3. Основні етапи розвитку психології як науки.

Психологія як наука виникла 2,5 тис. років тому у Староданвій Греції.

Етапи розвитку психології:

І етап. Психологія як наука про душу. 7ст. до н.е. – до середини 18 ст, Платон (ідеаліст), Арістотель(матеріаліст).Основний метод дослідження – спостереження.

Платон висунув думку про існування душі, що має божественне походження. Світова душа потрапляє в організм людини при її народженні. Прояви психіки пов'язував із функціонуванням світової душі, тому заперечував можливість пізнання та регулювання людської психіки. Він вважав, що душа ідеальна і немає нічого спільного з матерією. Арістотель вважав, що душа притаманна не лише людині. Але розумів, що прояви психіки у людини і тварин різні. Він ввів поняття асоціацій.

ІІ етап. Психологія як наука про свідомість.18 ст. – початок 19ст. Декарт . Основний метод дослідження – самоспостереження.Намагався пояснити реакцію людини на різні чинники за допомогою рефлексу.Все те, що можна поясники рефлексом – відноситься до сфери психіки.

ІІІ етап. Психологія як наука про поведінку. 19ст. – перша третина 20 ст. Павлов, Сєченов. Метод – експеримент .Досліджувалось те, як різні ділянки нервової системи впливають на психіку людини, тому предметом стала цілісна поведінка.

IV етап. Психологія як наука про факти , закономірності, механізми. Перша третина 20 ст. і до нашого часу. Дослідження психіки за допомогою комплексу методів.

4. Основні психологічні школи в західній психології : фрейдизм , біхевіоризм.

Фрейдизм виник в кінці 19 – поч.20 ст. Основоположник – Зіймут Фрейд. Він звернув увагу на роль не свідомого у поведінці людини. Сферу невідомого складають успадковані інстенктивні форми поведінки. Це : * агресивний інстинкт (танатос), * сексуальний інстинкт (лібідо).

Фрейдова структура особистості :

Воно	Я (его)	Зверх Я (супер его)
Сукупність неусвідомленних інстинктів(сексуальні, агресивні інстинкти)	Це адекватно чи неадекватно представлена усвідомості спробаузгодити власні бажання, потяги із суспільними нормами	Суспільні норми, правила поведінки, вимоги, що обмежують дію інстинктів

Структура Я реалізується в ряді механізмів психологічного захисту:

1). Механізм заперечення ( травмуюча інформація не береться до уваги);

2). Механізм витіснення ( травмуюча інформація чи ситуація переводиться із сфери свідомого у не свідоме, найчастіше за рахунок забування);

3). Механізм заміщення ( дія із недоступним об'єктом переноситься на доступний об'єкт);

4). Механізм проекції ( людина проектує на іншого, приписує іншому власні недоліки , промахи, соціально несхвалювальні наміри);

5). Механізм раціоналізації ( намагання логічно виправдати власні недоліки , пояснити свою поведінку в ситуації, що склалася);

6). Механізм сублімації (реалізація енергії лібідо у інших сферах діяльності, найчастіше творчості);

7). Механізм регресії ( людина частково знімає напруження інфантильними, засвоєними в дитинстві способами).

Біхевіоризм виник на початку 20 ст. Основоположники : Д. Уотсон, Е. Торндайк. Біхевіоризм з англійської означає поведінка. Прихильники вважали, що єдиним предметом дослідження повинна бути поведінка, за якою можна спостерігати, яку можна вимірювати.

Предметом дослідження мають бути не психічні процеси, а поведінкові реакції. Торндайк використовував у експериментах проблемний ящик , в якому зачиняли тварину, а вона мала вийти з нього.

Поведінка тварини здійснювалася за схемою:

- проблемна ситуація;

- організм протидіяв як ціле;

- активна дія у пошуках виходу;

- навчання вправам.

Інтелектуальний акт тварин – це активні дії а не споглядання.

S – R ( Стимул – Реакція , стимул для реакції).