Фасції живота і місця найменшого опору черевної стінки

У ділянці живота розрізняють три фасції: поверхневу, власну фасцію живота і внутрішньочеревну.

Поверхнева фасція живота є безпосереднім продовженням однойменної фасції суміжних ділянок. Внизу вона щільно зростається з пахвинною зв'язкою.

Власна фасція живота переходить із сусідніх ділянок, вкриває зовнішній косий м'яз живота, передню стінку піхви прямого м'яза живота, білу лінію живота, міцно зростається з пахвинною зв'язкою і опускається у складі сім'яного канатика.

Внутрішньочеревна фасція, або пристінкова фасція живота, вкриває зсередини стінки черевної порожнини. Найбільша ділянка цієї фасції, яка вистеляє внутрішню поверхню передньобічної стінки живота, називається поперечною фасцією. Крім того, внутрішньочеревна фасція вкриває нижню поверхню діафрагми, квадратний м'яз попереку, великий поперековий м'яз тощо.

Піхва прямого м'яза живота. Кожний прямий м'яз живота (правий і лівий) огорнутий піхвою, що складається з двох пластинок - передньої і задньої (рис. 28).

Передня пластинка у верхніх двох третинах утворена всією товщею апоневрозу зовнішнього косого та переднім листком розщепленого апоневрозу внутрішнього косого м'язів живота, а в нижній третині - апоневрозами трьох м'язів живота: зовнішнього та внутрішнього косих і поперечного. Задня пластинка у верхніх двох третинах утворена апоневрозом поперечного та заднім листком розщепленого апоневрозу внутрішнього косого м'яза живота, а в нижній третині - лише поперечною фасцією. На межі фасції та апоневрозу є дугоподібна лінія.

Сухожилкова смуга, розташована по серединній лінії між прямими м'язами живота та утворена сплетенням апоневрозів широких м'язів живота, називається білою лінією. Вище від пупка вона досить широка (25-ЗО мм), а внизу вужча (10-15 мм); безпосередньо біля лобкового симфізу вона знову розширюється і називається підпорою білої лінії. Іноді через розтягнення волокнистих пучків у верхньому відділі білої лінії може виникати грижа.

На середині білої лінії є пупкове кільце, де в ембріональному періоді проходили пупкові судини. У нормальному стані це кільце заростає щільною колагеновою сполучною тканиною, в противному разі виникає природжена пупкова грижа.

Пахвинний канал є найслабшим місцем стінки живота. Це щілиноподібний простір, у якому за нормальних умов у чоловіків міститься сім'яний канатик, а в жінок - кругла зв'язка матки. Пахвинний канал має два кільця (поверхневе і глибоке) і чотири стінки (передню, нижню, верхню і задню).

Поверхневе пахвинне кільце утворене таким чином (рис. 29). Волокна нижнього відрізка апоневрозу зовнішнього косого м'яза живота перед прикріпленням до лобкового горбка роз'єднуються і утворюють дві ніжки — присередню і бічну. Нижні пучки останньої після прикріплення до лобкового горбка однією своєю частиною піднімаються догори й присередньо і вплітаються в піхву прямого м'яза живота, а другою спускаються донизу вбік, приєднуючись до окістя лобкової кістки. Перша частина пучків дістала назву поверненої зв'язки, друга - лакунарної зв'язки. Сухожилкові пучки присередньої і бічної ніжок апоневрозу зовнішнього косого м'яза живота на самому початку розходження їх укріплюються міжніжковими волокнами.

Рис. 29. Поверхневе пахвинне

кільце і підшкірна щілина:

1-присередня ніжка;

2-пахвинна зв’язка;

3-лакунарна зв’язка;

4-бічна ніжка;

5-сім’яниковий канатик;

6-повернена зв’язка;

7-велика підшкірна вена;

8-широка фасція стегна;

9-стегнова вена;

10-підшкірна вена;

11-стегнова артерія;

12-поверхневе пахвинне кільце

(рис. О.І.Свиридова).

Таким чином, поверхневе пахвинне кільце утворене присередньою ніжкою з внутрішнього боку, бічною ніжкою із зовнішнього боку, міжніжковими волокнами зверху і поверненою зв'язкою знизу.

Глибоке пахвинне кільце розташоване перед очеревиною на задній поверхні передньої стінки живота ззовні від бічної пупкової складки.

Верхньою стінкою пахвинного каналу є нижній вільний край внутрішнього косого та поперечного м'язів живота, передньою стінкою - апоневроз зовнішнього косого м'яза живота, нижньою - жолоб пахвинної зв'язки і задньою - поперечна фасція живота.

До місць найменшого опору черевної стінки (тобто місць, де можуть виникати у людини грижі), крім білої лінії живота, пупкового кільця і пахвинного каналу, належать також стегновий канал і дно малого таза.

Стегновий канал представляє собою невеликий простір, який знаходиться в судинній лакуні з медіального боку від стегнової вени. При слабо розвинутих м’язах живота через нього можуть виходити на передню поверхню стегна внутрішні органи (звичайно великий сальник), утворюючи грижі. Цей вид гриж частіше зустрічається у жінок так, як стегнове кільце у них відносно більше із-за більшої ширини тазу, а сполучна тканина більш пухка, тонус м’язів менш виражений, ніж у чоловіків.

При добре розвинутих м’язах живота та правильній організації фізичного виховання підняття навіть великої ваги не викликає утворення гриж.

Черевна порожнина, або порожнина живота, включає в себе внутрішні органи (печінку, селезінку, шлунок, кишки та ін.). Вона має чотири стінки: передньобічну, яка утворена м’язами живота, задню, яка утворена хребтовим стовпом і квадратним м’язом попереку, верхню – утворена діафрагмою, яка розглядається разом з дихальними м’язами, і нижню – утворена м’язами тазового дна, які закривають вихід з тазу. Останні ділять на діафрагму таза і сечостатеву діафрагму.

Діафрагму таза утворюють м’яз, піднімач заднього проходу, куприковий м’яз і зовнішній м’яз-стискувач заднього проходу.

Сечостатева діафрагма складається з декількох м’язів. Серед них виділяють глибокий і поверхневий поперечні м’язи промежини. Глибокий поперечний м’яз промежини починається від сідничних горбів та сідничних кісток тазу і прикріплюється до сухожилкового центру діафрагми. Через цей м’яз у чоловіків проходить сечівник, а у жінок, крім сечівника, піхва, навколо якої утворюються колові м’язові волокна, які стискують її отвір. Поверхневий поперечний м’яз промежини натягнутий у поперечному напрямку між сідничними горбами. У жінок він розвинутий слабо. Цей м’яз є межею між діафрагмою таза і сечостатевою діафрагмою.