Ііі. Методи стимулювання діяльності та поведінки

• Змагання – ґрунтується на природній схильності дітей до здорового суперництва і самоутвердження в колективі.

• Заохочення – схвалення позитивних дій і вчинків з метою спонукання вихованців до повторення.

• Покарання – несхвалення, осуд негативних дій та вчинків з метою їх припинення або недопущення в майбутньому.

Іv. Методи контролю та аналізу ефективності виховання

• Педагогічне спостереження.

• Бесіда.

• Опитування (анкетне, усне).

• Аналіз результатів суспільно-корисної роботи.

• Виконання доручень.

• Створення ситуацій для вивчення поведінки учнів.

НАВЧАННЯ - це цілеспрямований процес взаємодії вчи­теля і учнів, у ході якого відбувається засвоєння знань, формування вмінь і навичок.

Навчання є одним з основних чинників розвитку людського індивіда. Водночас, його ефективність залежить від таких педагогічних чинників як: тип, характер, фор­ми, методи навчання, його зміст, методика викладання, ма­теріально-технічна база, професійна майстерність педагогів та ін.

Наприклад, ефективність навчання вища за умов ви­користання різноманітних форм і методів навчання, наяв­ності сучасних підручників, високої кваліфікації викладачів тощо.

Виховні та освітні завдання реалізуються за допомогою системи форм, методів та прийомів навчання і виховання. До загальних методів виховання належать: переконання; приклад; заохочення і покарання; контроль і педагогічна вимога; привчання (формування звичок); громадська дум­ка класу, групи; самоконтроль і самооцінка діяльності.

Основними формами виховання є: бесіди, лекції, диспу­ти, зустрічі, ігри, вечори, ритуали тощо...

Основні форми навчання це: урок, лекція, семінар, прак­тичне заняття, лабораторна робота, навчальна екскурсія, дис­кусія, дидактична гра, консультація та ін.

Основними засобами навчання є: підручники, посібни­ки, карти, атласи, таблиці, схеми, лабораторне обладнання, навчальні кабінети і майстерні, комп'ютерні класи, навчаль­не телебачення, відео, аудіо, кіно-матеріали, дидактичні те­сти з різних дисциплін тощо.

ОСНОВНІ ГРУПИ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ:

І. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності

1. Словесні методи:

• Пояснення – словесне тлумачення понять, явищ, принципів дій приладів, наочних посібників, слів, термінів;

• Розповідь – послідовне розкриття змісту навчального матеріалу;

• Лекція – усний виклад великого за обсягом, складного за логічною побудовою навчального матеріалу;

• Бесіда – метод навчання, що передбачає запитання-відповіді;

• Робота з підручником – організація самостійної роботи учнів з друкованим текстом, що дає їм змогу глибоко осмислити навчальний матеріал, закріпити його, виявити самостійність у навчанні.

2. Наочні методи навчання:

• Ілюстрування – оснащення ілюстраціями статистичної наочності, плакатів, карт, рисунків на дошці, картин;

• Демонстрування – використання приладів, дослідів, технічних установок;

• Самостійне спостереження – безпосереднє сприймання явищ дійсності;

3. Практичні методи навчання:

• Вправи – багаторазове повторення певних дій або видів діяльності з метою їх засвоєння, яке спирається на розуміння і супроводжується свідомим контролем і коригуванням;

• Лабораторні роботи – вивчення у шкільних умовах явищ за допомогою спеціального обладнання;

• Практичні роботи – за характером діяльності учнів близькі до лабораторних робіт;

• Графічні роботи – роботи, в яких зорове сприймання поєднане з моторною діяльністю учнів, креслення і схеми, замальовки з натури або змальовування, робота з контурними картами, складання таблиць, графіків, діаграм;

• Дослідні роботи – пошукові завдання і проекти, що передбачають індивідуалізацію навчання, розширення обсягу знань.

ІІ. Методи стимулювання навчальної діяльності