II. Програма з курсу криміналістики розділ і. Теоретичні основи криміналістики Тема 1. Предмет, система, методи та завдання криміналістики

Предмет криміналістики. Механізм скоєння злочину та його елементи. Закономірні зв’язки способу. Сліди злочину. Діяльність по виявленню, фіксації, вилученню і використанню слідів - джерел доказів при розслідуванні злочинів. Закономірності цієї діяльності.

Система науки криміналістики. Загальнотеоретичні положення, криміналістична техніка, тактика і методика, їх взаємозв’язок. Місце криміналістики в системі наукового знання, її співвідношення з кримінальним правом, кримі­нально-процесуальним правом, кримінологією, оперативно-розшуковою діяльністю.

Історія виникнення і розвитку криміналістики.

Методи криміналістики. Загальнотеоретичні положення. Криміналістична техніка. Криміналістична тактика. Криміналістична методика.

Криміналістика в системі юридичних наук, Зв’язок криміналістики з науками кримінального права, кримінального процесу, кримінології. Криміналістика і теорія оперативно-розшукової діяльності.

Задачі криміналістики в удосконаленні діяльності правоохоронних органів по боротьбі із злочинністю. Методи криміналістики. Значення криміналістичних знань в професіональній підготовці юристів.

Тема 2. Криміналістична ідентифікація і діагностика

Розслідування злочину як процес події минулого. Ідентифікація - метод пізнання і одержання доказів при розслідуванні злочинів.

Наукові основи криміналістичної ідентифікації. Об’єкти ідентифікації та її ознаки. Ідентифікація об’єкту за матеріально-фіксованими відбитками. Ідентифікація об’єкту за його частинами. Ідентифікація об’єкту за уявним образом. Ідентифікація об’єкту за його описом. Ідентифікація об’єкту за його зображенням.

Процесуальна і непроцесуальна форми ідентифікації.

Ідентифікація і встановлення групової належності. Об’єкти, відносно яких може бути встановлена, як правило, тільки групова належність. Значення встановлення групової належності при розслідуванні злочинів.

Поняття криміналістичної діагностики. Її значення в розслідуванні злочинів.

Тема 3. Використання спеціальних знань в розкритті і розслідуванні злочинів

Поняття спеціальних знань і можливості їх використання при розслідуванні злочинів. Непроцесуальна і процесуальна форми використання спеціальних знань, їх правові основи.

Взаємодія слідчого і спеціаліста при проведенні слідчих дій.

Поняття експертизи і її види. Роль експертизи в розслідуванні злочинів. Система експертних установ в Україні. Експертні криміналістичні установи МВС України, їх структура і задачі.

Призначення експертизи: визначення експертного завдання, підготовка матеріалів, вибір експертної установи (експерта). Діагностичні та ідентифікаційні питання експерту для порівняльного дослідження.

Процесуальні і тактичні аспекти одержання зразків для порівняльного дослідження.

Особливості призначення повторної, додаткової, комісійної та комплексної експертиз.

Загальна характеристика експертного дослідження. Оцінка висновків експертизи слідчим та їх використання в розслідуванні злочинів.

РОЗДІЛ ІІ. КРИМІНАЛІСТИЧНА ТЕХНІКА

Тема 4. Загальні положення криміналістичної техніки

Правові основи використання технічних засобів в розслідуванні злочинів. Криміналістична техніка як складова частина науки криміналістики. Поняття технічного засобу, технічного прийому. Умови доказового значення результатів використання технічних засобів.

Комплекти технічних засобів, що використовуються слідчим, органом дізнання, експертом - криміналістом при проведенні слідчих дій. Пересувні криміналістичні лабораторії.

Технічні засоби і методи, що застосовуються в експертних лабораторних дослідженнях.

Перспективи застосування досягнень природних і технічних наук в розслідуванні злочинів.