2.3. Основні несправності і ремонт
Основним несправностями робочих гальмівних систем можуть бути:
слаба або неодночасна дія пальців;
погане розторможення або заклинення колодок гальмівних механізмів.
Слаба дія гальм знаходиться по збільшенні гальмівного шляху. Для порожніх автомобілів вантажопідйомності до 8 т гальмівний шлях при гальмуванні на сухій дорозі з твердим покриттям повинен бути не більше 9,5 м. Гальмівний слід від правих і лівих коліс повинен бути однакової довжини. Причиною слабої дії гальм може бути негерметичність гальмівного привода, попадання повітря в систему гідравлічного привода або недостатня кількість гальмівної рідини, порушення регулювання привода або гальмівних механізмів, зношування або замаслення гальмівних колодок і барабанів. Негерметичність гідравлічного привода оприділяється по підтіканню рідини в з’єднаннях. Самозаторможування (заїдання гальм);
Самозаторможування може бути при поломці стяжних пружин колісного гальма. Заїдання гальмівних колодок – не повертаються у вихідне положення після закінчення натискання на гальмівну педаль; нерівномірна дія гальма правого та лівого коліс однієї осі, витікання гальмівної рідини.
Гальмівні механізми задніх коліс відрізняються гальмівні механізми передніх коліс розташуванням колодок. Тут обидві колодки кріпляться в нижній частині опарного диска на опорних пальцях, розташованих рядом. Розжимання колодок виробляється одним колісним циліндром, що має два поршня з манжетами; відтягуються колодки від барабана однією пружиною.
Регулювання гальмівних механізмів.
Гальмівні механізми мають два регулювання – часткове і повне.
Часткове регулювання виробляється для встановлення нормального зазору між колодками і барабаном.
При виповненні цього регулювання необхідно:
підняти колесо домкратом; крутячи колесо вперед, злегка накручувати ексцентрик попередньої колодки, поки колодка не загальмує колесо;
поступово відпускати ексцентрик, повертаючи колесо від руки до тих пір, доки колесо не стане крутитися вільно;
при регулюванні передньої колодки заднього передньої колодки заднього гальма колесо треба крутити вперед, а при регулюванні задньої колодки заднього гальма назад;
проробити регулювання решти гальмівних механізмів;
провірити, чи не нагріваються гальмівні барабани на ходу автомобіля.
При правильно відрегульованих зазорах між колодками і барабанами, гальмівна педаль при повному гальмуванні повинна відпускатися не більше ніж на половину ходу. Повне регулювання робиться після заміни колодок або накладок. Його ціль – правильна установка колодок відносно барабана. Опорні пальці установлюються в початкове положення. При наживанні на педаль з силою 12-16 кг/с опорні пальці повертаються так, щоб нижня частина накладки доторкалася гальмівного барабана.
Момент, коли це відбувається, визначається по збільшенню опру повороту опорного пальця. В цьому положенні слід зафіксувати пальці гайками і повернути регулюючі ексцентрики так, щоб колоди доторкались барабана.
Припинивши нажимання на педаль, треба повернути ексцентрики в зворотному напрямку до вільного крутіння колеса.
Основним дефектами гідравлічного привода гальм є:
спрацювання і риски на робочих поверхнях головного гальмівного циліндра,
руйнування гумових манжет,
порушення герметичності трубопроводів,
шлангів і арматури.
Головний гальмівний циліндр з невеликими рисками, подряпинами або слідами корозії відновляють хонінгуванням.
Головний циліндр із значним спрацюванням робочої поверхні або глибокими подряпинами і рисками розточують та хонінгують до одного з ремонтних розмірів. Підчас складання з таким циліндром встановлюють поршні, манжети і розпірні чашки відповідних ремонтних розмірів. Пошкоджені та набряклі манжети замінюють.
Основними дефектами гідравлічного привода гальм є:
спрацювання і риски на робочих поверхнях колісних гальмівних циліндрів,
порушення герметичності трубопроводів,
руйнування гумових манжет,
шлангів і арматури.
Колісні гальмівні циліндри з невеликими рисками, подряпинами або слідами корозії відновляють хонінгуванням. Циліндри із значним спрацюванням робочої поверхні або з глибокими подряпинами і рисками розточують та хонінгують до одного з ремонтних розмірів. Під час складання з таким циліндром встановлюють поршні, манжети і розпірні чашки відповідних ремонтних розмірів. Пошкоджені та набряклі манжети замінюють.
Гідровакуумний підсилювач може мати такі основні несправності: спрацювання, подряпини, задири, або сліди корозії на робочій поверхні циліндра; однобічне спрацювання, глибокі задири поршня чи нещільне прилягання кульки клапана гнізда; розрив, тріщини або зм’яття ущільнювальних кільцевих кромок діафрагми; набряк чи деформацію манжет. Циліндр гідропідсилювача з переміченими дефектами дзеркала можна відновити шліфуванням, якщо збільшення його діаметра не перевищує 0,1 мм. Дефектний поршень замінюють новим. На поверхні штовхача поршня не допускаються подряпини, сліди корозії та інші дефекти. Несправну діафрагму замінюють новою.
