
- •IV. Підсумки уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Тема II. Соціалізація особистості
- •I. Організаційний момент уроку
- •II. Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •I. Організаційний момент уроку
- •II. Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Домашнє завдання
- •I. Організаційний момент уроку
- •II. Актуалізація опорних знань
- •III. Мотивація навчальної діяльності
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Тема III. Стереотипи та упередження
- •I. Організаційний момент уроку
- •II. Актуалізація опорних знань
- •III. Мотивація навчальної діяльності
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •I. Організаційний момент уроку
- •II. Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Тема IV. Конфлікти
- •I. Організаційний момент уроку
- •II. Актуалізація опорних знань
- •III. Мотивація навчальної діяльності
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •V. Підбиття підсумків
- •VI. Домашнє завдання
- •I. Організаційний момент уроку
- •II. Актуалізація опорних знань
- •III. Мотивація навчальної діяльності
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Домашнє завдання
- •Тема V. Соціум (суспільство людей)
- •I. Організаційний момент уроку
- •II. Актуалізація опорних знань
- •III. Мотивація навчальної діяльності
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •I. Організаційний момент уроку
- •II. Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •I. Організаційний момент уроку
- •II. Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумки уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Тема VI. Соціальна мобільність
- •I. Організаційний момент уроку
- •II. Актуалізація опорних знань
- •III. Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Тема VII. Права, свободи та відповідальність
- •I. Організаційний момент уроку
- •II. Актуалізація опорних знань
- •III. Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Тема VIII. Громадянське суспільство
- •I. Організаційний момент уроку
- •II. Актуалізація опорних знань
- •III. Мотивація навчальної діяльності
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Тема IX. Політика в житті суспільства
- •I. Організаційний момент уроку
- •II. Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •I. Організаційний момент уроку
- •II. Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Тема X. Демократія
- •I. Організаційний момент уроку
- •II. Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •I. Організаційний момент уроку
- •II. Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Тема XI. Засоби масової інформації
- •I. Організаційний момент уроку
- •II. Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Тема XII. Нація
- •I. Організаційний момент уроку
- •II. Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Тема XIII. Полікультурність
- •I. Організаційний момент уроку
- •II. Мотивація навчальної діяльності
- •III. Актуалізація опорних знань
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •V. Підсумок уроку
- •VI. Домашнє завдання
- •Тема XIV. Україна і світ
- •II. Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •I. Організаційний момент уроку
- •II. Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •VI. Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •I. Організаційна частина уроку
- •II. Мотивація навчальної діяльності учнів
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •IV. Домашнє завдання
- •IV. Підсумок уроку
IV. Підсумок уроку
Соціалізація — це процес розвитку особистості протягом всього його життя; проходячи через кризи і долаючи їх, особистість отримує основу для подальшого зростання (Ерік Еріксон). Ми пройшлися по щаблях людського життя. Куди ж вони нас привели? Вгору? Вниз? Вгору сходами, що ведуть вниз?
Кожен з нас — неповторна, унікальна індивідуальність. Чим важче умови життя, тим цінніший попередній досвід для майбутніх поколінь. Людина сама повинна прагнути самовдосконалення, маючи для цього умови. «Обставини такою ж мірою творять людей, у якій люди — обставини». У людському суспільстві завжди можна зробити з каменяра філософа, а філософа каменярем, але перетворити одну породу собак в іншу неможливо.
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Підготувати комп’ютерну презентацію «Сім’я» та повідомлення про демографічну політику сучасних держав.
УРОК 3
Сім’я. Родинна соціалізація
Мета: дати знання про сутність понять «шлюб», «сім’я», історичні форми сім’ї та шлюбу; підвести до висновку про функції сім’ї як соціального інституту; розкрити причини кризи сім’ї в сучасному суспільстві та шляхи його подолання; продовжити формування вмінь аналізувати навчальний матеріал, робити висновки на основі отриманих знань, збирати, накопичувати, зберігати, обробляти і передавати отриману інформацію.
