6. Технологія педагогічного процесу за с. Д. Шевченко

Системоутворюючим компонентом створеної С.Д. Шевченко педагогічної системи є технологія педагогічного процесу. Під терміном «технологія процесу» автор приймає сукупність операцій, здійснення яких має привести до необхідних результатів.

Особливості засвоєння теми уроку (за дослідженням Д.Г.Левітеса):

1. Всі обов’язкові етапи процеса засвоєння (сприйняття, осмислення, закріплення, формування умінь, використання на практиці нових знань і умінь) «не вміщуються» в окремий урок і «вміститися» ніяк не можуть. Для того щоб відбулося засвоєння, необхідний навчальний час з середини одного уроку до середини третього.

2. Сприйняття нового навчального матеріалу – це перший крок вчительсько-учнівської діяльності по засвоєнню навчальної теми, на якій учні вперше знайомляться зі змістом навальної теми.

3. Другий крок – перше повторення. Визначення рівня засвоєння матеріалу (теми уроку). Корекція сприйняття.

С.Д.Шевченко переконаний, що без домашнього завдання повного засвоєння бути не може, адже воно дає учню наступні можливості:

• працювати без обмеження в часі;

• учень оцінює свою роботу самостійно;

• він може вибрати оптимальний для нього темп роботи;

• самостійно планувати хід роботи;

• використати всі можливі джерела інформації.

Домашнє завдання повинне бути:

- цікавим;

- незвичним;

- розрахованим на можливості учня;

- обов’язково перевіреним і оціненим;

- включати логічні задачі, так як тільки таким чином можна керувати «заочно» розумову діяльність учнів;

- вільним для вибору;

- охоплювати всі сторони змісту (знання, способи діяльності, цінності).

Особливість домашнього завдання – проговорення про себе (дома, на вулиці, в транспорті і т.д.). Це дає:

- преведення інформації з короткочасної в довгострокову;

- можливість осмислення навчального матеріалу;

- новий матеріал буде аналізуватись, порівнюватись, буде виділятись головне.

Найважливіша закономірність процесу засвоєння – активне запамятовування. Тому проговорювати навчальний матеріал слід з опорою на підручник: прочитати, потім про себе проговорити зміст прочитаного, співставити з розповіддю учителя. Шевченко відмічає, що з допомогою проговорення про себе створюється імітація колективної діяльності (учень сам собі доводить, заперечує і т.д.), це допомогає міцно засвоювати вивчений матеріал.

7. Технологія концентрованого навчання

Дана технологія являє собою інтерпретацію широко відомого активного методу занурення. Занурення – метод навчання з елементами релаксації, навіювання і гри. Цей метод з тією чи іншою глибиною використовувався В.Ф. Шаталовим, Ш.А. Амонашвілі.

Концентровне навчання – особлива технологія навчального процесу, при якій увага педагога і учнів зосереджується на більш глибокому вивченні кожного предмету за рахунок об’єднання уроків у блоки, що скорочує кількість дисциплін, що вивчаються паралельно протягом навчального дня, тижня.

Мета концентрованого навчання – підвищення якостей навчання і виховання учнів через створення оптимальної організаційної структури навчального процесу, зближення навчання з природними психологічними закономірностями виховання.

Сутність концентрованого навчання:

- неперервність процесу пізнання і його цілісність (починаючи з первинного сприйняття і закінчуючи формуванням умінь користуватись одержаною інформацією);

- одночасна тривалість вивчення теми, розділу або всієї навчальної дисципліни, що забезпечує їх ґрунтовне засвоєння;

- скорочення кількості дисциплін, що вивчаються одночасно;

- орієнтація навчального процесу на розвиток самостійності, відповідальності, творчої активності учнів;

- варіативність і комплексність використовуваних форм і методів навчання, адекватних цілям і змісту навчального матеріалу і таких, що враховують особливості динаміки праце спроможності учнів і учителів;

- співпраця педагогів і учнів та учнів між собою.

Переваги концентрованого навчання:

1. Побудова навчального процесу забезпечує подолання розділеності змісту і зв'язує елементи навчання в одне ціле.

2. Забезпечує сприйняття, поглиблене і міцне засвоєння учнями цілісних закінчених блоків навчального матеріалу.

3. Позитивно впливає на мотивацію учнів.

4. Формує позитивний психологічний клімат (установку на довгострокову взаємодію один з одним в процесі навчання).