1. Підходи до державорозуміння.

В сучасній юридичній науці обґрунтовано значну кількість визначень держави як важливого засобу управління суспільством. Багатоманітність уявлення про державу обумовлено рядом причин:

- складністю сприйняття держави як юридичної категорії

- наявністю наукових досліджень держави, що здійснювалися у різні історичні епохи

- багатоаспектний характер розуміння держави за її сутністю

- необхідність визначення держави різноманітними інтересами соціальних груп, що існують у суспільстві

- належність держави до суб’єктів владних відносин, що відображають інтереси політичних структур

- важливим призначенням держави як суб’єкта управління суспільством який у свою чергу повинен відображати інтереси різноманітних інститутів громадянського суспільства

- належність держави до динамічної категорії що змінюються в результаті змін в процесі життєдіяльності суспільства.

Підходи до державо розуміння – це сукупність теорій та концепцій, що мають самостійне значення та відображають погляди вчених на поняття, природу та сутність держави у суспільстві.

Відповідно ці концепції можуть бути розглянуті у:

А) Історичному аспекті, як теорія походження та сутності держави.

Б) Як сучасні концепції держави, що визначають державу як засіб управління суспільством, що відображає певні інтереси і закріплює їх нормативно.

Найбільш повні концепції держави у радянський період були досліджені у російській юридичній науці Черкіним. А у сучасній Українській науці Машковим, його концепція полягала у можливості розподілення сучасної теорії держави з урахуванням ідей різних вчених за певними критеріями.

І. За визначенням сутності держави.

Концепцію державо розуміння класифікують:

А) Теорія страт – держава є інститутом соціальної експлуатації більшості суспільства певною його частиною. Державу розуміють як засіб відображення інтересів правлячого класу, а тому перспективи її розвитку пов’язують зі знищенням цього суспільного інтересу.

Б) Теорія загальносоціального призначення держави, як засіб відображення інтересів більшості, що заснований на принципі самоорганізації. Основний призначення – реалізація загальносоціальних функцій, соціальних рівней.

В) Дуалістична теорія – визначає державу з одного боку, як інститут соціальнонеоднорідного суспільства що покликано на відображення інтересів економічно пануючого класу, а з іншого боку, як засіб забезпечення загально соціальних функцій, що гарантують рівень можливості всім суб’єктам суспільних відносин.

ІІ. За ступенем залучення населення до управління суспільством.

А) Теорія еліт – визначає державу як засіб управління суспільством інтересах правлячої еліти та засіб закріплення її привілеїв нормативно.

Б) Демократична теорія – відображає державу як засіб врівноваження різноманітних суспільних інтересів та надання можливості населенню брати участь в управлінні суспільством завдяки інститутам безпосередньої та представницького демократії.

ІІІ. В залежності від визначення факту існування розподілу суспільства, розрізняють:

А) Класові теорії – факти класового розподілу суспільства та першочергова роль цього фактору у формуванні держави

Б) Позакласові теорії – основоположне значення класів для характеристики держави не відкладаючи при цьому значення суспільства для функціонування держави.

В) З елементами класового підходу, що визнають існування класів не надаючи їм основного значення як фактору функціонування держави.