24. Особливості ек-ної теорії у сша в 1-ій Пол. 19ст. Г. Кері.

Амер-ська ек-на наука 19ст. розвивалася під впливом англ.-кої класичної ПЕ, але водночас мала певні особливості, зумовлені специфікою розв-ку кап-зму в США: він панував на Півночі, тоді як Південь усе ще залишався рабовласник-цьким. Виникла необхідність довести прогресив-ність кап-зму. Оптимістично змалювати його пер-спективи, оголосити побудову кап-зму загально-сус-ною метою. Засновником ліберальної ек-ної теорії в США вважається Генрі Чарльз Кері (1793-1879), у працях якого кап-зм розглянуто як ек-ний устрій, що керується об`єктивними ек-ни-ми з-нами і не потребує втручання держави. ПЕ Кері була поєднанням обґрунтованої критики іс-нуючих ек-них теорій із власними науковими пог-лядами. Вона заслуговує на увагу завдяки оригі-нальності підходів до трактування основних ек-них категорій, запропонованих класичною шко-лою, а також оптимістичному баченню перспек-тив сус-ва, заснованого на принципах індивідуа-лізму та конкуренції.

Основні праці - "Нариси про норму зар-пл", "Принципи ПЕ", "Минуле, сучасне, майбутнє", "Гармонія інтересів", "Основи соц-ної науки", "Принципи соц-ної науки".

Проблема в-сті є 1-єю з основних, він визнає роль в-сті в процесі обміну та розподілу і вважає, що “причина існування в людському розумі ідеї в-сті... це просто наша оцінка опору, який потрібно подолати перед тим, як ми оволодіємо бажаною річчю”. В-сть збільшується чи зменшується, коли збільшується чи зменшується опір. Оцінку розмі-рів цього опіру пропонує орієнтувати на витрати В. Визнає ідею кор.-сті, але трактує її тільки як ко-рисну властивість. Використовує ідею протис-тояння для пояснення основ взаємо обміну. Тор-гівля товарами - це обмін на підставі врахування витрат В: ніхто не запропонує за товар більше, ніж він вартий на даний момент, а не в минуло-му. Оск витрати В зменшуються з часом, бо при-рода все менше протистоїть спільноті людей. 2-а фактори визн-ють в-сть: природа та праця люди-ни. Однак визн-ня розмірів в-сті узалежнює від 2-х факторів не з погляду врахування витрат, а з по-зиції праці, що її було збережено завдяки перемо-зі людини над природою. Найбільш науковою що-до цього є його теорія земельної ренти. Спрос-товує те, що в-сть с-г продукції з часом має зрос-тати, бо зменшуєть к-ть родючих земель і люди повинні звертатись до обробітку гірших. Вважає, що “найбагатша земля є прокляттям для першо-прохідця”, і тимчасово, до отримання віддачі від неї, він оселяється на чистій ділянці. Вважав цю теорію справедливою не лише для амер-ких піо-нерів, а в історичному плані і для старих земель. Зазначає, що основою в-сті й ренти є ті труднощі в протистоянні природі, які люди долають у даний момент у даному сус-ві. В-сть - це оцінка товару з позиції зусиль усього сус-ва, тобто вона вимірює-ться сус-ними витратами. А в-сні відносини мають значення, як об`єкт ПЕ лише тому, що лежать в основі розподілу національного багатства, але з погляду В сама в-сть є рез-том об`єднання усього сус-ва.

Теорія «гармонії інтересів». Базується на дум-ці, що сус-ний поділ праці потребує якнайтісніше-го єднання всіх членів сус-ва і не індивідуальний, а саме загальносус-ний інтерес має стати визна-чальним. Теорія є оригінальною, оскільки факти, які він аналізує, хар-рні лише для Америки. Від-так його ек-ні погляди були в меншій мірі космо-політичними, ніж у європейських ек-тів, чиї погля-ди він поділяв. Поєднавши 2-і тези: про пріорітет сус-них інтересів та прод-ну силу єдності сус-ва, він фор-муює теорію «гармонії інтересів». Наго-лошує на тім, що кап-зм створює умови для все-бічного роз-ку сус-ва: В розширюється, прод-сть праці й дохо-ди зростають, розвивається ринок. Багатство сус-ва стає основою для зростання добробуту кожно-го його члена. Тому праця та інтереси кожного ма-ють бути підкорені загальній меті-роз-ку сус-ого В.

