидаючи при цьому значення сусп для функціонування держави (теорія держави загального добробуту)

^- З елементами класового підходу, що визнають існування класів не надаючи їм основного значення, як фактору функціонування держави (теорія плюралістичної демократії)