
- •1.Наукова і практична діяльність: проблеми співвідношення. (с. 5-6)
- •2.Закономірності держави і права як предмет теорії держави і права (к.).
- •3.Особливості предмету теорії держави і права (консп.).
- •4.Функціональне призначення теорії держави і права(с. 9-10).
- •5.Поняття науки, класифікація юридичних наук.(роздр.)
- •6.Підходи до класифікації методів юридичної науки (консп.)
- •8.Держава і право: відмінності. (с. 24-25).
- •9.Типологія держав: підходи до характеристики. (с. 27-30).
- •10.Поняття та ознаки влади (с. 37-38).
- •11.Особливості державної влади (с. 41-42).
- •12.Проблеми співвідношення державної та політичної влади (с. 43-44).
- •13.Суверенітет як ознака державної влади (консп.).
- •14.Поняття і елементи форми держави (консп.)
- •15.Завдання та функції держави: співвідношення (роздр.).
- •16.Органи держави та самоврядування: співвідношення (консп.).
- •17. Правовий статус людини і громадянина: проблеми співвідношення (62-63).
- •18.Поняття та ознаки правової держави (роздр.).
- •2.Принцип верховенства права.
- •3..Правова держава зароджується і функціонує в умовах громадянського суспільства.
- •5.Принцип взаємної відповідальності особи і держави.
- •19. Соціальна правова держава
- •20.Поняття та ознаки норм права (роздр.).
- •21. Поняття, риси, елементи системи (консп.).
- •22.Поняття законності як багатоаспектної категорії (роздр.).
- •23.Поняття, ознаки, елементи системи механізму держави (консп.).
- •1 Рівень складають державні підприємства, установи та організації,
- •3. Рівень складають структури спеціального призначення.
- •24.Поняття та основні ознаки держави (консп).
- •25.Правове регулювання і правовий вплив: співвідношення (розр.).
- •26. Нормативні акти: ознаки та види.
- •27. Нормативно-правові акти
- •28.Юридичний позитивізм (роздр.).
- •29.Теорія природного права (роздр.).
- •30.Юридична відповідальність та державний примус (роздк.).
15.Завдання та функції держави: співвідношення (роздр.).
Дослідження питання поняття та класифікації функцій держави нерозривно пов'язується з необхідністю визначення її завдан
Оскільки завдання є засобами визначення природи
держави та реалізуються в процесі здійснення функцій держави, важливим є визначення співвідношення категорій функцій та завдань держави. Завдання — це те, що необхідно зробити, а функція — це діяльність, процес вирішення завдання?--Завдання може бути ширшим тієї чи іншої функції (наприклад, сприяння розвитку економіки — це глобальне завдання, що вирішується засобами реалізації декількох функцій).
Належність цих категорій до суспільно-політичної сфери обумовлює їх взаємодію та взаємовплив. При цьому кожна з них зберігає відносну самостійність як особливе явище. Таким чином, категорії завдання та функції держави мають спільні риси, адже:
вони характеризують спільний об'єкт - державу;
мають чітко визначений зміст та предметну націленість;
розкривають соціальну роль та призначення держави як засобу упорядкування суспільних відносин;
певним чином закріплюються як на нормативно-соціальному, так і нормативно-правовому рівнях;
здійснюються в певних формах, які можуть бути чітко визначені і закріплені;
залежать від рівня розвитку суспільства та держави, що зумовлює об'єктивну їх залежність від цих явищ;
змінюються залежно від характеру дії політичних, економічних, науковотехнічних та інтелектуальних факторів, що підкреслює їх державно-владний та суспільний характер;
відображають процес формування та еволюції державності, безпосередньо впливаючи та будучи її результатом.
Самостійний характер функцій та завдань держави, обумовлює наявність певних відмінностей цих категорій:
Завдання держави |
Функції держави |
Визначають зміст діяльності держави і реалізуються в процесі виконання функцій; |
Є засобом реалізації завдань; |
Стосуються найважливіших сфер суспільного розвитку; |
Стосуються всіх сфер життєдіяльності суспільства; |
Закріплюються конституційно у загальній формі; |
Конкретизуються нормативними актами стосовно предмету чи сфери; |
Можуть лише проголошуватись, встановлюючи програмні вимоги; |
Повинні реалізуватися, оскільки це забезпечує реалізацію завдань; |
Форми та методи здійснення не конкретизовані оскільки мають загальний характер; |
Мають конкретні форми та методи здійснення, що закріплюються нормативно; |
Змінюються в залежності від суттєвих факторів (зміна сутності та форми держави); |
Діє механізм наповнення функцій в залежності від самоорганізаційних, суб'єктивних факторів; |
Реалізуються в чітко визначених сферах. |
Мають змішаний зміст і торкаються різноманітних сфер |
Таким чином функції та завдання держави є самостійними юридичними категоріями, кожне з яких має властиві їм ознаки. Однак вони характеризують єдиний об'єкт та взаємодіють, як загальне (завдання) та особливе (функції).