1. оцінка законності придбання та ліцензійної чистоти бухгалтерського програмного забезпечення, яке застосовується на підприємстві, що ревізується;

2. оцінка надійності системи КОІ в цілому;

3. перевірка правильності та надійності алгоритмів розрахунку;

4. Формування за допомогою комп’ютера необхідних регістрів синтетичного й аналітичного обліку;

5. Перевірка правильності обробки інформації за окремими обліковими задачами.

Підприємство зобов’язане надати ревізору необхідний доступ до системи КОІ. Водночас ревізору має надаватися вся необхідна інформація на паперових носіях.

Під час вивчення організаційної форми КОІ слід з’ясувати, чи оброблює дані саме підприємство чи це за договором робить інша організація. Треба описати схему організації КОІ. При цьому необхідно висвітлити такі питання:

• форма бухгалтерського обліку, послідовність обробки облікової інформації, форми первинних документів, зведених регістрів і вихідних форм;

• розділи та ділянки обліку в системі КОІ;

• коротка характеристика програмного забезпечення КОІ (єдиний програмний пакет чи різні програмні продукти для різних розділів та ділянок обліку) і розробників програм, дата ведення програмного забезпечення, частота та методи його оновлення при змінах законодавства;

• порядок обробки і передавання даних (у пакетному режимі в міру накопичення інформації, у режимі реального часу або на машинних носіях — дискетах, дисках);

• характеристика технічного забезпечення (тобто блоків технологічного процесу обробки даних);

• порядок забезпечення архівування та зберігання даних (унесення змін, виправлення помилок).

Ревізор повинен оцінити використання комп’ютерного забезпечення з погляду можливостей його істотного впливу на обсяг необхідних ревізійних процедур. У всіх випадках ревізійні процедури слід проводити не за оригіналами файлів суб’єкта контролю, а за їхніми копіями.

Варто врахувати, що при автоматизації обліку на підприємствах створюється система автоматизованого контролю, яка має бути описана в проектній документації. Якщо програмою передбачено всебічний логічний контроль взаємопов’язаних показників руху активів і пасивів підприємства, то можливість зловживань знижується. Ревізор повинен перевірити таку проектну документацію та на контрольному прикладі переконатися у функ­ціонуванні системи автоматизованого контролю і виявити слабкі місця в програмі. Крім цього, необхідно перевірити відповідність програмного забезпечення обліковому процесу та правильність організації КОІ щодо технологічного процесу за стадіями обробки (чи передбачена неможливість виконання наступної процедури обробки інформації без остаточного завершення попередньої процедури).

Усі суттєві питання, пов’язані з вивченням ревізором системи КОІ, та його дії в цьому напрямі мають бути зафіксовані й оформ­лені у вигляді окремого робочого документа.

Органи ДКРС можуть проводити ревізії (перевірки) за зверненнями правоохоронних органів: прокуратури, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, податкової міліції, державної податкової служби України, Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України. Ревізії (перевірки) за звер­неннями правоохоронних органів проводяться з питань викорис­тання підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності позик та кредитів, гарантованих коштами бюджетів, або цільового використання коштів державних позабюджетних фондів.

Звернення правоохоронного органу до контрольного підрозділу ДКРС щодо проведення або участі в проведенні ревізії (перевірки) має містити:

• повну назву підприємства (установи, організації) і дані про його місцезнаходження (адресу, вказану в установчих документах і фактичну) та організаційно-правову форму;

• коротку суть фінансових порушень;

• конкретні питання стосовно дотримання законодавства з фінансових питань, на які необхідно дати відповідь;

• період, за який слід перевірити діяльність підприємства, установи чи організації з визначених питань;

• дані про одержання об’єктом контролю коштів з бюджетів та державних валютних фондів, про наявність пільг щодо коштів, одержаних з бюджету;

• відомості про матеріально відповідальних осіб, у яких обо­в’язково потрібно провести інвентаризації, та дані про підприємс­тва, установи, організації, на яких необхідно провести зустрічні перевірки, і про те, з яких питань (з обов’язковим зазначенням місцезнаходження об’єктів зустрічних перевірок);

• реквізити правоохоронного органу, номер телефону і пріз­вище працівника, з яким слід підтримувати зв’язок для вирішення питань, які потребують втручання.

У зверненні правоохоронного органу також мають зазначатися відомості про перебування під арештом матеріально-відпо­відальної чи посадової особи, проти якої порушено кримінальну справу, а також про вилучення бухгалтерських документів ініціатором ревізії (перевірки).

Ревізії (перевірки) за зверненнями правоохоронних органів проводяться органами ДКРС, як правило, у строк до 30 робочих днів з дати початку ревізії (перевірки). Дата початку ревізії (перевірки) зазначається керівником органу ДКРС у посвідченні щодо її проведення. У виняткових випадках, при особливій складності, а також великому переліку об’єктів, де необхідно провести зуст­річні перевірки, цей строк може бути продовжений керівником органу ДКРС на термін, узгоджений із правоохоронним органом, за ініціативою якого проводиться ревізія (перевірка). У разі відсутності згоди ініціатора ревізії (перевірки) на її продовження за умов ненадходження матеріалів зустрічних перевірок або виявлення під час ревізії (перевірки) відсутності частини документів бухгалтерського обліку, результати ревізії (перевірки) оформ- ляються проміжним актом і невідкладно передаються до правоохоронного органу.

