11.Особливості державної влади (с. 41-42).

Організованість суспільства та суспільний порядок досягається за допомогою влади. Влада – це можливість певних соціальних суб’єктів (колектив, народ, сім’я чи окрема особа) приймати рішення, які є обов’язковими для виконання підвладними, застосовуючи для цього різноманітні методи та засоби.

Ознаки влади:

1. це елемент надбудови, основою функціонування влади є економічні відносини;

2. це категорія, що має об’єктивний характер, оскільки виникає і функціонує разом із суспільством і не залежить від свідомості окремих суб’єктів;

3. наявність двох суб’єктів – владарюючого та підвладного;

4. наявність сутності влади, що полягає у можливості підкоряти певній волі поведінку інших суб’єктів;

5. заснованість влади на демократичних принципах, авторитеті певних суб’єктів та силі, що і визначає особливість та значення влади;

6. наявність певних засобів, що гарантують і охороняють владні рішення;

7. можливість певних форм силового тиску на підвладних, що перешкоджають реалізації владних рішень.

Оскільки влада функціонує в суспільстві, то ми можемо визначити її суспільне призначення. Завдяки владі суспільні відносини набирають цілеспрямованого характеру, забезпечується управління суспільством, здійснюється контроль за поведінкою суб’єктів, забезпечуються можливості реалізації певних інтересів.

Як правило, в державно організованому суспільстві розрізняють два різновиди влади:

1. недержавна влада, що здійснюється без участі держави у тих сферах відносин, які не є державно регульованими. Ця форма влади має різноманітні підвиди, що характеризують особливості суспільних інтересів, які охороняються чи реалізуються владою. Це сімейна, релігійна, корпоративна, економічна влада.

2. державна влада – здійснюється єдиним суб’єктом і характеризується як політична, публічна та суверенна. Вона має лише одну форму, однак функціонує за принципом розподілу повноважень між владними органами (законодавчі, виконавчі, судові).

Таким чином влада є категорією, що на різних рівнях життєдіяльності суспільства забезпечує його єдність та певний ступінь упорядкованості.

NB: Ознаки влади: бажання, можливість владарюючого суб’єкта приймати рішення та реалізовувати їх.

12.Проблеми співвідношення державної та політичної влади (с. 43-44).

Оскільки держава функціонує в соціально-неоднорідному суспільстві, що характеризується наявністю особливої сфери суспільних відносин - політичної та політичних інтересів, то досить важливим є дослідження співвідношення державної та політичної влади.

Щодо цієї проблеми, то в літературі найбільш поширеними є 3 підходи до визначення взаємодії цих влад:

1. категорія політична влада є найбільш широкою ніж категорія державна, оскільки здійснюється суб'єктами, що складають політичну систему суспільства (держава, політичні партії, політичні рухи, громадські об'єднання);

2. державна влада є більш широкою категорією, оскільки реалізується державою як центральний елемент політичної системи, що визначає статус інших елементів;

3. це рівнозначні категорії, оскільки основним суб'єктом реалізації як політичної так і державної влади є саме держава.

Політична та державна влада є самостійними юридичними категоріями, що характеризуються спільними рисами:

1. Вони реалізується чітко визначеними суб'єктами.

2. Здійснюються в інтересах певної частини суспільства.

3. Приймають рішення, що мають певну форму.

4. Характеризуються певним ступенем обов'язковості.

5. Забезпечують компроміс політичних інтересів суспільства.

Відмінні риси:

Державна влада

Політична влада

Здійснюється державою. Здійснюється в різноманітних сферах. Передбачає реалізацію загально-соціальних функцій. Противагою владі є безвладдя. Має єдину форму та зміст (політична та публічна). Здійснюється спеціальними органами за принципом розподілу повноважень Рішення мають правову форму закріплення і поширюються на все населення. Здійснюється з метою забезпечення управління суспільством.

Здійснюється суб'єктами політичної системи. Здійснюється лише в політичній сфері. Забезпечує реалізацію політичних інтересів певної групи населення. Противагою є опозиція. Має плюралістичний характер, оскільки відображає різноманітні політичні течії. Здійснюється виборними органами за принципом єдиноначалля. Рішення закріплюються за допомогою корпоративних, організаційних та політичних норм і поширюються на частину населення, що об'єднується спільними політичними інтересами. Здійснюється з метою спричинення певного тиску на політику держави.