Тин уроку: вивчення нового матеріалу.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент уроку
II. Мотивація навчальної діяльності
Бесіда
1. Що означає термін « соціальний інститут» ?
2. Наведіть приклади соціальних інститутів.
3. Назвіть ознаки, які характеризують соціальні інститути.
4. Які основні ознаки організованих соціальних систем?
5. Що такс соціальна група?
6. Яку роль у сучасному суспільстві відіграє сім’я?
III. Вивчення нового матеріалу
Розвиток сім’ї як соціального інституту
Сім’я — міні-модель суспільства. Без сім’ї та сімейного виховання, сімейного піклування про дитину не було б ні суспільства, ні держави, ні етносу. Як би не змінювалися суспільні установки, які б бурі не вирували над людьми, сім’я завжди залишалася.
Щодо сім’ї та її ролі в суспільстві існує чимало поглядів представників різних течій.
Течія |
Зміст |
Утопісти |
Мріяли знищити сім’ю, виступали за вільну любов, за те, щоб функції сім’ї передати державі |
В. І. Ленін |
Мріяв побудувати величезні фабрики-кухні, фабрики-пральні та звільнити жінку від домашньої праці |
Слов’янофіли |
Відстоювали ідеал патріархальної сім’ї, де основна влада належала главі сімейства — батькові. Усі інші члени родини повинні були беззаперечно виконувати його волю. Роль жінки зводилася до народження і виховання дітей і ведення домашнього господарства |
Марксисти |
Виступали з критикою патріархальної сім’ї як чужої для нових суспільних відносин. «Тиранія, яка панує в такій родині, пригнічує і калічить людську особистість», — писав М. Бердяєв. Він закликав відстоювати більш вільні форми сім’ї: «Євангеліє вимагає свободи від рабства у сім’ї» |
Сім’я дуже давній соціальний інститут. Її характер змінювався протягом історії: у суспільстві не вщухають суперечки про те, яка з форм сім’ї більш життєздатна. В епоху матріархату, коли влада належала жінкам, кожен знав свою матір, але ніхто не знав свого батька, замість сім’ї були так звані безладні стосунки. Потім влада перейшла до чоловіка, і батько мав точно знати, кому у спідок він має передати своє майно. Це сприяло появі парної сім’ї.
Після появи держави і права з’явилися закони про шлюб. У деяких мусульманських країнах й досі, особливо в селах, існують полігамні шлюби. За мусульманськими законами чоловікові дозволяється мати до 4 дружин; у деяких країнах кількість дружин не обмежується взагалі, чоловік лише зобов’язаний брати на себе їх повне утримання. У Непалі у першій половині XX ст. сім’я будувалася за протилежним принципом: одна дружина могла мати до 5 чоловіків. Але в переважній більшості країн домінує моногамна сім’я.
Шлюб — основа сімейних відносин
Проблемне питання
— Як ви вважаєте, «сім’я» і «шлюб» — це одне й те саме?
Первісну основу сімейних відносин становить шлюб.
Шлюб — це форма відносин між чоловіком і жінкою, яка історично змінюється, за допомогою якої суспільство впорядковує і санкціонує їх статеве життя і встановлює їхні подружні права і обов’язки.
Шлюб — це контракт, який укладають три сторони: чоловік, жінка і держава. Сім’я — це більш складна система відносин, ніж шлюб, тому об’єднує власне подружжя, їхніх дітей та інших родичів.
Сім’я — не шлюбна група, а соціальний інститут, тобто система зв’язків і взаємодій між членами сім’ї, функція якої — відтворення населення та регулювання відносин між статями, батьками і дітьми.
Поява шлюбу як правової форми відносин між чоловіком і жінкою пов’язано з наслідуванням власності. Відповідно до європейських традицій, успадковування власності здійснювалося по чоловічій лінії. У давньоримському законодавстві право на спадщину визнавалося за кровними родичами. За імператора Августа (І ст. до н. е. — І ст. н. е.) було запроваджено податок на безшлюбність.
