
- •І.М.Рожков
- •М’язи скелета
- •Скелетні м’язи людини
- •М’язи голови
- •Р ис. 9. Плечова кістка
- •Власні м’язи спини
- •Фасції спини
- •М’язи грудей
- •Власні м’язи грудей
- •Власні м’язи грудей
- •Фасції грудей
- •М’язи живота
- •Фасції живота і місця найменшого опору черевної стінки
- •Рух тулуба. Участь м’язів тулуба в акті дихання.
- •Контрольні питання
- •Частина іі м’язи голови і шиї
- •Фасції голови
- •Глибокі м’язи шиї
- •Рухи шиї і голови
- •М’язи верхньої кінцівки
- •М’язи верхньої кінцівки
- •М’язи пояса верхньої кінцівки
- •М’язи вільної верхньої кінцівки
- •М’язи плеча
- •М’язи передньої групи
- •М’язи задньої групи
- •М’язи передпліччя
- •Передня поверхня
- •Задня поверхня
- •М’язи кисті
- •Анатомічні утворення верхньої кінцівки
- •Фасції верхньої кінцівки
- •Рух пояса верхньої кінцівки
- •Рух вільної верхньої кінцівки
- •Контрольні питання
- •Частина ііі м’язи нижньої кінцівки
- •М’язи нижньої кінцівки
- •М’язи пояса нижньої кінцівки
- •М’язи стегна
- •М’язи стопи
- •Анатомічні утворення нижньої кінцівки
- •Фасції нижньої кінцівки
- •Рухи нижньої кінцівки
- •Контрольні питання
Фасції грудей
Поверхнева пластинка грудної фасції покриває передню поверхню великого грудного м’язу і присередньо переходить в окістя грудини, зверху – в окістя ключиці, а ззовні – в фасцію дельтоподібного м’язу. Глибока пластинка грудної фасції розміщується під великим грудним м’язом. Розшаровуючись вона охоплює малий грудний і підключичний м’язи. В двох місцях – в дельтоподібно-грудній борозні і у нижнього краю великого грудного м’язу – поверхнева і глибока пластинки грудної фасції з’єднуються між собою. У нижнього краю великого грудного м’язу вона переходить у фасцію пахвової ямки, де утворює її дно.
Внутрішня грудна фасція вистилає стінку грудної порожнини усередині і переходить на діафрагму.
М’язи живота
Ділянка живота обмежена: зверху – нижнім краєм мечоподібного відростка грудини і ребровими дугами, знизу – пахвинними зв’язками, верхнім краєм лобкового зрощення і клубовими гребнями. Черевна порожнина значно більше, так як зверху вона визначається положенням діафрагми, яка своїм куполом доходить праворуч до рівня четвертого, а ліворуч до рівня шостого міжребрового проміжку. Знизу черевна порожнина переходить до порожнини тазу і обмежена дном порожнини малого тазу.
Розрізняють м’язи живота, які беруть участь переважно в утворенні передньої та бічних стінок черевної порожнини, і м’язи, які приймають участь в утворенні задньої стінки.
Прямий м’яз живота (m. rectus abdominis) розташований спереду, безпосередньо справа і зліва від серединної лінії живота. Він розміщується в спеціальних сухожилковій піхві, яка утворена апоневрозами інших м’язів живота (рис. 26, 28).
Назва м’язу
|
Місце початку |
Місце прикріплення |
Функція
|
Прямий м’яз живота
|
Зовнішня поверхня 5-7 ребрових хрящів, мечоподібний відросток грудини (рис. 21). |
Верхній край лобкової кістки між лобковим симфізом і лобковим горбком (рис. 10).
|
Згинає тулуба. При фіксованому верхньому відділі тулуба (наприклад, в положенні лежачі на спині, “кут в упорі”) піднімає таз. Створює внутрішньочеревний тиск, а також діє на нижній відділ грудної клітки, опускаючи передні кінці ребер, що сприяє видиху.
|
Іннервація: міжреброві, клубово-підчеревний нерви (TV-ТXІІ, LI).
