
- •Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка Питання до іспиту з « Загальної психології»
- •Предмет психології як науки та її завдання.
- •Основні принципи психології.
- •Основні етапи розвитку психології як науки.
- •Основні психологічні школи в західній психології : фрейдизм , біхевіоризм.
- •Основні психологічні теорії в західній психології: гештальтпсихологія , когнітивна і гуманістична психологія.
- •Взаємозв'язок психології з іншими науками. Галузі психології.
- •Мозок і психіка.
- •Вища нервова діяльність – основа психіки.
- •Розвиток форм відображення. Форми та рівні відображення в живій та неживій природі.
- •Сутність відмінностей психіки тварин і людини.
- •Розвиток психіки у філогенезі на різних стадіях розвитку тваринного світу.
- •Суспільно - історичний характер свідомості.
- •Свідомість та її структура. Свідоме та несвідоме в поведінці людини.
- •Об'єктивний характер наукових психологічних методів.
- •Вимоги до організації і проведення психологічних досліджень.
- •Основні методи дослідження .
- •Організаційні методи психологічних досліджень . Методи обробки даних.
- •Характеристика допоміжних методів : спостереження, експеремент, бесіда, анкетування, тест, соціометрія.
- •Етапи психологічного дослідження. (див.16).
- •Поняття про увагу.
- •Фізіологічні основи уваги.
- •Види уваги.
- •Властивості уваги.
- •Загальні закономірності відчуттів.
- •Чутливість та її виміри.
- •Класифікація відчуттів.
- •Особливості відчуттів.
- •Поняття про сприймання. Природа сприймання.
- •Особливості сприймання.
- •Види сприймання.
- •Спостереження і спостережливість.
- •Поняття про пам'ять. Процеси пам'яті.
- •Види пам'яті.
- •Запам'ятовування та його види.
- •Умови ефективності запам'ятовування. Розвиток пам'яті.
- •Відтворення та його види. Рівні відтворення.
- •Індивідуальні особливості пам'яті.
- •Збереження та забування.
- •Поняття про мислення.
- •Види мислення .
- •Операції мислення.
- •. Логічні форми мислення.
- •. Якості мислення.
- •49. Фізіологічні основи процесу уяви.
- •50. Види уяви.
- •51. Індивідуальні особливості уяви.
- •52. Прийоми створення нових образів.
- •53. Поняття про почуття та емоції.
- •54. Теорії емоцій та почуттів.
- •55. Форми переживання почуттів, їх характеристика.
- •56. Види почуттів.
- •57. Поняття про волю.
- •58. Види вольових дій та їх структура.
- •59. Вольові якості особистості. Виховання. Та самовиховання волі.
- •60. Поняття про темперамент. Теорії темпераменту.
- •61. Фізіологічні основи темпераменту .
- •62. Роль темпераменту в трудовій та навчальній діяльності.
- •63. Поняття про характер. Характер та індивідуальність.
- •64. Характер та темперамент.
- •65. Формування характеру.
- •66. Риси характеру.
- •67. Акцентуація рис характеру.
- •68. Поняття про здібності. Задатки, нахили, здібності.
- •69. Види здібностей. Обдарованість, талант, геніальність.
- •70. Поняття особистості в психології. Людина, індивід, особистість, індивідуальність.
- •71. Основні фактори та рушійні сили розвитку особистості.
- •72. Основні концепції розвитку особистості.
- •73. Основні періоди в розвитку особистості: кризові, літичні, сензитивні.
- •74. Структура особистості.
- •75. Спрямованість особистості.
- •76. Самооцінка особистості. Рівень домагань.
- •77. Формування особистості.
- •78. Поняття про діяльність.
- •79. Інтеріоризація та екстеріоризаціяу діяльності.
- •80. Структура діяльності.
- •81. Основні види діяльності та їх співвідношення в отногенезі.
- •82. Групи, параметри групи.
- •83. Класифікація груп
- •84. Лідерство і керівництво у групі.
- •86. Поняття про спілкування.
- •87. Засоби спілкування.
- •88. Комунікативна сторона спілкування.
- •89. Інтерактивна і перцептивна сторона спілкування.
- •90.Рівні спілкування.
65. Формування характеру.