Розподіл. Проявом гармонії інтересів є справед-ливий розподіл, який ураховує внесок кожного у В. Цей природний з-н притаманний кап-змові й регулює відносини обміну та спож-ня.

Відкрив з-н зростання частки робітника у нац-ому продукті, відповідно до якого зростан-ня прод-сті праці призводить до знецінення колиш-ніх зусиль, оск сила природного опору зменшує-ться, а нові, асоційовані зусилля посилюють свій вплив. Відбувається переоцінювання внеску ка-піталіста у В і його відносна частка на момент розподілу зменшується. Це спричиняє зниження норми прибутку, хоча й не зменшує абсолютних розмірів доходу власників капіталів. Водночас доходи робітників зростають як абсолютно, так і відносно. Використовує свою теорію «гармонії інтересів» для оцінки внеску праці та капі-талу в сус-ний роз-к. Вважав працю та капітал однако-вими претендентами на створене ними благо. Дбаючи про власні цілі, капіталісти змушені по-ліпшувати умови В і становище робітничого кла-су. Їхній власний внесок оцінюється з позиції па-діння кор-сті капіталу та зростання розмірів зао-щадженої на його В праці. Цінність праці при цьому зростає, тому в процесі розподілу зростає частка робітника. Землевласник виступає капіта-лістом. Отже, кожен агент В отримує те, що сам він вкладає в нього, а тому кап-ний розподіл є ці-лком справедливим і не створює підстав для соц-них суперечностей, забезпечує гармонійний роз-к кап-ного сус-ва. Вважав, що земля адаптується до потреб населення так само, як і капітал. Зрос-тання населення сприяє роз-ку В так, щоб В за-собів існуван-ня завжди випереджало приріст на-селення.

Міжнародна торгівля. Вважає, що для прогре-сивного роз-ку важливо враховувати всі чинники, які можуть впливати на стан національної ек-ки. 1-м із них є зовняшня торгівля. Яка стимулює або стримує В залежно від тієї політики, яку прово-дить держава. На його думку, невтручання дер-жави в міжародні відносини під гаслом міжнарод-ного поділу праці може призвести національну ек-ку до пром-вої залежності, перетворити країну на постачальника сировини для розквіту якоїсь ін. Сус-во має розвиватися за принципом замкне-ної виробничої асоціації, у межах якої виробляю-ться всі види продукції і тим самим готуються ри-нки для них. Протекціонізм сприяє раціонально-му розміщенню В-в, організації центрів, де най-краще сполучаються інд-рія та с-г, тим самим за-безпечуються ринки збуту продуктів В і зменшую-ться витрати на транспортування. Стверджує, що внутрішня конкуренція забезпечить зростання зар-пл. Головний аргумент - це можливість збе-регти для виробника внутрішній ринок за рахунок автономізації ек-ки.

Кері майже не мав послідовників, не створив школи, і лише на його теорії нац-ної ек-ки та про-текціонізму можна знайти посилання у деяких ні-мецьких авторів.

27. Ек-на концепція і програма П. Прудона.

П`єр Жозеф Прудон (1809-1865). Праці: "Що та-ке власність", "Сис-ма ек-них суперечностей або Філософія злиденності".

Методології Прудона притаманний ідеалізм і су-б`єктивізм. Ек-ні категорії розглядає як втілення "абсолютного розуму", як вічні ідеї, відірвані від реальної дійсності. Намагаючись застосувати в досл-ні гегелевський діалектичний метод, обме-жує його, по суті, намаганням виявити в катюгорі-ях і ек-них процесах "добрі" і "погані" сторони. Отже, ек-ні категорії та ек-ні явища він розглядає не як єдність суперечностей, а як механічне поє-днання протилежних властивостей. Керуючись таким підходом, вважав, що завжди можна збе-регти добрі сторони і позбутися паганих. Це сто-сується як ек-них категорій, так і кап-ного В в ці-лому.