Рис. 26. Прямий м’яз живота (1),
зовнішній косий м’яз живота (2).
1
2
Так як прямий м’яз живота складається з декількох частин, які мають самостійну іннервацію, він може скорочуватися ізольовано – верхньою, середньою або нижньою частинами. Однак, досягнути такого ізольованого скорочення можна лише шляхом систематичних тренувань.
Прямий м’яз живота можна добре бачити і прощупувати під шкірою. Між м’язами правої і лівої сторони по серединній лінії, від нижнього краю грудини і до верхнього краю лобкового зрощення виявляється на шкірі борозна, яка відповідає білій лінії живота. Крім того, на шкірі помітні борозни, які відповідають сухожилковим перемичкам і зовнішньому краю цього м’язу. Під час ізольованого скорочення прямого м’язу живота, особливо при розслаблених і втягнутих інших м’язах черевного пресу, він різко виступає під шкірою, стаючи при цьому більш вузьким.
Пірамідний м’яз (m. pyramidalis) парний, незначного несталого розміру, має форму прямокутника (рис. 27). У людини він може бути відсутній.
Р
ис.
27. М’язи грудної клітки і
живота
(зовнішній косий м’яз видалений,
піхва прямого м’язу живота розкрита):
1-грудинно-клучично-соскоподібний
м’яз;
2-трапецієподібний м’яз;
3-малий грудний м’яз
(покритий глибоким листком
грудної фасції);
4, 15-дельтоподібний м’яз;
5,8-прямий м’яз живота;
6-поперчений м’яз живота;
7-пірамідний м’яз;
9-внутрішній косий м’яз живота;
10-біла лінія живота;
11-піхва прямого м’язу живота
(передня пластинка);
12-зовнішні міжреберні м’язи;
13-внутрішні міжреберні м’язи;
14, 17-малий грудний м’яз;
16-великий грудний м’яз
(рис. О.І.Свиридова).
Назва м’язу
|
Місце початку |
Місце прикріплення |
Функція
|
Пірамідний м’яз |
Верхня поверхня лобкової кістки перед прямим м’язом (рис. 10).
|
Нижня ділянка білої лінії живота (рис. 27).
|
Натягує білу лінію живота. |
Іннервація: підребровий, клубово-підчеревний і клубово-пахвинний нерви (ТXI, ТXII, LI).
Зовнішній косий м’яз живота (m. obliquus abdominis externus) – тонкий, широкий, плоский м’яз (рис. 26).
Назва м’язу
|
Місце початку |
Місце прикріплення |
Функція
|
Зовнішній косий м’яз живота
|
Зубцями від восьми нижніх ребер (рис. 21). П’ять верхніх зубців починаються між зубцями переднього зубчастого м’язу, а три нижніх зубця – між зубцями найширшого м’язу спини. |
Задні пучки м’яза прикріплюються до клубового гребня тазової кістки (рис. 10), а більша частина м’яза переходить в апоневроз (рис. 27).
|
Згинання хребта та його поворот у протилежний бік. При фіксованій грудній клітці наближує до неї таз (наприклад, при виконанні вправи “кут в упорі”). Відтягує грудну клітку донизу, а також приймає участь разом з іншими м’язами в створенні внутрішньочеревного тиску.
|
Апоневроз зовнішнього косого м’яза живота приймає участь в утворенні передньої стінки піхви прямого м’яза живота, білої лінії живота, передньої стінки пахвинного каналу і пахвинної зв’язки, яка проходить від передньої верхньої клубової ості до лобкового горбка. Апоневроз в нижньому відділі зсередини розходиться на дві ніжки, утворюючи щілину – поверхневе пахвинне кільце.
Іннервація: міжреброві, клубово-підчеревний і клубово-пахвинний нерви (TV-TXII, LI).
