
- •1.3. Формування та розвиток української наукової та професійної лексики
- •1.4. Зародження української термінографії в XIV -XVIII cтолітті
- •1. Назви видів документів
- •2. Матеріальна основа документів
- •3. Документування
- •4. Засоби документування
- •5. Особи
- •6. Заклади
- •1.5. Термінологічна та термінографічна діяльність українських наукових товариств в XIX - на початку XX століття
- •1.6. Функціювання української термінології в 1920-1980-их рр.
- •1.7. Розвиток української наукової термінології на сучасному етапі (з 90-х років)
- •1.8. Основні позамовні чинники формування української документознавчої термінології
- •2.3. Термінологізація документознавчих понять як результат вторинної номінації
- •2.4. Генетична і лексико-граматична характеристики документознавчих термінології
- •2.5. Лексико-семантичні особливості української документознавчої термінології
- •4.1. Суфіксальний спосіб термінотворення
- •4.2. Префіксальний спосіб термінотворення
- •4.3. Префіксально-суфіксальний спосіб термінотворення
- •4.4. Безафіксний спосіб термінотворення
- •4.5. Основоскладання
- •4.6. Абревіація
- •4.7. Синтаксичний спосіб термінотворення
- •4.8. Процеси унормування термінології
4. Засоби документування
печатка, печать укр. пєчать, пєчат 1.( металевий або кам”яний предмет з вирізаним на ньому знаком для відбивання на воску, свинці з метою підтвердження змісту документа) печатка, печать; 2. (відбиток цього знака на воску, свинці, прикріплений шнуром до документа замість підпису) печать; 3. письмовий документ, скріплений печаттю; сигнетъ (лат. signum) перстень з печаткою, печатка; біл. печенць (п. pieczec) печатка; сыкгнетъ, сыгнетъ, сикгнетъ, сигнетъ, секгнетъ, сегнетъ (п. sygnet, лат. signetum) перстень з печаткою; тамга, томга (тюрк. tamqa) торгове мито; печатка; нишанъ (тур. nisan) ханська печатка.
прес, друкарський станок укр. праса (п. prasa) 1. прес, давильня (для вина); 2. друкарський станок; біл. праса (п. prasa, свн. presse) прес.
чорнильний горішок укр. кгалясъ (лат. galla) чорнильний горішок; біл. кгалясъ, галясъ (п. galas, лат. galla) чорнильний горішок.
чорнильниця укр. каламаръ (лат. calamarius з гр.) чорнильниця; біл. каламаръ, калямаръ, коломаръ чорнильниця.
5. Особи
автор укр. авторъ, ауторъ (лат. auctor) 1. (творець, засновник, організатор) автор; 2. (той, хто написав якусь працю, твір, книгу) автор; грамматикъ, грамматікъ, грамматикъ, кграмматикъ, крамматикъ 1. учений; 2. автор граматики, граматик; складачъ укладач (діаріуша); творецъ творець, автор; біл. авторъ (п. autor, від лат. auctor) автор; псалмиста (п.psalmista) автор псалмів.
керівник канцелярії укр. канцлеръ, канцлєръ, канцилєръ, канцлєр, канцлиръ (стч. kancler, стп. kanclerz, лат. cancellarius) (хранитель печаті, керівник канцелярії) канцлер; подканцлєрий, подканцльєрь, подканцлерій ( стп. podkanclerzy) заступник канцлера; подписокъ регент земської канцелярії, піддячий; біл. канцлеръ (п. kanclerz, нім. Kanzler) керівник державної канцелярії; подканцлеръ, подканцлерий заступник канцлера; канцелярист працівник канцелярії; реентъ (п. rejent, лат.regent) начальник канцелярії.
перекладач укр. выкладачъ, викладачъ, выкладачь (п. wykladacz) 1. коментатор; 2. перекладач, тлумач; перекладачъ, преводникъ, прекладачъ (п.przekladacz) перекладач; тлумачь, товмачь, толъмачъ, толмачь (п. tlumacz) перекладач, тлумач; біл. толмачъ (венг. tolmacs, тур. tilmac) перекладач, тлумач; викладца (п. wykladca) тлумачник.
писар укр.граматикъ,граматикь,граматик (цсл.граматикъ з гр.) писар, дяк; граматику писар, дяк; дїякъ, дїякь, дїяк (цсл. диякъ з гр.)( діловод княжої, королівської канцелярії) дяк, писар; писарь, пїсарь, писаръ, писар, pisar, pissar, pysar 1. (урядовець господарської, воєводської, старостинської канцелярії) писар, секретар; 2. письменник; писець (урядовець господарської, воєводської, старостинської канцелярі) писар; таха (цсл. таха, тахиграф з гр.) скорописець; біл. локгофет (п. logofet, лат. logothet) писар; нотарий ( лат. notarius) писар.
читач, читець, книголюб укр. книголюбець книголюб; книгочія читець; читачъ, чителникъ (п.czytelnik) читач; біл. чителникъ, читолникъ (п.czytelnik) читач.