Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Психологія та педагогіка лекції.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.2 Mб
Скачать

Прийоми ефективного слухання:

  • Ехо-техніка – повторювання висловленої партнером по спілкуванню думки, твердження, почуття з метою уточнення інформації.

  • Повідомлення про сприйняття іншого – відображення почуттів. За допомогою даної техніки ми можемо допомогти співбесіднику усвідомити і виразити його емоції, сприяти виникненню у нього відчуття психологічного комфорту, а відтак підвищити імовірність отримання достовірної інформації.

  • Розвиток ідеї – це виведення логічних зв’язків зі слів партнера з метою уточнення суті сказаного та отримання інформації без прямих запитань.

  • Резюмування – відтворення у загальному вигляді низки висловлювань партнера і коротке формулювання найбільш суттєвого в них.

  • Розпитування – постановка зрозумілих запитань до співрозмовника та уяснення вигідності його щирих відповідей для нього самого.

3 Пит. Маніпуляції у спілкуванні.

«Той, хто вважає, що може обійтись без інших людей, дуже помиляється; але той, хто вважає, що без нього не можуть обійтися інші люди,

помиляються ще більше!»

Ларошфуко

Маніпулятор - Це людина, яка використовує інших людей для досягнення своїх цілей

Американський психолог, психотерапевт, прибічник гуманістичної психології, учень Абрахама Маслоу Е. ШОСТРОМ виокремлює чотири основні стратегії маніпуляторів.

■ Активний маніпулятор

намагається керувати іншими за допомогою активних методів.

Він використовує своє соціальне становище (бос, батько, старший брат, учитель, начальник).

Активний маніпулятор досягає задоволення, спираючись на безсилля інших і контролюючи їх.

Він застосовує систему прав і обов'язків, наказів і прохань, табелів рангів і т. п., управляючи людьми як маріонетками.

Пасивний маніпулятор

являє собою протилежність активному.

Цей тип людини вирішує, що оскільки він не може контролювати життя, то відмовиться від зусиль і дозволить розпоряджатися собою активному маніпуляторові.

Пасивний маніпулятор прикидається безпомічним і грає роль «пригнобленого». Він перемагає своєю млявістю і пасивністю, дозволяючи активному маніпуляторові думати і працювати за нього.

Маніпулятор, який змагається,

ставиться до життя як до стану, що потребує постійної пильності, оскільки тут можна виграти або програти: третього не дано.

Для такого типу людини життя — це битва, де всі інші люди — суперники чи вороги.

Ця людина вагається між методами «пригноблювача» і «пригнобленого», і тому його можна вважати чимось середнім між активним і пасивним маніпуляторами.

Байдужий маніпулятор

грає в індиферентність. Він намагається відійти від контактів. Однак насправді його поведінка пов'язана з можтивістю обіграти партнера.

Особливості маніпулятивної поведінки

На противагу маніпуляторові діє актуалізатор (цей термін запозичений автором у А. Маслоу) — це людина, яка виявляє свої внутрішні потенції активніше, ніж середній індивід, і тому живе більш повним і багатим життям.

Е. Шостром звертає увагу на те, що стиль життя маніпулятора характеризують такі основні чинники: • неправда (маніпулятор ламає комедію і грає ролі, що мають справити враження); • неусвідомленість (маніпулятор не усвідомлює справжнього значення життя, бачить і чує лише те, що хоче);

Низька самооцінка (маніпулятор відчуває неповноцінність, лякається критики, має низьку самоповагу). Лише людина з адекватною самооцінкою може бути актуалізатором.

контроль (маніпулятор здається спокійним, однак тримає себе та інших під постійним контролем, приховуючи від них свої мотиви); • цинізм (маніпулятор не довіряє собі й іншим, вважає, що у стосунках між людьми наявні лише дві можливості: керувати чи бути керованим).

Американський психотерапевт Е. Берн помітив, що в різних ситуаціях життя люди займають різні позиції, які він умовно назвав "Батько", "Дитина", "Дорослий".

"Батько" — це той, хто весь час вимагає, оцінює, вчить, керує, критикує, підпорядковує. Для нього характерним є ставлення до всього з позиції: "правильно — неправильно", "можна — не можна".

"Дитина" — це той, хто незалежно від віку виявляє безпорадність, беззахисність, підлеглість. Він виходить із принципу: "хочу — не хочу", "цікаво — не цікаво".

"Дорослий" — це людина, яка характеризується розсудливістю, орієнтується на корисність та можливість.

Як поводиться кожний із них у тій самій ситуації, видно з такого прикладу: "Одна із співробітниць не може знайти потрібний документ і запитально дивиться на колег. Вони говорять так:

А — "у тебе завжди все губиться" (позиція "Батька");

В — "не дивися на мене, я нічого не брала" (позиція "Дитини");

В — "давай подивимося у шафі, мені здається, документ знаходиться там" (позиція "Дорослого").

Названі психологічні механізми так чи інакше впливають на поведінку людей, сприяють або заважають встановленню між ними взаєморозуміння.

Схема захисту від маніпуляцій (за Е. Доценком).