Тема 9: облік власного капіталу банку

Мета заняття:

Навчальна: ознайомити із поняттям і структурою власного капіталу та сформувати уміння відображати його в бухгалтерському обліку банку.

Виховна: сприяти формуванню пізнавального інтересу, розвитку технічних умінь у процесі навчання; виховувати професійні риси, почуття відповідальності, творче мислення.

ПЛАН

1. Поняття та структура власного капіталу банку

2. Облік операцій з формування статутного капіталу

3. Облік операцій із збільшення статутного капіталу

4. Облік викуплених власних акцій.

Самостійне вивчення:

5. Облік розрахунків за дивідендами.

Література:

Основна:

1. І.А. Волкова, О. Ю. Калініна «Б/о в банках» ст. 162-174;

2. Г. Табачук, О. Сарахман «Ф/о у банках» ст. 275-286;

3. Г. І. Спяк, Т.І. Фаріон «Облік і аудит у банках» ст. 45-56;

Додаткова:

4. Литвин Н. Б. Фінансовий облік у банках (в контексті МСФЗ): підручн. / Н. Б. Литвин. – К.: «Хай-Тек Прес», 2010. – 608 с.

5. Мещеряков А. А. Організація діяльності комерційного банку: навч. посібн. / А. А. Мещеряков. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 608 с.

Інтернет-ресурси:

www.zakon.rada.gov.ua

www.bank.gov.ua

www.pidruchniki.com.ua

Ключові терміни та поняття:

Власний капітал Основний капітал Додатковий капітал Статутний капітал Регулятивний капітал Розкриті резерви Резерви переоцінки

Субординований борг Резервний фонд Спеціальний фонд Нерозподілений прибуток Емісійні різниці Дивіденди

1. Поняття та структура власного капіталу банку

Банки відіграють надзвичайно важливу роль на ринку фінансових послуг та фінансового посередництва.

Передумовою ефективної діяльності банку як господарського товариства є створення відповідної ресурсної бази, тобто сукупності грошових коштів, що надходять у розпорядження банку з різних джерел та використовуються ним для здійснення активних операцій. Первинну роль у цьому процесі відіграє формування власного капіталу банку.

Власний капітал – це важлива частина ресурсів будь-якого державного, приватного підприємства чи підприємства, створеного у формі акціонерного товариства. Указане повністю стосується і банків.

Власний капітал являє собою сукупність грошових коштів, вкладених в основні і оборотні ресурси банку, що забезпечують здійснення банківських операцій та приносять дохід.

Законом України “Про банки і банківську діяльність” визначено, що капітал банку – це власні кошти, залишкова вартість в активах банку після вирахування всіх його зобов'язань. Він є основою функціонування банку, забезпечує його економічну самостійність і стабільність функціонування.

Початково капітал формується з коштів, отриманих від його учасників (акціонерів), та поповнюється за рахунок накопичень, отриманих банком у процесі діяльності.

Структура капіталу банку залежить від організаційно-правової форми банківського бізнесу та законодавчих вимог. Відповідно до вже згаданого ЗУ “Про банки і банківську діяльність” капітал банку складається з основного та додаткового капіталу.

Основний капітал банку включає сплачений і зареєстрований статутний капітал та розкриті резерви, які створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку, надбавок до курсу акцій і додаткових внесків акціонерів.

Додатковий капітал банку може включати резерви переоцінки (резерви переоцінки основних засобів, валютних цінностей та дорогоцінних металів комерційного банку, а також нереалізованого прибутку переоцінки пайових паперів.);

Нерозкриті резерви крім того факту, що такі резерви не відображаються в опублікованому балансі банку

Гібридні капітальні інструменти – цiннi папери, що поєднують у собі риси боргових зобов’язань та акцій

Субординований борг – звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти (складові елементи капіталу), які відповідно до договору не можуть бути взяті з банку раніше п’яти років, а у випадку банкрутства чи ліквідації банку повертаються інвестору після погашення претензій інших кредиторів.

