
- •1.Наукова і практична діяльність: проблеми співвідношення. (с. 5-6)
- •2.Закономірності держави і права як предмет теорії держави і права (к.).
- •3.Особливості предмету теорії держави і права (консп.).
- •4.Функціональне призначення теорії держави і права(с. 9-10).
- •5.Поняття науки, класифікація юридичних наук.(роздр.)
- •6.Підходи до класифікації методів юридичної науки (консп.)
- •8.Держава і право: відмінності. (с. 24-25).
- •9.Типологія держав: підходи до характеристики. (с. 27-30).
- •10.Поняття та ознаки влади (с. 37-38).
- •11.Особливості державної влади (с. 41-42).
- •12.Проблеми співвідношення державної та політичної влади (с. 43-44).
- •13.Суверенітет як ознака державної влади (консп.).
- •14.Поняття і елементи форми держави (консп.)
- •15.Завдання та функції держави: співвідношення (роздр.).
- •16.Органи держави та самоврядування: співвідношення (консп.).
- •17. Правовий статус людини і громадянина: проблеми співвідношення (62-63).
- •18.Поняття та ознаки правової держави (роздр.).
- •2.Принцип верховенства права.
- •3..Правова держава зароджується і функціонує в умовах громадянського суспільства.
- •5.Принцип взаємної відповідальності особи і держави.
- •19. Соціальна правова держава
- •20.Поняття та ознаки норм права (роздр.).
- •21. Поняття, риси, елементи системи (консп.).
- •22.Поняття законності як багатоаспектної категорії (роздр.).
- •23.Поняття, ознаки, елементи системи механізму держави (консп.).
- •1 Рівень складають державні підприємства, установи та організації,
- •3. Рівень складають структури спеціального призначення.
- •24.Поняття та основні ознаки держави (консп).
- •25.Правове регулювання і правовий вплив: співвідношення (розр.).
- •26. Нормативні акти: ознаки та види.
- •27. Нормативно-правові акти
- •28.Юридичний позитивізм (роздр.).
- •29.Теорія природного права (роздр.).
- •30.Юридична відповідальність та державний примус (роздк.).
13.Суверенітет як ознака державної влади (консп.).
Результатом
реалізації
Компоненти державного суверенітету – це його основні елементи, що характеризуються двома сторонами прояву:
А) внутрішнім, що визначає управління характером державної влади в середині країни;
Б) зовнішнім, що характеризує державу як суб’єкт міжнародних відносин.
Компоненти державного суверенітету (ДС):
Верховенство ДВ визначає:
Існування на території держави лише однієї державної влади;
Можливість держави визнавати неправильні рішення будь-якої іншої
14 оц... влади у випадку її протиріччя нормативним актам чи правам і свободам людини.Можливість держави на конституційному рівні закріплення прав і свобод людини, а також гарантій їх охорони;
Можливість держави бути суб’єктом правовідносин як у межах національного, так і у межах міжнародного права.
Незалежність державної влади –
самостійне вирішення будь-яких питань функціонування і розвитку держави.
Право держави бути суб’єктом міжнародних відносин;
Право держави на проведення власної політики керуючись нормами національного і міжнародного права.
Неподільність державної влади –
Самостійність держави у вирішенні територіальних проблем;
Право на самостійне обрання форми державного устрою;
Можливість держави самостійно вирішувати питання членства у міжнародних організаціях;
Право держави вирішувати статус адміністративно-територіальних одиниць.
Єдність державної влади-
Наявність едності державної влади що має публічний і політичний характер;
Здійснення державної влади в процесі діяльності спеціально-створених органів, що складають механізм держави;
Здійснення державної влади за принципом її розподілу за функціональними призначеннями владних суб’єктів на законодавчі, виконавчі і судові.
Заснованість державної влади на принципі верховенства прав і свобод людини.
14.Поняття і елементи форми держави (консп.)
Важливим для характеристики державної влади є визначення її формального (зовнішнього) виразу. У сучасній літературі склалося два підходи до визначення форми держави. Мають тривалу історію. Згадати ідеї Арістотеля які ототожнюють форми держави і форми правління.
В вузькому розумінні форми держави – це система спеціально створених для здійснення державної влади органів, що мають нормативне визначення повноважень та функціонують за принципом їх розподілу. Це визначення ототожнює категорії функції держави, функції державного права та апарат держави. В широкому розумінні (поширене в сучасній науці) форми держави – складна категорія, що дає можливість характеризувати державну владу з точки зору організації владних органів
Територіальна організація державної влади;
Способи організації державної влади;
Це визначення дає можливість виокремити три елементи форми держави:
І – форма державного правління характеризується:
Способом організації та створення вищих органів влади;
Характером вищих органів влади (одноосібний чи колективний);
Взаємодією органів держави в процесі функціонування;
Особливості принципу, розподілу повноважень в системі владних органів.
ІІ – форма державного устрою характеризується:
Територіальний аспект здійснення влади;
Особливості територіального поділу владних функцій;
Статус адміністративно-територіальних одиниць;
Належність держави до міждержавних союзів чи співдружностей.
ІІІ – політичний режим визнач.:
Наявність демократичних інститутів влади;
Співвідношення держави та суспільства;
Ступінь ідеологічного тиску держави на суспільство;
Співвідношення правових та поза правових методів здійснення влади.