Внутрішній косий м’яз живота (m. obliquus abdominis internus) - широкий плоский, тонкий м’яз. Розташований навіть цілком під зовнішнім косим м’язом живота, але має менші розміри (рис. 29).
Назва м’язу
|
Місце початку |
Місце прикріплення |
Функція
|
Внутрішній косий м’яз живота
|
Попереково-грудна фасція, клубовий гребінь, і частково пахвинна зв’язка (рис. 10, 11). |
Задні пучки прикріплюються до трьох нижніх ребер. Більша частина м’яза переходить в широкий апоневроз, який приймає участь в утворенні піхви прямого м’яза живота та його білої лінії (рис. 21, 27). |
Згинання хребта, поворот тулуба в бік свої сторони, а також відтягування грудної клітки донизу. Піднімання тазу при фіксованій верхній половині тулуба. |
Від’єднанні нижні пучки апоневрозу внутрішнього косого м’яза живота йдуть разом з яєчком, яке опускається вниз, проходять через пахвинний канал у калитку й утворюють м’яз-підіймач яєчка.
Іннервація: міжреброві, клубово-підчеревний і клубово-пахвинний нерви (TVIII-TXII, LI).
Поперечний м’яз живота (m. transversus abdomenis) – широкий, тонкий, плоский м’яз, який має спереду більшу довжину, ніж ззаду (рис. 27). Назва м’яза відповідає напрямку його волокон. Ззовні він покритий внутрішньою і косою м’язами живота.
Назва м’язу
|
Місце початку |
Місце прикріплення |
Функція
|
Поперечний м’яз живота
|
Внутрішня поверхня хрящів шести нижніх ребер, попереково-грудна фасція, клубовий гребінь і частково пахвинна зв’язка (рис. 10, 11, 21). |
Переходить в апоневроз, який приймає участь в утворенні піхви прямого м’яза живота і білої лінії. Нижні волокна прикріплюються до лобкової кістки і беруть участь в утворенні м’яза-підіймача яєчка (рис. 10, 27). |
Верхня частина м’яза - зближає ребра, що сприяє видиху. Середня частина обумовлює форму живота. Весь м’яз бере участь у згинанні хребта, його нахилах у бік, обертанні та створенні внутрішньочеревного тиску. |
М’язова частина поперечного м’яза живота на місці переходу в сухожилкову утворює півмісяцеву лінію.
Іннервація: міжреброві, клубово-підчеревний і клубово-пахвинний нерви (TVII-TXII, LIІ).
Квадратний м’яз попереку (m. quadratus lumborum) – розміщується ззовні від тіл поперекових хребців і попереду від попереково-грудної фасції. Має вигляд чотирикутного, витягнутого у вертикальному напрямку чотирикутника. Весь м’яз можна поділити на три частини: зовнішню, передню і задню.
Назва м’язу
|
Місце початку |
Місце прикріплення |
Функція
|
Квадратний м’яз попереку
Зовнішня частина
Передня частина
Задня частина
|
Клубова кістка (рис.10).
Поперечні відростки нижніх поперекових хребців (рис. 18).
Клубовий гребінь, клубово-поперекова зв’язка (рис. 10). |
Нижнє ребро (рис. 21).
Двонадцяте ребро і тіло двонадцятого грудного хребця (рис. 17,21)
Двонадцяте ребро, поперечні відростки верхніх поперекових хребців (18, 21). |
Відтягування нижнього ребра донизу, посилюючи вдих. При односторонньому скороченні нахиляє хребет у свій бік і повертає в нижньогрудному та поперековому відділах у протилежний бік. При двосторонньому – згинає тулуб і зменшує поперековий лордоз. |
Іннервація: підребровий нерв (TXII) і м’язові гілки поперекового сплетення (LI-LІІІ).
Рис. 28. Схема утворення
піхви прямого м’яза живота.
Горизонтальний розріз
передньої стінки живота
(А-в ділянці верхніх двох
третин,
Б-в нижній третині)
(рис. В.І.Козлова).