Рух пояса верхньої кінцівки

Пояс верхньої кінцівки є не тільки опорою верхньої кінцівки, але й збільшує її рухливість. У рухах поясу верхньої кінцівки беруть участь не тільки м’язи, які мають тут свої місця прикріплення, але також великий грудний м’яз і найширший м’яз спини (через плечову кістку).

Все різноманіття складних рухів поясу верхньої кінцівки можна розкласти на прості рухові акти:

• рухи вперед і назад (перший супроводжується відведенням лопатки від хребтового стовпа, а другий – приведенням її);

• піднімання і опускання лопатки і ключиці;

• рух лопатки нижнім кутом усередину і ззовні;

• коловий рух зовнішнім кінцем ключиці і лопаткой.

Рух пояса верхньої кінцівки вперед виконують наступні м’язи:

• великий грудний м’яз (через плечову кістку);

• малий грудний м’яз;

• передній зубчастий м’яз.

Рух пояса верхньої кінцівки назад виконують:

• трапецієподібний м’яз;

• великий і малий ромбоподібні м’язи;

• найширший м’яз спини (через плечову кістку).

Піднімання пояса верхньої кінцівки відбувається при одночасному скороченні наступних м’язів:

• верхніх пучків трапецієподібного м’яза, які тягнуть догори зовнішній кінець ключиці і плечовий відросток лопатки;

• м’яза-підіймача лопатки;

• ромбоподібних м’язів;

• грудинно-ключично-соскоподібного м’яза (при фіксованому положенні голови і шиї).

Для руху поясу верхньої кінцівки вниз достатньо розслаблення м’язів, які піднімають його, так як при цьому він опускається під впливом ваги верхньої кінцівки. Активному опусканню його сприяють:

• малий грудний м’яз;

• підключичний м’яз;

• нижні пучки трапецієподібного м’яза;

• нижні зубці переднього зубчастого м’яза;

• нижні пучки великого грудного м’яза;

• нижні пучки найширшого м’яза спини.

Обертання лопатки нижнім кутом ззовні відбувається в результаті:

• дії пари сил, утвореної верхньою і нижньою частинами трапецієподібного м’яза;

• скорочення переднього зубчастого м’яза.

Обертання лопатки нижнім кутом усередину відбувається під дією сили тяжіння верхньої кінцівки. Виконанню цього руху допомогають:

• великий і малий грудні м’язи;

• нижня частина великого ромбоподібного м’яза;

• найширший м’яз спини (через плечову кістку).

Коловий рух пояса верхньої кінцівки відбувається в результаті почергового скорочення всіх м’язів, які діють на нього.

Рух вільної верхньої кінцівки

Характер рухів вільної верхньої кінцівки визначається припустимими ступенями рухливості суглобів. При цьому рухи навколо кожної осі обертання виконуються певною групою м’язів. У рухах плеча в плечовому суглобі приймають у м’язи.

Відведення плеча:

• дельтоподібний м’яз;

• надостний м’яз.

Приведення плеча:

• великий грудний м’яз;

• найширший м’яз спини;

• підостний м’яз;

• великий і малий круглі м’язи;

• підлопатковий м’яз;

• довга головка триголового м’яза плеча;

• дзьобоподібно-плечовий м’яз.

Згинання плеча:

• передня частина дельтоподібного м’яза;

• великий грудний м’яз;

• дзьобоподібно-плечовий м’яз;

• двоголовий м’яз плеча.

Розгинання плеча:

• задня частина дельтоподібного м’яза;

• найширший м’яз спини;

• підостний м’яз;

• великий і малий круглі м’язи;

• триголовий м’яз плеча.

Пронація плеча:

• підлопатковий м’яз;

• великий грудний м’яз;

• передня частина дельтоподібного м’яза;

• найширший м’яз спини;

• великий круглий м’яз;

• дзьобоподібно-плечовий м’яз.

Супінація плеча:

• підостний м’яз;

• малий круглий м’яз;

• задня частина дельтоподібного м’яза.

Коловий рух плеча відбувається при почерговому скороченні всіх м’язів, які розташовані навколо плечового суглобу.

У рухах передпліччя приймають участь наступні м’язи.

Згинання передпліччя:

• двоголовий м’яз плеча;

• плечовий м’яз;

• плече-променевий м’яз;

• круглий пронатор (виконанню цього руху допомогають також м’язи, які починаються від внутрішнього надвиростка плечової кістки і продовжуються на передпліччя і кисть).

Розгинання передпліччя:

• триголовий м’яз плеча;

• ліктьовий м’яз.

Пронація передпліччя:

• круглий пронатор;

• квадратний пронатор;

• плече-променевий м’яз (при вихідному супінованому положенні передпліччя).

Супінація передпліччя:

• двоголовий м’яз плеча;

• м’яз-супінатор;

• плече-променевий м’яз (при вихідному пронованому положенні передпліччя).

Рухи в променево-зап’ястковому суглобі відбуваються одночасно з рухами в середньозап’ястковому, зап’ястково-п’ястковому, а часто і в п’ястково-фалангових суглобах. Рухливість у середньозап’ястковому і зап’ястково-п’ясткових суглобах обмежена, за винятком зап’ястково-п’ясткового суглобу великого пальця кисті.

В рухах кисті в променево-зап’ястковому суглобі приймають участь наступні м’язи.

Згинання кисті:

• променевий згинач зап’ястка;

• ліктьовий згинач зап’ястка;

• довгий долонний м’яз;

• поверхневий згинач пальців;

• глибокий згинач пальців;

• довгий згинач великого пальця.

Останні три м’язи одночасно згинають пальці кисті.

Розгинання кисті:

• довгий променевий розгинач зап’ястка;

• короткий променевий розгинач зап’ястка;

• ліктьовий розгинач зап’ястка;

• розгинач пальців;

• розгинач вказівного пальця;

• розгинач мізинця;

• довгий розгинач великого пальця;

Останні чотири м’язи одночасно розгинають пальці кисті.

Приведення кисті:

• ліктьовий згинач зап’ястка;

• ліктьовий розгинач зап’ястка;

Участь у приведенні кисті також можуть приймати м’язи, сухожилки яких йдуть до четвертого і п’ятого пальців.

Відведення кисті:

• променевий згинач зап’ястка;

• довгий променевий розгинач зап’ястка;

• короткий променевий розгинач зап’ястка;

• довгий відвідний м’яз великого пальця;

• довгий розгинач великого пальця;

• короткий розгинач великого пальця.

Три останні м’язи приймають участь в цьому русі при фіксованому положенні великого пальця.

Коловий рух кисті відбувається в результаті почергового скорочення її згиначів та розгиначів.

Аналізуючи рух пальців, слід враховувати, що при згинанні пальців на кожну його фалангу діє певний м’яз: на проксимальну фалангу – червоподібні, долонні і тильні міжкісткові м’язи; на середню фалангу – поверхневий згинач пальців; на дистальну фалангу – глибокий згинач пальців. Розгинання пальців відбувається в результаті скорочення розгинача пальців, а також тих м’язів, які ізольовано діють на другий і п’ятий палець.

Найбільшою рухливістю володіє великий палець кисті. Він може виконувати наступні рухи: згинання, розгинання, відведення, приведення, протиставлення (опозиція) і відставлення (репозиція), а також колові рухи. Для виконання кожного з рухів великого пальця існує певний м’яз, який має відповідну назву.