
- •2.3.4. Пневматичне перемішування 129
- •Передмова
- •Я. Ханик вступ
- •Розділ 1 розділення неоднорідних систем
- •Неоднорідні системи та методи їхнього розділення
- •1.2. Розділення рідких систем
- •Основні параметри суспензій і емульсій
- •1.2.2. Матеріальний баланс процесу розділення
- •Розділення рідких систем методом відстоювання
- •Загальні відомості
- •Швидкість стислого осадження
- •1.3.3. Апаратура для розділення рідких неоднорідних систем
- •Інтенсифікація процесу відстоювання
- •Розрахунок відстійників
- •1.4. Розділення фільтруванням
- •1.4.1. Загальні відомості
- •1.4.2. Теоретичні засади процесу фільтрування
- •1.4.3. Фільтрувальні перегородки
- •1.4.4. Будова фільтрів
- •1.4.5. Розрахунок фільтрів
- •1.5. Центрифугування
- •1.5.1. Загальні відомості
- •1.5.2. Процеси у відстійних центрифугах
- •Проінтегруємо останнє рівняння:
- •1.5.3. Процеси у фільтрувальних центрифугах
- •1.5.4. Будова центрифуг
- •1.5.5. Розрахунок центрифуг
- •Тоді чинник розділення:
- •1.6. Розділення газових систем
- •1.6.1. Загальні відомості
- •1.6.2. Очистка газів під дією сил тяжіння
- •1.6.3. Очистка газів під дією інерційних і відцентрових сил
- •1.6.4. Мокра очистка газів
- •1.6.5. Очистка газів фільтруванням
- •1.6.6. Електрична очистка газів
- •1.6.7. Будова електрофільтрів
- •1.6.8. Коагуляція та укрупнення частинок, що відділяються під час газоочистки
- •1.6.9. Порівняння та вибір апаратів для газоочистки
- •Контрольні запитання до розділу 1 – “Розділення неоднорідних систем”
- •Розділ 2 перемішування
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Методи перемішування
- •2.2.1. Ефективність та інтенсивність перемішування
- •2.3. Механічне перемішування
- •2.3.1. Потужність механічних мішалок
- •2.3.2. Вибір кількості обертів мішалки
- •2.3.3. Механічні перемішувальні пристрої
- •2.3.4. Пневматичне перемішування
- •Контрольні запитання до розділу 2 – “Перемішування”
- •Осадження
- •Фільтрування
- •Центрифугування
- •Перемішування в рідкому середовищі
- •Приклади задач та їх розв’язування Осадження
- •Контрольні задачі
- •Додатки
- •Список літератури
2.3.1. Потужність механічних мішалок
Вимушений стаціонарний рух, коли дією ваги не можна нехтувати, описують рівнянням:
,
де Г1, Г2 – симплекси геометричної подібності.
Для розрахунку потужності мішалок застосовують модифіковані критерії Ейлера Euм, Рейнольдса Reм, і Фруда Frм.
Замість
лінійної швидкості, яку під час
перемішування практично неможливо
встановити, використовують величину
,
що пропорційна до колової швидкості:
,
де d – діаметр мішалки.
Як визначальний розмір використовують діаметр мішалки d.
Тоді, підставляючи значення швидкості у величини критеріїв, отримуємо:
.
У критерій Ейлера входить різниця ΔР між передньою і задньою площинами лопатки мішалки. Цей перепад тисків переборюється зусиллям Р, яке прикладається до вала мішалки. Його виражають через потужність N, що підводиться до рідини:
N~Р (n d).
Тоді перепад тисків можна замінити:
,
оскільки S~d2 – площа, на якій розподілене зусилля Р.
Підставивши значення ΔР в критерій Euм, отримаємо:
.
Euм – має назву критерію потужності.
Відповідно узагальнене рівняння гідродинаміки для процесів перемішування набуває вигляду:
,
(2.1)
.
(2.2)
Дія сили тяжіння впливає на утворення лунки та хвиль на поверхні перемішуваної рідини. За наявності в апараті відбиваючих перегородок або у разі ексцентричного розміщення валу мішалки відносно до осі апарата впливом сили тяжіння можна знехтувати. У цьому випадку з рівняння (2.2) виключається модифікований критерій Фруда:
,
(2.3.)
.
(2.4.)
Ці рівняння використовують для розрахунку потужності N, що споживається мішалкою. Показники степенів і коефіцієнти пропорційності визначають за дослідними даними, вони залежать від типу мішалки, конструкції апарата та режиму перемішування.