При виявленні недостач коштів, матеріальних цінностей та інших порушень з ознаками зловживань за умов, коли збереження підтверджувальних документів на об’єкті, який перевіряється, не гарантується, а також у випадках виявлення фіктив­них документів, підробок і фальсифікацій ревізори вилучають оригінали необхідних документів на строк до закінчення ревізії (перевірки). У справах підприємства, установи, організації залишається акт вилучення, копії та реєстр вилучених документів, завірені підписами ревізора і головного бухгалтера чи іншої відповідальної особи об’єкта, що ревізується. Копії зазначених документів робляться за рахунок об’єкта контролю. Про вилучення оригіналів необхідних документів керівник контрольно-ревізійного підрозділу невідкладно письмово пові- домляє ініціатора ревізії (перевірки), який вирішує питання щодо забезпечення збереження цих документів та необхідності приєднання до справи після завершення ревізії (перевірки). Передання правоохоронному органу документів, вилучених органом ДКРС в об’єкта контролю, оформляється протоколом із зазначенням у ньому всіх тих даних, що містяться в акті вилучення. Якщо правоохоронним органом до часу завершення ревізії (перевірки) не буде прийнято рішення про вилучення документів в органу ДКРС, то останній не пізніше наступного дня після підписання акта ревізії або перевірки має повернути ці документи керівництву об’єкта контролю під розписку з переліком повернених документів.

Для визначення достовірності фінансово-господарських опе­рацій об’єкта, який ревізується (перевіряється), та правильності їхнього відображення в бухгалтерському обліку ревізори отримують документальні підтвердження цим операціям на інших підприємствах, в установах чи організаціях. Для цього на останні направляються письмові запити про надання довідок, копій документів про операції та розрахунки із суб’єктом господарювання, що ревізується (перевіряється), або для ознайомлення з відповідними оригіналами документів, одержання їхніх копій чи пояснень на підприємства, в установи чи організації, які мали правовідносини з об’єктом контролю, направляються ревізори, які відповідно до наданих повноважень відносно проведення зустрічних перевірок оформляють резуль­тати такого контролю актом. При цьому зустрічні перевірки в суб’єктів господарювання, непідконтрольних органам ДКРС, під час ревізії (перевірки), що проводяться за постановою прокурора, слідчого чи особи, який проводить дізнання, здійснюються органами ДКРС на підставі постанови про призначення таких зустрічних перевірок.

Результати проведеної органом ДКРС ревізії (перевірки) викладаються в акті (довідці), оформленому на бланку органу ДКРС, на підставі: перевірених оригіналів документів об’єкта, який ревізується (перевіряється), або належно оформлених їхніх копій; матеріалів проведених зустрічних перевірок; матеріалів інвентаризацій, контрольних обмірів, контрольних запусків сировини та матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів та готової продукції; актів перевірки якості продукції, дотримання технічних умов та технологічних режимів виробництва, відповідності продукції чинним стандартам, цінам і тарифам; бухгалтерських регістрів і звітів, а також інших документів.

Матеріали ревізії (перевірки) передаються до правоохоронних органів у строк не пізніше 7 робочих днів після її завершення на об’єкті контролю (підписання акта (довідки) ревізії (перевірки) посадовими особами об’єкта контролю або складення акта про відмову в його підписанні) за відсутності заперечень щодо змісту акта ревізії (перевірки) з боку керівництва перевіреного підприємства, установи чи організації або не пізніше 20 робочих днів — за наявності таких заперечень. У виняткових випадках термін передання матеріалів до правоохоронних органів установлює керівник підрозділу ДКРС, про що письмово повідомляється ініціатор ревізії (перевірки). Основний та проміжні акти (довідки) з усіма додатками складаються в трьох примірниках, перший з яких передається в правоохоронні органи.

Усі територіальні структурні підрозділи системи державної контрольно-ревізійної служби України ведуть оперативний облік виконання планів контрольно-ревізійної роботи, на підставі яких складають установлену статистичну звітність.

Оперативний облік здійснює відповідальна особа, призначена наказом керівника контрольного підрозділу (відділу, управління) у спеціальній книзі чи машинограмі (відомості) згідно з показниками статистичної звітності за розділами: ревізії, тема- тичні перевірки, завдання правоохоронних органів.

Основні показники оперативного обліку: перелік суб’єктів контролю; дата закінчення попередньої ревізії; прізвище, посада керівника ревізійної групи; термін проведення поточної ревізії; ревізований період; прізвище, посада керівника ревізійної групи; основні результати контролю (донарахування податків у бюджет, штрафні санкції, найбільш значні порушення чинного законодавс­тва з питань обліку, розрахунків, використання матеріальних і фінансових ресурсів, виявлені нестачі, крадіжки, неправомірне використання державних коштів тощо); дата прийняття рішень за матеріалами ревізії; термін подання інформації про виконання цих рішень; відмітки про контроль виконання.

