Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Варіанти контр. роботи - Залишкові знання. doc.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
122.37 Кб
Скачать
  • Приблизний комплекс машин для заготівлі сінажу

Операція

Склад агрегату

Скошування трав

КТП – 6 + Т – 40 (ЮМЗ, МТЗ, ДТ – 75М, Т – 74) – КДП – 4 + ЮМЗ; КДП – 4Г + ЮМЗ (або йому подібні)

Скошування з плющенням

Е – 301, КПВ – 3 + ЮМЗ – З – 6 (МТЗ); КПС – 5Г

Згрібання, ворушіння

ГВК – 6 + Т – 25 (ЮМЗ – 6), Е – 247 + ЮМЗ 3 – 6 (МТЗ, Т – 40), ГП – Ф – 16, ВЦН – Ф – 3

Підбір з подрібненням

КУФ – 1,8 + МТЗ (ЮМЗ, ДТ – 75М, Т – 74), Е – 280, КСК – 100, КС – 1,8 + МТЗ, Т – 74

Транспортування зеленої маси

2 – ПТС – 4 + ЮМЗ 3 – 6 (МТЗ), ГАЗ – 53Б, ЗИЛ – ММЗ – 554 та ін.

Ущільнення маси в траншеї

Т – 150, Т – 130, ДТ – 75М, Т – 74, К – 701 та ін

  1. Поняття про "цукровий мінімум"Дати характеристику.

При силосуванні різних кормових культур необхідний відповідний рівень підкислення корму (рН 4,0 – 4,2), який досягається за певної величини цукрів за якого виключається дія небажаних мікробіологічних процесів

В основу силосування покладено "теорію цукрового мінімуму".

Цукровий мінімум – це та мінімальна кількість цукрів, яка необхідна для утворення такої кількості молочної кислоти, яка забезпечує зміщення показника рН до межі 4,0 – 4,2, при якій зелена маса добре консервується, а шкідлива мікрофлора практично не діє.

Варіант № 3

  1. Біологічні особливості суданської трави.

  2. Підготовка насіння до сівби, сівба, догляд до сходів, після сходів, режим зрошення та збирання люцерни на насіння при вирощування люцерни на насіння при широкорядному способі сівби.

  3. Легкосілосуємі культури. Назвати їх.

  1. Біологічні особливості суданської трави.

Відношення до температури

Суданська трава – трав'яниста однорічна теплолюбива культура.

Насіння проростає при температурі 9 – 10о С. Дружні сходи з'являються при 15 – 20о.С. температура – 3 – 4оС.спричиняють загибель як сходів так і доросли рослин.

Оптимальна температура росту і розвитку 20 – 22о С.

Сходи суданської трави за сприятливих умов з'являються на 6 – 7 день. Кущіння наступає через 25 днів після сходів. Отава після скошування відростає через 35 – 40 днів.

Відношення до вологи.

Суданська трава характеризується високою посухостійкістю. Транспіраційний коефіцієнт складає 180 – 220. Найкраща НВ 70 – 75. Критичний період до вологи – ріст стебла ( фаза виходу в трубку ) – молочна стиглість насіння.

Відношення до вологи.

Суданська трава - рослина короткого дня. При довгому дню вегетаційний період збільшується.

Відношення до грунтів.

Суданська трав вибаглива до ґрунтів. Добре росте як на легких так і на важких за механічним складом грунтах. Але кращі ґрунти це чорноземні і каштанові. Вона переносить легкі кислі ґрунти і на переносить засолені.

  1. Підготовка насіння до сівби, сівба, догляд до сходів, після сходів, режим зрошення та збирання люцерни на насіння при вирощування люцерни на насіння при широкорядному способі сівби.

Підготовка насіння до сівби, очистка, сушка, сортування За допомогою залізного порошку відділяють насіння люцерни від насіння повітиці.

За 20 – 25 днів до сівби протруюють протруювачем вітаваксом та фундазолом 2 – 3 кг/т., обробляють мікроелементами (молібденом, бором, марганцем).

При наявності в насінній партії 20 % і більше твердого насіння його треба скарифікувати на спеціальних машинах СС-0,5, СКС – 1, СКС – 2 за 10 – 12 днів до сівби або безпосередньо перед сівбою.

В день сівби обробляють ризоторфіном. Потрібно оброблять в умовах, щоб не попадали прямі сонячні промені, які убивають бактерії.

Сівба.

Люцерну на насіння широкорядним способом ( ширина міжрядь 45 см.)сіють, без покриву в чистому вигляді овочевими сівалками СО – 4,2, СОН – 4,2.

Глибина загортання насіння залежно від його типу – від 1 – 2 см на важких запливаючих ґрунтах до 3 – 4 см. на чорноземах, каштанових, швидковисихаючих ґрунтах.

У степовій зоні оптимальна норма висіву люцерни 2,5 – 3,3 млн. схожих насінин на 1 га, або 5 – 6 кг/га при 100 % й господарській придатності.

Температура ґрунту при сівбі повинна бути 3 – 4 градусів. Приблизно це ІІІ – декада березня – І декада – квітня.

Догляд до сходів:

Зразу після сівби проводять прикочування кільчасто – шпоровими котками – 3 – ККШ – 6, сцепка СГ – 21.