Національний банк України має право визначати своєю постановою інші складові додаткового капіталу, а також умови та порядок його формування. Додатковий капітал не може бути більш як 100 відсотків основного капіталу.

У порівнянні з підприємствами інших сфер діяльності капітал комерційного банку займає незначну питому вагу у сукупному капіталі, приблизно 8-10%, тоді як у промислових підприємствах 40-60% – це можна пов'язати з тим, що він має інше призначення в банках, а ніж у сфері підприємництва.

Якщо в останніх це – забезпечення платоспроможності і виконання більшості оперативних функцій підприємств та організацій, то капітал комерційного банку слугує перш за все для страхування інтересів вкладників і меншою мірою – для фінансового забезпечення своєї оперативної діяльності.

Розмір власного капіталу є важливим фактором забезпечення надійності функціонування банку і має перебувати під контролем органів, що регулюють діяльність комерційних банків.

Призначення банківського капіталу виражається в його функціях, до яких відносяться:

1. Захисна: власний капітал слугує насамперед, як уже зазначалося, для страхування інтересів вкладників і кредиторів банку, а також для покриття поточних збитків від банківської діяльності.

2. Забезпечення оперативної діяльності: є другорядною для власного капіталу банку. Ця функція відчутна на перших кроках діяльності банку, коли за рахунок власного капіталу формується його інфраструктура і розгортається діяльність (фінансується придбання комп'ютерної та оргтехніки, будівництво (оренда) офісів тощо).

3. Регулююча: через фіксацію розміру власного капіталу регулюючі органи впливають на діяльність банку в цілому.

Багатофункціональне призначення власного капіталу робить його неоднорідним за своїм складом. Джерелами формування капіталу банку можуть бути:

1. Статутний капітал банку, який, у свою чергу, формується з акціонерного або приватного капіталу під час організації нового банку шляхом акумулювання внесків засновників чи випуску і реалізації акцій.

2. Резервний фонд комерційного банку. Це грошові ресурси, що резервуються банком для забезпечення непередбачених витрат, покриття збитків від банківської діяльності, а також виплати дивідендів по привілейованих акціях, якщо недостатньо прибутку. Наявність коштів в ньому забезпечує стійкість комерційного банку, зменшує вірогідність його банкрутства. Розмір резервного фонду та щорічних внесків до нього встановлюється зборами акціонерів і фіксується в установчих документах, але він не може бути меншим 25% статутного фонду, а розмір відрахувань – меншим 5% чистого прибутку.

Коли резервний фонд досягає встановленої величини, то відрахування до нього припиняються. У випадку використання коштів з резервного фонду відрахування від чистого прибутку на його формування відновлюються.

3. Спеціальні фонди (фонд основних коштів, фонд переоцінки основних засобів та інші), які призначені для виробничого та соціального розвитку банку. Порядок формування і використання цих коштів визначається статутними документами банку. Формуються ці фонди за рахунок прибутку. 

4. Нерозподілений прибуток – джерело внутрішнього походження. За своїм змістом він є резервом банку, який залишається після розподілу чистого прибутку на сплату податку, формування резерву та виплату дивідендів власникам і призначається на капіталізацію, тобто на розширення банківського бізнесу.

За даними НБК сукупний розмір власного капіталу українських банків на 01.01.2013 р. становив – 170, 2 млрд. грн.

Отже, підводячи підсумок можна сказати, що розмір власного капіталу комерційного банку залежить від таких факторів:

· рівня мінімальних вимог НБУ до статутного фонду (це мінімальний розмір статутного фонду, який банк повинен мати сплаченим);

· специфіки клієнтів. За значної кількості невеликих вкладників власного капіталу потрібно буде менше ніж за наявності великих вкладників;

· характеру активних операцій. Наявність значного обсягу ризикованих операцій потребує відносно більшого розміру власного капіталу. Українська методика визначення капіталу банку і розрахунку його достатності випливає з рекомендацій Базельського комітету. Ці рекомендації були розроблені у грудні 1987 р. Згідно з ними капітал банку поділяють на основний (капітал І рівня) та додатковий (капітал II рівня).