Записи в книзі оперативного обліку вносяться на підставі даних інформаційної карти, яку складає керівник ревізійної групи, використовуючи матеріали з акта проведеної його групою ревізії чи тематичної перевірки. Треба зазначити, що на кожен суб’єкт контролю ведеться справа, де групуються всі матеріали ревізії, прийняті рішення, службове листування за визначений період, як правило, 5—10 років. Ця документація зберігається в металевих шафах або сейфах і призначена для службового користування.

Інформація оперативного обліку узагальнюється за півріччя для складання звітності про виконану контрольно-ревізійну роботу та аналітичних таблиць для аналізу ефективності контролю, його результативності.

У встановлені терміни підрозділи ДКРС складають і подають звітність за формою № 1-кр «Звіт про контрольно-ревізійну ро- боту».

Основні розділи звіту:

1. Загальні положення.

2. Перевірено підприємств, установ і організацій (кількість).

3. Ревізіями і перевірками виявлено незаконних та не за цільовим призначенням проведених витрат, недостач (розкрадань) гро­шових коштів і матеріальних цінностей.

4. Виявлено інших порушень фінансової дисципліни.

5. Донараховано до бюджету та інших сум, відрахувань до дер­жавних фондів.

6. Ужиті заходи за наслідками ревізій та перевірок.

7. Середньооблікова чисельність ревізорів.

Одним з напрямів підвищення ефективності державного фінансового контролю є розвиток інформаційно-довідкової системи та інформаційної мережі ДКРС, яка утворюється в контрольних органах вищого рівня на базі даних оперативного обліку структурних підрозділів КРУ із застосуванням комп’ю­терних технологій обробки інформації для використання даних про результати ревізій (перевірок) усіма службовими працівниками.

У рамках інформаційно-довідкової системи формується база даних для розроблення методичних рекомендацій з нап- рямів контролю (окремих об’єктів), методики виявлення пору­шень, що має важливе значення для підвищення ділової кваліфікації персоналу органів контролю, якості та ефективності контрольних дій. Крім цього, функціонування інформаційної мережі в системі КРУ забезпечує оперативність звітності про виконання контрольно-ревізійної роботи, розширення аналі- тичності та достовірності даних для прийняття обґрунтова- них управлінських рішень за матеріалами контролю, роз- роблення пропозицій щодо вдосконалення чинного законо- давства.

Питання для самоконтролю:

1. Поясніть сутність контрольно-ревізійного процесу.

2. Які основні етапи організації ревізії?

3. Що таке акт ревізії та які основні вимоги до його оформлення?

Рекомендована література за темою

1. Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні: Закон України від 26 січ. 1993 р. № 2939-ХІІ // Закони України: В 11 т. — Верховна Рада України: Ін-т законодавства. — К., 1996. — Т. 5. — С. 13—20.

2. Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 5 лют. 1998 р. № 83 // Закони України: В 11 т. — Верховна Рада України: Ін-т законодавстава. — К., 1998. — Т. 1. — С. 37—47.

3. Про рахункову палату: Закон України від 11 лип. 1996 р. № 315/96-ВР // Закони України: В 11 т. — Верховна Рада України: Ін-т законодавства. — К., 1997. — Т. 11. — С. 60—76.

4. Про порядок погашення зобов’язань платників податків пе- ред бюджетними та державними цільовими фондами: Закон України від 21 груд. 2000 р. № 2181-ІІІ // Офіційний вісник України. — 2001. — № 7. — Ст. 259.

5. Про систему державного фінансового контролю в Україні: Проект Закону України від 3 черв. 2002 р.

6. Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності: Указ Президента України від 23 лип. 1998 р. № 817/98 // Офіційний вісник України. — 1998. — № 30. — Ст. 1119.

7. Положення про Головне контрольне ревізійне управління України: Затв. Указом Президента України від 28 листоп. 2000 р. № 1265/2000 // Офіційний вісник України. — 2000. — № 48. — Ст. 2080.

8. Інструкція про порядок проведення ревізій і перевірок державною контрольно-ревізійною службою в Україні: Затв. наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 3 жовт. 1997 р. № 121 // Офіційний вісник України. — 1997. — № 44. — С. 265.

9. Інструкція про порядок вилучення посадовими особами органів Державної податкової служби України в підприємств, установ та організацій документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків та інших платежів: Затв. наказом Державної податкової адміністрації України від 1 лип. 1998 р. № 316 // Офіційний вісник України. — 1999. — № 51. — Ст. 1910.

10. Інструкція про організацію проведення перевірок органами державної контрольно-ревізійної служби в Україні за зверненням правоохоронних органів: Затв. наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 26 лист. 1999 р. № 107 // Офіційний вісник України. — 1999. — № 51. — Ст. 2586.

11. Інструкція про порядок проведення перевірок, ревізії рахунковою палатою: Затв. Постановою Колегії Рахункової палати від 3.12.99.№ 25-1 // Офіційний вісник України. — 1999. — № 51. — Ст. 2580.