88. Комунікативна сторона спілкування.

Комунікація - процес двостороннього обміну інформацією, що веде до взаємного розуміння. Якщо взаєморозуміння не досягається, то комунікація не відбулася. Для того, щоб переконатися в успіху комунікації, слід мати зворотній зв,язок про те, як люди вас зрозуміли, як вас сприймають люди, як відносяться до проблеми. Для ефективної комунікації характерно: досягнення взаєморозуміння партнерів, покращення розуміння ситуації та предмета спілкування.

Причинами поганої комунікації можуть бути:

1. стереотипи - спрощенні погляди відносно окремих людей чи ситуацій, в результаті чого немає об,єктивного аналізу та розуміння людей, ситуації, проблеми;

2. упереджені уявлення - схильність заперечувати все, що протирічить власним поглядам, що є новим, незвичним;

3. погані відносини між людьми. Якщо людина відноситься вороже, то складно ії переконати у вірності нашого погляду;

4. відсутність уваги та інтересу співрозмовника, який з,являється, коли людина усвідомлює значення інформації для себе;

5. знехтування фактами, тобто звичка робити висновки-заключення при відсутності достатньої кількості числа фактів;

6. помилки у побудові висловлювання: невірний вибір слів, складність висловлювання, нелогічність;

7. невірний вибір тактик та стратегій спілкування.

Комунікація - складний процес, під час якого відбувається не лише обмін інформацією, а й ії формування, отримання, відправлення, уточнення, перероблення, обговорення, розвиток.

В залежності від відкритості демонстрації власної позиції під час комунікативного процесу виділяють три позиції комунікатора:,

1. відкриту - комунікатор відкрито повідомляє про свою точку зору, оцінює різні факти у відповідності з цією позицією;

2. відсторонену - комунікатор тримається підкреслено нейтрально, співставляє протилежні точки зору, не повідомляючи відкрито власні уподобання;

3. закриту - комунікатор замовчює свою точку зору, використовуючи іноді засоби для того, щоб скритиії (Штирлиц).

Основна мета обміну інформацією - формування єдиної точки зору, встановлення згоди з приводу певної ситуації чи проблеми.

Тут постає питання: як визначити, що ваш співрозмовник вас зрозумів, прийняв та засвоїв інформацію? На допомогу приходить психологічний закон, який називається механізм зворотнього зв,язку. Цей механізм проявляється в тому, що в комунікації процес обміну інформацією ніби подвоюється: крім свого першопочаткового змісту, інформація несе також відомості про те, як співрозмовники сприймають та оцінюють поведінку один одного.

Виділяють прямий та опосередкований зворотній зв,язок.

Прямий зворотній зв,язок передбачає правдиві, відверті відповіді на питання співрозмовника.

При опосередкованому зворотньому зв,язоку передача психологічної інформації прихована, завуальована. Для цього використовуються різноманітні риторичні питання, глузування, іронічні зауваження, раптові емоційні реакції. В даному випадку співрозмовник повинен сам здогадуватись, що йому хотіли сказати, що мали на увазі.

Комунікативні бар'єри (франц. — перешкода) — психологічні перешкоди, що виникають на шляху отримання інформації.

Комунікативні бар,єри бувають трьох типів: бар,єри розуміння, бар,єри соціально-культурноних відмінностей та бар,єри відношення.

Якщо виникнення бар,єрів розуміння пов,язано з характеристиками повідомлення, то виділяють:

1. Смисловий Непорозуміння між людьми, в наслідок того, що одне повідомлення має для них різний смисл, який залежить від ситуації спілкування та особистостей співрозмовників.

2. Логічний Неадекватне розуміння інформації, породжене особливостями мислення та мотивації партнерів по спілкуванню.(складна чи невірна логіка, дитяча, жіноча, чоловіча)

3. Фонетичний Перешкода, створена особливостями мови того, хто говорить: дефекти мови та дикції; невиразна мова, велика кількість слів-паразитів, мова-скоромовка або дуже голосна мова , діалект.

4. Семантичний Незбігання у системах значень партнерів по комунікації - національні, релігійні, професійні, групові та інші відмінності;

5. Стилістичний Невідповідність стилю мови і ситуації спілкування чи психологічному стану того, хто слухає.