Перші ознаки виникнення і закріплення рис характеру можна спостерігати вже на початку життя людини. Вік від 2-3 до 9-10 років є сенситивним для становлення характеру. Цей період є оптимальним для розвитку рис характеру завдяки притаманній людині віковій сенситивності. Під впливом дорослих можуть формуватися як позитивні так і негативні риси, наприклад, доброта, чуйність, товариськість або, навпаки, егоїстичність, байдужність до людей, черствість. Початок формування таких рис пов'язаний з першими місяцями життя і значною мірою залежить від стилю спілкування з дитиною матері чи особи, що її заміняє. Пізніше формуються працьовитість, акуратність, сумлінність, відповідальність, наполегливість та інші «ділові» якості (як і їхні антиподи). Відбувається це у процесі дитячих ігор та виконання доступних видів домашньої праці зі стимулюючою підтримкою з боку дорослих. Комунікативні риси характеру стають більш виразними в початкових класах середньої школи, коли в дитини різко зростає діапазон контактів з однокласниками і вчителями, з'являються нові шкільні друзі.
Розвиток і закріплення вольових рис характеру відбуваються в підлітковому віці, а його моральних й світоглядних основ - у старших класах середньої школи (період ранньої юності). В студентські роки (другий період юності) найбільш активним є розвиток «моральних і естетичних почуттів, становлення і стабілізації характеру і, що важливо, оволодіння повним комплексом функцій дорослої людини, включаючи громадянські, суспільно-політичні, професійно-трудові» (Б. Г. Ананьєв). По закінченні вищого навчального закладу характер фактично сформований.
66. Риси характеру.
У структурі сформованого характеру ми повинні виділити дві сторони: зміст і форму. До змісту відносяться риси, які виражають спрямованість особистості (стійкі потреби, установки, інтереси, схильності, ідеали, цілі), систему відносин до навколишньої дійсності і що представляють собою індивідуально-своєрідні способи здійснення цих відносин. У різних формах характеру виражаються способи прояву відносин, які закріпилися емоційно-вольові особливості поведінки, темпераменту. Люди відрізняються один від одного по звичкам, манері поведінки. Інтелектуальні, вольові та емоційні риси характеру відносяться до форми.
А. Г. Ковальов, В. Н. Мясищев включають у структуру характеру такі пари властивостей:
-Врівноваженість - неврівноваженість;
-Сензитивность - агресивність;
-Широту - вузькість;
-Глибину - поверховість;
-Багатство, змістовність - бідність;
-Силу - слабкість.
67. Акцентуація рис характеру.
Акцентуація - значне посилення і крайня вираженість окремих рис характеру або їх поєднань. Проявляється у виборчому відношенні особистості до психологічних впливів певного роду, низької стійкості до них, при достатній або навіть підвищеній стійкості до інших видів впливів. Різні комбінації надмірно посилених рис дають різні типи акцентуацій. Акцентуації характеру представляють крайні варіанти норми, які межують з психопатіями, тобто акцентуйовані характери розташовані між нормальними і патологічними характерами. Виділяються такі основні типи акцентуацій характерів:
1) циклоїдний - чергування фаз хорошого і поганого настрою;
2) гіпертімний - постійно піднесений настрій, підвищена психічна активність з жагою діяльності і тенденцією не доводити справу до кінця;
3) лабільний - різка зміна настрою в залежності від ситуації;
4) астенічний - швидка стомлюваність, дратівливість, схильність до депресій;
5) Сентизивні - підвищена вразливість, боязкість;
6) психастенический - висока тривожність, помисливість, нерішучість, схильність до самоаналізу, постійних сумнівів і рассуждательству;
7) шизоїдний - відгородженість, замкнутість, інтроверсія, емоційна холодність;
8) Епілептоїдний - схильність до злобно-тужливого настроєм з накапливающейся агресією, що виявляється у вигляді нападів люті і гніву, конфліктність;
9) застревающий (паранойяльний) - підвищена підозрілість і хвороблива уразливість, прагнення до домінування, неприємно думки інших;
10) демонстративний (істероїдний) - виражена тенденція до витіснення неприємних для суб'єкта фактів і подій, до облудності, фантазування й удавання, для залучення до себе уваги, що характеризується авантюристично, марнославством;
11) дістімний - переважання зниженого настрою, схильність до депресії, зосередженість на похмурих і сумних сторонах життя;
12) нестійкий - постійний пошук нових вражень, вміння легко встановлювати контакти, що носять, однак, поверхневий характер;
13) конформний - надмірна підпорядкованість і залежність від думки інших, недолік критичності та ініціативності, схильність до консерватизму.
На відміну від "чистих" типів, значно частіше зустрічаються змішані форми акцентуації характеру.