У сучасному світі, умови та порядок укладання шлюбу, його припинення і визнання недійсним регулюються сімейним правом. Шлюб реєструється в органах реєстрації актів цивільного стану (РАЦС). Шлюб, укладений за релігійним обрядом або відповідно до звичаїв будь-якої народності, не має правового значення. Регулювання прав і обов’язків подружжя, а також батьків і дітей в Україні здійснюється відповідно до Сімейного кодексу, прийнятому 2002 року.
Функції сім’ї
Виступ учнів з комп’ютерною презентацією «Сім’я».
Завдання
— На основі переглянутих презентацій і власного досвіду спробуйте визначити, які функції в суспільстві виконує сім’я. Що, на ваш погляд, є вищою сімейною цінністю?
ФУНКЦІЇ СІМ’Ї
Назва функції |
Основні задачі |
Репродуктивна |
1. Громадська — відтворення населення. 2. Індивідуальна — задовольняє потреби в дітях |
Виховна |
1. Формування особистості дитини. 2. Вплив на розвиток особистості кожного її члена протягом усього життя. 3. Вплив дітей на батьків та інших дорослих членів сім’ї, які спонукають їх активно займатися самовихованням |
Господарсько-економічна |
1. Забезпечує міцні зв’язки. 2. Підтримує матеріально неповнолітніх і непрацездатних її членів. 3. Надає підтримку тим членам сім’ї, у яких виникли матеріальні та фінансові труднощі |
Відновлювальна |
Відновлення і зміцнення фізичних, психологічних, емоційних і духовних сил людини після трудового робочого дня |
Регулятивна |
Упорядковує відносини між статями, здійснює пер- винний контроль за дотриманням членами сім’ї суспільних норм особистого, групового та суспільного життя |
Соціалізація особистості |
Опосередковує зв’язок особистості з суспільством: вона формує у дитини уявлень про соціальні зв’язки і включає в них його з народження |
Виділяють також дозвільну, соціально-статусну, емоційну, сексуальну функцію та функцію духовного спілкування сім’ї.
Сім’я забезпечує соціалізацію молоді в ході засвоєння дітьми нормативів громадського життя, задовольняє емоційну потребу у спільних переживаннях, обміні почуттями і настроями, запобігає психологічній неврівноваженості, захищає від переживання почуття ізольованості і т. ін. Одним із результатів домашнього функціонування сім’ї як соціальної групи є ефективне попередження відхилень від вимог соціальних норм у переважній більшості сфер суспільного життя.
Завдання
— На прикладі нашої країни чи можете ви сказати, що сім’я перебуває у кризовому стані? Які її ознаки?
1. Зниження народжуваності.
2.Нестабільність сім’ї, розлучення.
3. Свідома відмова від народження дитини.
4. Масові відмовляння від дітей, передання їх у пологові або дитячі будинки, втеча дітей з дому, жорстоке поводження з дітьми.
5. Різке скорочення рівня «шлюбності» і одночасно активний ріст позашлюбної народжуваності.
Постановка проблемного завдання
— У чому причини кризового становища сім'ї?
1. Економічні — втрата роботи, невиплата заробітної плати, низький рівень оплати праці.
2. Соціальні — алкоголізм, дармоїдство, протиправна поведінка. Як правило, причина цього — низький культурний рівень, бездуховність, безвідповідальність перед дітьми.
3. Трудова зайнятість жінок. Професійні інтереси стають серйозним конкурентом сім'ї.
Разом з тим сім'я залишається найвищою цінністю і, щоб зміцнити її позиції, уряди багатьох країн вживають спеціальних заходів. Передбачено різного роду допомогу і фінансові пільги, відпустки для батьків для догляду за маленькими і хворими дітьми, створення дошкільних дитячих установ, режими дня яких пристосовані до потреб працюючих сімей. Відчутним є прагнення суспільства і держави здійснювати демографічну політику, спрямовану на зростання народжуваності.