Для
спрощення розрахунків дослідні дані
про величину потужності, що витрачається
на перемішування, подають у вигляді
графічної залежності критерію потужності
КN
від
модифікованого критерію Рейнольдса
Reм
з геометричними симплексами
і критерієм Фруда Frм.
Для геометрично подібних нормалізованих
перемішувальних пристроїв та апаратів
у разі дотримання подібності умов
на вході рідини в апарат і на виході з
нього (за відсутності лунки та
хвилеутворення на поверхні рідини)
критерій потужності КN
і, відповідно, потужність, що витрачається
на перемішування, залежать тільки від
критерію Рейнольдса Reм.
Графік залежності КN від Reм для основних типів нормалізованих перемішувальних пристроїв, побудований на основі численних експериментальних даних, показано на рис. 2.2.
Рис. 2.2. Залежність критерію потужності КN від критерію Рейнольдса Reм для мішалок нормалізованих типів
Геометричні характеристики мішалок та апаратів, для яких побудовано графік КN = f(Reм), наведені в табл. 2.1., а їхнє схематичне зображення – на рис. 2.3.
Таблиця 2.1
Характеристики мішалок
№ кривої на рис.2.2 |
Типи мішалок |
Основні розміри мішалок |
|||
d/D |
b/D |
n |
α |
||
1 |
Лопатева |
0,66 |
0,1 |
2 |
900 |
2 |
Лопатева з перегородками |
0,66 |
0,1 |
2 |
900 |
3 |
Листова |
0,5 |
0,75 |
2 |
900 |
4 |
Листова з відбивальними перегородками |
0,5 |
0,75 |
2 |
900 |
5 |
Пропелерна |
0,25 |
– |
3 |
400 |
6 |
Пропелерна |
0,33 |
– |
3 |
400 |
7 |
Пропелерна з відбивальними перегородками |
0,25–0,33 |
– |
3 |
400 |
8 |
Пропелерна з дифузором |
0,2–0,33 |
– |
3 |
400 |
9 |
Якірні та рамні |
0,87 |
0,07 |
- |
900 |
10 |
Турбінна відкрита |
0,25 |
0,2 |
6 |
900 |
11 |
Турбінна відкрита |
0,33 |
0,2 |
6 |
900 |
12 |
Турбінна відкрита з відбивальними перегородками |
0,25–0,33 |
0,2 |
6 |
900 |
13 |
Турбінна закрита |
0,25 |
0,15 |
6 |
900 |
14 |
Турбінна закрита |
0,33 |
0,15 |
6 |
900 |
15 |
Турбінна закрита з відбивальними перегородками |
0,25–0,33 |
0,15 |
6 |
900 |
1
2
3
4
5, 6
7
8
9
10, 11
12
13, 14
15
Рис. 2.3. Типи мішалок і апаратів (N позиції відповідає номеру кривої на рис. 2.2)
Розрізняють два режими перемішування:
– ламінарний Reм < 30 – перемішуються тільки ті шари рідини, які знаходяться безпосередньо біля лопатень мішалки;
– турбулентний Reм > 30.
За Reм > 100 виникає турбулентний режим перемішування, який характеризується меншою залежністю КN від Reм.
За Reм > 105 КN практично не залежить від Reм. Збільшення обертів уже не впливає на ефективність перемішування (автомодельна область). Втрати енергії визначаються тільки інерційними силами. Варто мати на увазі, що межі режимів грубо наближені і турбулізація потоків значно залежить від конструкції апарата.
Під
час розрахунку потужності варто
враховувати склад суспензії чи емульсії
(
)
або склад взаєморозчинних речовин (
),
а також шорсткість стінок та наявність
внутрішніх пристроїв в апараті (змійовики
гільзи – тільки за відсутності
відбивальних пристроїв).
За наявності шорсткості стінок апаратів, а також за наявності в них внутрішніх пристроїв (гільзи термометрів, змійовики тощо) споживана на перемішування енергія істотно зростає тільки за відсутності відбивальних перегородок. Наявність змійовика збільшує споживану потужність у 2–3 рази.
Електродвигун для привода мішалки підбирають за величиною потужності на валу мішалки, що дорівнює корисній потужності, яка надається рідині, розділеній на ККД передачі. Пускова потужність зазвичай перевищує робочу не більше ніж удвічі і споживається протягом досить нетривалого часу, тому для мішалок рекомендують встановлювати електродвигуни із фазовими кільцями.