
- •І.М.Рожков
- •М’язи скелета
- •Скелетні м’язи людини
- •М’язи голови
- •Р ис. 9. Плечова кістка
- •Власні м’язи спини
- •Фасції спини
- •М’язи грудей
- •Власні м’язи грудей
- •Власні м’язи грудей
- •Фасції грудей
- •М’язи живота
- •Фасції живота і місця найменшого опору черевної стінки
- •Рух тулуба. Участь м’язів тулуба в акті дихання.
- •Контрольні питання
- •Частина іі м’язи голови і шиї
- •Фасції голови
- •Глибокі м’язи шиї
- •Рухи шиї і голови
- •М’язи верхньої кінцівки
- •М’язи верхньої кінцівки
- •М’язи пояса верхньої кінцівки
- •М’язи вільної верхньої кінцівки
- •М’язи плеча
- •М’язи передньої групи
- •М’язи задньої групи
- •М’язи передпліччя
- •Передня поверхня
- •Задня поверхня
- •М’язи кисті
- •Анатомічні утворення верхньої кінцівки
- •Фасції верхньої кінцівки
- •Рух пояса верхньої кінцівки
- •Рух вільної верхньої кінцівки
- •Контрольні питання
- •Частина ііі м’язи нижньої кінцівки
- •М’язи нижньої кінцівки
- •М’язи пояса нижньої кінцівки
- •М’язи стегна
- •М’язи стопи
- •Анатомічні утворення нижньої кінцівки
- •Фасції нижньої кінцівки
- •Рухи нижньої кінцівки
- •Контрольні питання
Рухи шиї і голови
Рух шиї і голови нерозривно зв’язані між собою, так як в значній мірі обумовлені рухливістю шийного відділу хребтового стовпа.
Розрізняють наступні рухи шиї і голови: згинання і розгинання (нахили вперед і назад), нахил в бік (праворуч і ліворуч), повороти навколо вертикальної осі (праворуч і ліворуч), колові рухи.
Згинання шиї і голови здійснюють м’язи, які розміщуються спереду від шийного відділу хребтового стовпа, при одночасному скороченні м’язів правого і лівого боків:
довгий м’яз голови;
довгий м’яз шиї;
передній і бічний прямі м’язи голови;
драбинчасті м’язи голови;
драбинчасті м’язи;
грудинно-ключично-соскоподібний м’яз;
В цьому русі беруть участь також м’язи, які прикріплюються до під’язикової кістки.
Розгинання шиї і голови виконують м’язи спини, які прикріплюються до основи черепа і шийним хребцям, а також розташовані позаду від хребтового стовпа, якщо вони скорочуються одночасно праворуч і ліворуч:
трапецієподібний м’яз;
ремінні м’язи голови і шиї;
поперечно-остьовий м’яз;
м’яз-випрямляч тулуба (його верхній відділ);
короткі м’язи голови (великий і малий задні прямі м’язи голови і верхній косий м’яз голови), які безпосередньо діють на атланто-потиличний суглоб;
грудинно-ключично-соскоподібний м’яз, який включається в цей рух після того, як точка його прикріплення (соскоподібний відросток) з’являється позаду точки опори голови – атлано-потиличного суглоба;
м’яз-підіймач лопатки (при фіксованому поясі верхньої кінцівки).
Нахил голови і шиї в бік відбувається при одночасному скороченні на одному боці згиначів і розгиначів (причому нахил відбувається в ту сторону, на якій скорочуються м’язи).
Таким чином, при згинанні і розгинанні голови та шиї м’язи-згиначі і м’язи-розгиначі на обох сторонах тіла працюють як синергісти, а між собою вони зв’язані антагоністичним відношенням. При нахилах голови та шиї в бік м’язи-згиначі і м’язи-розгиначі на одній стороні тіла працюють як синергісти, виступаючи антагоністами по відношенню до тих же м’язів протилежної сторони тіла.
Отже, ще раз підтверджується той факт, що антагоністи і синергісти відображають функціональні взаємодії між групами м’язів при виконанні тих чи інших рухів.
Повороти голови та шиї праворуч і ліворуч здійснюються переважно завдяки тим м’язам, які мають косий напрямок волокон по відношенню до вертикальної осі:
ремінні м’язи голови та шиї праворуч;
грудинно-ключично-соскоподібний м’яз ліворуч;
нижній косий м’яз голови праворуч;
бічний прямий м’яз голови ліворуч;
великий задній прямий м’яз голови праворуч;
верхній відділ м’яза-випрямляча тулуба (найдовший і півостистий м’язи), праворуч;
лопатково-під’язиковий м’яз праворуч;
При поверненні голови і шиї у вихідне положення, а також при повороті ліворуч працюють однойменні м’язи протилежної сторони.
Колові рухи голови й шиї відбуваються в результаті послідовного скорочення м’язів-згиначів і м’язів-розгиначів.