Теорія цінності. Цінність розглядає як вічну абс-трактну категорію, що є носієм 2-х абстрактних протилежних ідей: ідеї спож-ної цінності й ідеї мі-нової цінності. Між спож-ною цінністю і міновою цінністю існує "антиномія" - тобто протилежність. Спож-на цінність виступає як втілення достатку, багатства, а мінова - як відображення винятково-сті. Примирення цих суперечливих сторін синте-зом спож-ної і мінової цінностей виступає консти-туйована або синтетична цінність. Вона встанов-люється в обміні, який об`єднує елементи багатс-тва, створені різними галузями В, в одне ціле. Але обмін робить цінність конституйованою. У процесі обміну, на ринку, відбувається своєрід-ний добір продуктів. Одні з них сус-во визнає за цінності і включає до складу сус-ого багатства. Інші - ні. Створює і комбінує елементи багатства згідно із "з-ном пропорційності цінності" лише праця. Виходячи з цього з-н називає конституйо-вану синтетичну цінність пропорційною. Отже, ко-нституйована цінність виникає в обміні та обов`я-зково реалізується на ринку. Вона є конституйо-ваною тому, що передбачає злиття, комбінуван-ня окремих елементів багатства в одне ціле, син-тетичне тому, що знімає протилежність спож-ної й мінової цінностей, пропорційною, оск виникає в рез-ті встановлення працею пропорцій - що в них відбувається комбінування елементів багатс-тва. Для подолання труднощів В потрібно кожний товар наділити конституйованою цінністю, гаран-тувати його реалізацію. Своєю теорію конституй-ованою цінністю намагається усунути суперечно-сті кап-ого товарного В, суперечність між това-ром і грошима, надавши самому товару власти-востей, притаманних грошам. Теорія цінностей поєднує мінову концепцію цінностей з трудовою коцепцією і визнаю 2 джерела цінності - обмін і працю.

Ек-на програма Прудона. Зв`язував причини труднощів дрібного виробника з недоліками обмі-ну, з проблемами збуту. Основною причиною зу-божіння є несправедливості він оголошує обмін і гроші. І саме з цих позицій опрацьовує ек-ну про-граму реформування кап-зму через реформуван-ня обміну. Хоче зберегти товарне В, в якому ба-чить вершину людської свободи й особистої не-залежності. Він обстоює дрібну в-сть і передачу великих виробництв у в-сть їхніх колективів. Па-нування дрібних товаровиробників зумовить об-мін продуктами праці за трудовим еквівалентом. Для сприяння дрібним виробникам у реалізації продукції пропонував і зробив спробу створити обмінний банк - "Народний банк". Банк приймав би від товаровиробників товари і видавав би їм трудові талони, "робочі гроші", які засвідчували б к-сть праці, витраченої на виготовлення товару. За ці "робочі гроші" товаровиробник і одержував би в банку потрібні йому інші товари. Заправад-женням "робочих грошей" замість реальних він сподівався встановити в сус-ві рівність і справед-ливість, позбутися експлуатації, оск кожен одер-жував би стільки, ск виробив сам, залишити "до-брі" сторони товарного В й ліквідувати "погані".

Капітал він переважно трактує як гроші, вважаю-чи провідною його формою тільки капітал позич-ковий. Процент - це та єдина форма, в якій втіле-но неоплачену парцю робітника. Прибуток він розглядає як різновид зар-пл.

Оск ек-ною основою експлуатації у нього є про-цент, то зниження ставки процента "примусовими з-нами" і зведення її до нуля - це шлях до одер-жання робітниками повного продукту своєї праці. Керуючись такою логікою, він розвиває ідею "да-рового кредиту". Виступаючи проти грошей, про-понував надавати через банк робітникам і това-ровиробникам безпроцентний кредит в грошовій формі. Надання "дарового кредиту" усуває мож-ливість позичати гроші під проценти і тим самим ліквідує експлуатацію. Внаслідок такої реформи здійсниться не лише "злиття класів", бо залиша-тимуться лише трудящі, які обмінюватимуться продуктами відповідно до їхньої ціни, уряд теж чтане непотрібним, оск буде гарантовано справе-дливість у процесі обміну, усі будуть рівними, і зникнуть джерела конфліктів. Він є противником як буржуазної демократії і монархії, так і комуніз-му. Рушійно силою сус-ва він вважає клас дріб-них виробників, ек-ну основу якого становить дрі-бна в-сть і якому притаманна певна відокремле-ність, ізольованість. Його члени не повинні об`єд-нуватися в жодні державно-сус-ні організації. Він взагалі виступає проти держави. Зв`язок між ок-ремими госп-вами має здійснюватися через об-мін і взаємодопомогу.

Дрібнобуржуазний соц-зм Прудона мав значне поширення в 2-ій пол. 19ст. в багатьох європей-ських країнах. Його ідеї сприйняли бакуністи, а згодом анархо-синдикалісти.