Через 3 – 4 дня проводять боронування до з'явлення сходів легкими боронами в поперек сівби або по діагоналі. Борони ЗБ – 06.

Догляд після сходів:

Після сівби потрібно посіви прикатати кільчасто – шпоровими котками.

Проводять боронування в фазі 2 – 3 листків (одне або два в залежності від погодних умов), борони ЗБ – 06.

Так як це широкорядні посіви, проводять 2– 3 міжрядні культивації за період вегетації культиваторами КРН – 4,2. (1е – 6 – 8 см., 2е – 8 – 10 см., 3є – 6 – 8 см).

Під час забур'яненості поля дводольними бур'янами до початку стеблування при висоті рослин 10-15 см рекомендується застосовувати водний розчин гербіциду 2,4-ДМ.

Більш ефективне комплексне застосування гербіцидів, коли ептам (3,5-4 кг/га) вносять до сівби, а 2,4-ДМ (2-3 кг/га) або базагран (2-3 л/га) - після появи сходів люцерни.

Режим зрошення:

Люцерну слід поливати нормою 300 - 400 м:2/га 3 – 4 поливи, НВ ґрунту повинно бути 70 – 75%.

Збирання люцерни на насіння.

. Як правило, люцерну на насіння збирають роздільним способом. Починають скошувати , коли побуріють 60 – 70 % бобів. Висота скошування 8 – 10 см.

Через 3 – 4 дня валки підбирають.

Використовують зернозбиральні комбайни із пристосування для збирання насінників трав.

  1. Легкосилосуємі культури

Легко силосуються рослини, у яких вміст цукру становить 2 – 4 %, що в 1,7 рази перевищує ту мінімальну кількість, яка необхідна для забезпечення оптимальної кислотності. До них належать: кукурудза, гичка буряків, тимофіївка, райграс, пасовищні трави, підв'ялені до 60 – 70% вологості, соняшник, сорго, суданська трава, нові кормові культури (борщівник, сильфія, мальва).

Варіант № 4

  1. Морфологічна характеристика суданської трави.

  2. Значення силосу. Технологія заготівлі і зберігання.

  3. Післяжнивні і післяукісні посіви. Назвати культури.

  1. Морфологічна характеристика суданської трави

Коренева система мичкувата, дуже добре розвинена, проникає в грунт на глибину до 3 м.

Стебло висотою 1,5 – 3 м. прямостояче, добре кущиться, здатне гілкуватись.

Листки великі, голі, сизувато – зелені. Рослина добре облиснені.

Суцвіття - розлога волоть 20 – 40 см. завдовжки.

Плід - плівчаста зернівка, вкрита шкіряними лусками жовтуватого або коричнюватого забарвлення. Маса 1000 насінин 10 – 15 г.

Районовані сорти – Миронівська – 10, Одеська 25, Чорноморка.

  1. Значення силосу. Технологія заготівлі і зберігання.

Силосування – це біохімічний процес перетворення свіжої рослинної сировини

на консервовану на основі молочнокислого бродіння.

Силос – це вид консервованого корму, який виготовляється із різної рослинної

сировини (кукурудзи, соняшнику, сорго, суданської трави, однорічних бобово – злакових сумішок та ін.).

Значення силосу в годівлі тварин

  1. Заготівля силосу порівняно з іншими способами заготівлі кормів менш

залежить від погодно – кліматичних умов.

  1. Силос згодовують майже всім видам тварин: ВРХ, вівцям, коням та свиням і

птиці.

  1. У раціонах молочних кормів та ВРХ на відгодівлі і овець силос може складати

до 50 % загальної поживності раціону; у раціонах свиней – до 20 %.

  1. Силос поліпшує перетравність інших видів кормів раціону, особливо грубих.

  2. Перетравність поживних речовин силосу дещо нижча, ніж зелених рослин, але

значно вища від перетравності сіна з цих же рослин.

  1. Силосування – це найбільш дешевий спосіб заготівлі кормів при порівняно

незначних втратах поживних речовин.

  1. Отже, поживність 1 кг силосу хорошої якості становить: 0,8 – 0,26 кормових

одиниць, до 30 г перетравного протеїну, місить кальцій фосфор, каротин.

Схема силосування.

Скошування і подріблення силосної маси.

Силосні культури збирають силосо – збиральними комбайнами КСК – 100А, КСК – 100А1, Е – 301, Е – 282, Е – 281С і причіпними комбайнами КПКУ – 75 і КПИ – 2,4 та іншими.

Транспортування силосної маси

Подрібнену масу відвозять від силосозбиральних агрегатів переважно автосамоскидами, Тракторні причепи доцільно застосовувати лише при перевезенні маси на відстань 1,5 – 2 км.

Завантаження силосної маси.

В траншею силосну масу подають бульдозерами.

Ущільнення силосної маси. Ущільнюють масу, що силосується у сховищі, важкими тракторами (Т – 100ТП, Т – 100МГС, Т – 153, Т – 130, К – 700 та ін.), що обладнані грабельними розрівнювачами або бульдозерами. Якщо таких машин немає, використовують трактори Т – 74, ДТ – 75, Т – 4 і Т – 150 та їх аналоги,

Укриття силосної маси.