
- •1.3. Формування та розвиток української наукової та професійної лексики
- •1.4. Зародження української термінографії в XIV -XVIII cтолітті
- •1. Назви видів документів
- •2. Матеріальна основа документів
- •3. Документування
- •4. Засоби документування
- •5. Особи
- •6. Заклади
- •1.5. Термінологічна та термінографічна діяльність українських наукових товариств в XIX - на початку XX століття
- •1.6. Функціювання української термінології в 1920-1980-их рр.
- •1.7. Розвиток української наукової термінології на сучасному етапі (з 90-х років)
- •1.8. Основні позамовні чинники формування української документознавчої термінології
- •2.3. Термінологізація документознавчих понять як результат вторинної номінації
- •2.4. Генетична і лексико-граматична характеристики документознавчих термінології
- •2.5. Лексико-семантичні особливості української документознавчої термінології
- •4.1. Суфіксальний спосіб термінотворення
- •4.2. Префіксальний спосіб термінотворення
- •4.3. Префіксально-суфіксальний спосіб термінотворення
- •4.4. Безафіксний спосіб термінотворення
- •4.5. Основоскладання
- •4.6. Абревіація
- •4.7. Синтаксичний спосіб термінотворення
- •4.8. Процеси унормування термінології
4.2. Префіксальний спосіб термінотворення
Префіксальний спосіб порівняно з суфіксальним є менш продуктивним. Значна частина префіксів співвідносна з прийменниками і розвинулася на їх основі: під-, перед-, до-, без-, поза-. Між прийменниками і префіксами існує генетичний зв'язок, що позначається на кореляції їх семантики [340, с. 229]. Значеннєвий зв'язок префікса з прийменником того словосполучення, на базі якого це слово утворилося, зберігається, наприклад, у слові підзаголовок (дані, що вміщено під заголовком).
За семантичними функціями іменникові префікси і сполучувані з ними твірні основи мають два значення: "протилежності" та "інтенсивності ознаки".
Значення "протилежності" відтворюють українські іменникові префікси без-, перед-, після-, а також іншомовні аван -, ан -, контр-, супер-, де-, дез-.
Словотвірна модель з префіксом без-, основною семою якого є відсутність ознаки чи якості, мотивованої твірною основою, малопродуктивна (безкоштовність).
Префікси перед-, після- вказують на явища, які передують або завершуються в часі (місці): передплата, передмова, передслово, післяплата. В іменниках передмова і передслово провідним у плані семантики є префікс, який робить ці слова синонімами.
Префікси іншомовного походження передають значення "протилежності місця розміщення": аван-, ан-, контр -, супер-, фор-; "протилежності дії, процесів": де-, дез-, ре-.
Префікс ан- (гр. an заперечна частка) використаний при творенні терміна-прикметника анопістографічний, що відтворює ознаки рукописної або друкованої книги, текст якої розміщується лише на одному боці аркуша: книги-згортки, а також ксилографічні книги, що складаються з аркушів із текстами на одному боці, а їхні чисті шпальти склеєні.
Префікс контр- (лат. contra проти) вживається у терміні контртитул і передає значення "протилежності місця розміщення предмета - аркуша, що є навпроти титулу: ліва частина розворотного титульного аркуша, що містить відомості про багатотомне (серійне) видання в цілому або титульні відомості на мові оригіналу в перекладному виданні". Ознаку "протилежності місця розміщення" також передають префікси аван- (фр. avant перед) і фор- (нім. vor перед) у термінах авантитул, фортитул, які виступають синонімами при позначенні поняття "перша сторінка видання, яка передує розворотному титульному аркушеві й має декоративно-композиційне призначення: містить частину вихідних відомостей - видавничу марку, назву серії, прізвище автора, назву твору, зрідка - епіграф, посвяту".
Префікс супер- (лат. super зверху, над) у бібліотечній, книгознавчій термінології вказує на річ, яка обгортає поверхню іншої речі - суперобкладинка, суперобгортка, а також виявляє розрізнювальну функцію при називанні поняття "ярлик або штемпель невеликих розмірів, що вказує на власника книги" залежно від місця його розташування. Знак, витиснутий на корінці або зовнішній частині палітурки, тобто зверху книги, дістав назву суперекслібрис, а знак, витиснутий на внутрішньому боці палітурки - екслібрис.
Префікси де- (лат. de відміна, усунення), дез- (фр. des знищення) вживаються у термінах-іменниках, які передають значення "опредметненої дії" і "процесів", протилежні до названих мотивувальними словами: декодування, декаталогізація, децентралізація (бібліотечної мережі), дезінсекція, дезінфекція, дезінформація. Префікси де-, дез- вказують на усунення або відміну чогось. Так, термін дезінфекція (книг) позначає поняття "знезаражування книг і знищення хвороботворних мікроорганізмів", дезінсекція - "знищення комах - шкідників книг". Термін декаталогізація відтворює сукупність процесів, що забезпечують створення й функціювання нових бібліотечних каталогів на базі вже існуючих і передбачає докорінне суцільне редагування бібліотечного каталогу (зміна класифікаційних індексів, авторських знаків, бібліотечних позначок, редагування бібліотечного опису тощо).
У документознавчій термінології префікс ре- (лат. re-) має два значення: 1) "протилежність опредметненої дії, названої твірною основою"- рекаталогізація (повне перероблення каталогу із заміною каталогових карток), рекласифікація (встановлення іншого класифікаційного індексу за певною системою класифікації); у цьому значенні префікс ре- є синонімічним із префіксом де-; 2) "повторність дії, названої твірною основою"- репродукція, репродукційний (апарат), репродукований (видання). Термін репродукція виявляє багатозначність: як процес - "відтворення друкованого тексту" і предмет - "відтворений малюнок, друкований текст".
Значення "інтенсивності ознаки" утворюють префікси, семи яких модифікують різні ступені виявлення кількісної та якісної ознаки, названої мотивувальною основою. Воно представлене префіксами під-, пів- (напів-).
Префікс під- у термінах-іменниках модифікує сему підпорядкованості тим явищам, які названі мотивувальним словом. У поєднанні з іменниковою основою він утворює терміни, що називають нижчі таксономічні категорії, які характеризують ділення різних систем бібліотечно-бібліографічної класифікації (клас - підклас, відділ - підвідділ, розділ - підрозділ); друге і наступні тематичні ділення рубрики (підрубрика); частину серії з вужчим призначенням, змістом (підсерія); другий і наступний елементи багаточленної предметної рубрики, що відділяється від інших розділовим знаком (підзаголовок).
Поодинокі українські бібліотечні й книгознавчі терміни утворені за допомогою префіксів пів-, напів-: півтом, півустав, піврічний (комплект), напівцентральний (розділювач). Префікси вказують на неповноту цілісної ознаки: півтом - "один із томів видання, яке вийшло у кількох (двох) книгах, але композиційно побудовано як один том"; напівцентральний розділювач - "вид розділової картки, виступ якої зміщено від центру".
Іменниковий префікс спів- уживається для творення термінів, що означають взаємну участь у виконанні якоїсь дії, належність до певної групи людей (співавтор, співбесіда).
Отже при творенні документознавчих термінів префіксальним способом префікси українського та іншомовного походження взаємодіють з твірними основами (переважно іменниками) і реалізують свої семантичні ознаки.