Тема 4. Господарський розвиток та економічна думка суспільств традиційних цивілізацій (VIII ст. До н. Е. − V ст. Н. Е.). Становлення суспільств Східної та Західної цивілізацій

Осьовий час і формування сучасних цивілізацій. Концепція «осьового часу» К. Ясперса. «Осьовий час» як період глобальної системної трансформації духовного, політичного, технологічного, економічного життя. Формування приватної власності. Становлення і розвиток традиційних цивілізацій. Два шляхи розвитку доіндустріальних держав: східний і західний.

Східна цивілізація та її характеристика в «осьовий час» (VIII−III ст. до н. е.). Ознаки східних держав та їх господарства. Станово-класові суспільства. Система «влада-власність». Роль грошей. Рента-податок.

Господарство суспільств Стародавньої Індії. Відображення господарського життя у буддійських і брахманських релігійних трактатах. Трактат «Артхашастра». Закони Ману.

Господарство стародавнього Китаю. Роль держави у господарському житті та система розподілу. Господарські реформи. Основні течії суспільної думки: конфуціанство, легізм, даосизм, моїзм та їх господарський аспект. Трактат «Гуань-цзи».

Західна цивілізація та господарський розвиток античних держав. Греко-римська та західноєвропейська цивілізаційні системи. Політична організація та індивідуальна власність. Відокремлення влади від власності. Формування приватної власності.

Господарство Стародавньої Греції, етапи розвитку. Міста-держави (поліси), їх роль у формуванні Західної цивілізації. Два типи античних держав: Афіни та Спарта. Закони Лікурга, реформи Драконта, Солона та Клісфена, їх роль у формуванні основ Західної цивілізації. Антична форма власності. Поглиблення суспільного поділу праці. Галузевий характер господарства. Сільське господарство як основа економіки. Економічні погляди давньогрецьких мислителів Ксенофонта, Платона і Аристотеля.

Економічний розвиток Стародавнього Риму, основні етапи. Закони XII таблиць. Земельна власність та її трансформація. Основні форми організації господарства. Праці М. Катона, М. Варрона, Л. Колумели. Натуральний і товарний сектора суспільного виробництва. Криза античної системи господарства та формування протофеодальних відносин (III−V ст. н. е. ).

Економічні ідеї раннього християнства.

Господарський розвиток українських земель. Кіммерійська та скіфська матеріальні культури. Суспільно-економічні погляди Анахарсія. Античні міста-держави на території Північного Причорномор’я. Господарство давніх слов’ян.

Тема 5. Господарство та економічна думка суспільств середньовіччя (кінець V–XV ст.)

Основні цивілізації середньовіччя: Західна (Західнохристиянська, Східнохристиянська), Східна (Мусульманська, Індійсько-Південноазійська, Китайсько-Далекосхідна).

Господарство та економічна думка держав Західнохристиянської (Західноєвропейської) цивілізації. Основні етапи розвитку та ознаки аграрно-ремісничого господарства. Корпоративний характер соціальних відносин. Роль християнства в розвитку господарського життя суспільств Європи. Економічні погляди каноністів і Томи Аквінського. Нікола Орем про суть і природу грошей.

Розвиток аграрних відносин у країнах Західної Європи. «Салічна правда». Становлення феодального землеволодіння в системі «сюзерен-васал» і феодальної залежності селянства. Еволюція форм землеволодіння (алод, бенефіцій, феод). Види землеволодіння. «Капітулярій про вілли». Організація господарства феодального маєтку в XI−XIII ст. Феодальна рента (відробіткова, натуральна, грошова). Аграрний переворот XIV−XV ст.

Міста, ремесло і торгівля у системі феодального господарства. Комунальні революції. Роль середньовічного міста у розвитку товарно-грошового господарства. Цехова система організації ремесла. Цехові регламенти як пам’ятка економічної думки середньовіччя. Торгівля та фінансово-грошова система. «Комерційна революція» XIV−XV ст. Виникнення мануфактур.

Господарство та економічна думка держав Східнохристиянської цивілізації. Державний устрій та особливості господарського розвитку Візантії.

Давньоруська ранньофеодальна держава ― Київська Русь: господарський розвиток та пам’ятки економічної думки. Економічний розвиток східнослав’янських племен (VI−IX ст.). Формування і розвиток давньоруської держави (882 р. − середина XII ст.). Адміністративно-військова реформа князя Володимира. Формування і види феодального землеволодіння. Селянське землеволодіння та правове становище селян у господарській сфері. Вотчина та селянське господарство. Давньоруське місто: спільні та відмінні риси із середньовічними містами Західної Європи. Організація ремесла та торгівлі. Формування фінансово-грошової системи. Податкова реформа княгині Ольги. Кодекс правових норм «Руська правда».

Господарство українських земель періоду феодальної роздробленості (середина XII ст. − перша половина XIV ст.). Галицько-Волинська держава, її господарський розвиток. Економічні наслідки татаро-монгольської навали та васальної залежності від Золотої Орди.

Господарський розвиток українських земель під владою Польщі та Литви та його відображення в документальних джерелах (друга половина XIV ст. − XV ст.). Феодальне землеволодіння та «ланова реформа» на українських землях у Польському королівстві. Формування феодального землеволодіння у Великому князівстві Литовському. Економіка феодального маєтку і селянського господарства. Виникнення та поширення фільваркової системи організації сільського господарства. Початок процесу закріпачення селян.

Міста і містечка. Магдебурзьке право. Формування стану міщан. Цехова система ремесла. Позацехове ремесло. Внутрішня та зовнішня торгівля. Розвиток грошово-кредитних відносин і фінансово-податкової системи.

Господарство та економічна думка суспільств Східної цивілізаційної системи середньовіччя. Відображення постулатів Корану в економічній думці арабських мислителів. Економічні погляди Ібн Хальдуна. Концепція «соціальної фізики».

РОЗДІЛ II. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ІНДУСТРІАЛЬНОЇ МАКРОЦИВІЛІЗАЦІЇ (XVI – кінець XX ст.). ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК РИНКОВОГО ГОСПОДАРСТВА У СУСПІЛЬСТВАХ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ ТА ЇХ ВІДОБРАЖЕННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ ДУМЦІ.