Клапан керування не повинен мати забоїн на поверхні сідла. Перевіряють також міцність запресування в нього поршня і походку пружинної шайби діафрагми. Остання має бути плоскою, з гострими кромками по периметру. Корпус клапана повинен мати рівну кільцеву канавку. Манжети поршня (циліндра і клапана керування) мають бути еластичними, з гострими ущільнювальними кромками, без вибоїн. Усі ущільнювальні кільця не повинні мати тріщин та розривів.
Після відновлення і контролю всіх деталей приступають до складання підсилювача, а потім перевіряють роботу.
Регулювання стоянкового гальма робиться за допомогою гвинта. Гвинт затягується так, щоб гальмівний барабан не прокручувався від руки (при піднятому колесі), і потім відпускається до вільного обертання барабана. Привід гальм регулюють зміною довжини тяги за допомогою вилки.
Несправності стоянкової гальмівної системи.
Основні ознаки несправності стоянкової гальмівної системи: зниження ефективності гальмування задніх коліс стоянковою гальмівною системою (автомобіль не утримується стоянковим гальмом при зупинці на уклоні), а також гальмування задніх коліс при відпущеній рукоятці стоянкового гальма (погіршення накату, нагрів гальмівних барабанів і дисків коліс).
Зниження ефективності стоянкової гальмівної системи може бути викликано розтягуванням або обривом тросів приводу, зносом гальмівних колодок задніх коліс, а також порушенням регулювання приводу стоянкової системи. Усунення несправності здійснюється регулюванням або ремонтом стоянкової гальмівної системи (заміною витягнутих чи обірваних тросів приводу, заміною гальмівних колодок задніх коліс).
Пригальмування задніх коліс може бути викликано заїданням тросів приводу або несправним регулюванням стоянкової системи після ремонту. В цьому випадку необхідно усунути заїдання або відрегулювати стоянкову гальмівну систему.
Ремонт робочих гальмівних систем легкових автомобілів складається з наступних основних робіт: ремонт або заміна гальмівних механізмів передніх і задніх коліс, головного гальмівного циліндра, регулятора тиску, а також видалення повітря із системи гідроприводу (“прокачування”) гальм.
Вакуумні підсилювачі гальм автомобілів ВАЗ ремонту не підлягають.
Ремонт дискових гальмівних механізмів передніх коліс складається з перевірки стану і заміни зношених гальмівних колодок, заміни пошкоджених захисних чохлів поршнів робочих циліндрів, перевірки і ремонту гальмівних дисків, заміни гальмівних шлангів, які вийшли з ладу, а також зняття, ремонту або заміни скоби дискового гальма при порушенні її працездатності (при заклинюванні поршнів або втраті герметичності).
Перевірка технічного стану і заміна гальмівних колодок передніх дискових гальм проводиться при технічному обслуговуванні гальмівної системи, а також при кожному знятті передніх коліс.
Стан колодок гальмівних механізмів перевіряють візуально при знятому колесі. Для цього на автомобілі ЗАЗ–1102 є вікно у фланці маточини колеса, а на інших автомобілях - спеціальні вікна в скобах гальмівних механізмів. Мінімальна товщина колодок для автомобілів ВАЗ складає 1,5 мм, ЗАЗ–1102 - приблизно 1 мм.
На автомобілі ВАЗ–2109 гальмівні колодки необхідно заміняти таким способом:
Відігнути стопорну шайбу;
Відвернути нижній болт, утримуючи ключем напрямний палець, і повернути супорт в зборі з гальмівним циліндром вверх;
Вийняти зношену колодку з боку поршня;
Встановити супорт в зборі з гальмівним циліндром в робоче положення і викруткою, відштовхуючись від гальмівного диска, повністю втопити поршень.
Видалення повітря із системи гідравлічного приводу гальм виконується в наступному порядку:
Перевірити і при необхідності долити рідину в бачок головного гальмівного циліндра;
Очистити від бруду і зняти гумові захисні ковпачки з клапанів для випуску повітря на всіх колісних гальмівних циліндрах;
На клапан для випуску повітря з колісного циліндра надягти гумовий шланг довжиною 350 – 400 мм і опустити вільний кінець шланга в прозору судину 3 з гальмівною рідиною;
Якщо пошкоджено контур і стисненого повітря у виводі верхньої секції немає, зусилля від важеля гальмового крана передається на штовхач 10 малого поршня через шпильку механічним способом, і працездатність гальмової системи від нижньої секції крана зберігається.