
- •1.Наукова і практична діяльність: проблеми співвідношення. (с. 5-6)
- •2.Закономірності держави і права як предмет теорії держави і права (к.).
- •3.Особливості предмету теорії держави і права (консп.).
- •4.Функціональне призначення теорії держави і права(с. 9-10).
- •5.Поняття науки, класифікація юридичних наук.(роздр.)
- •6.Підходи до класифікації методів юридичної науки (консп.)
- •8.Держава і право: відмінності. (с. 24-25).
- •9.Типологія держав: підходи до характеристики. (с. 27-30).
- •10.Поняття та ознаки влади (с. 37-38).
- •11.Особливості державної влади (с. 41-42).
- •12.Проблеми співвідношення державної та політичної влади (с. 43-44).
- •13.Суверенітет як ознака державної влади (консп.).
- •14.Поняття і елементи форми держави (консп.)
- •15.Завдання та функції держави: співвідношення (роздр.).
- •16.Органи держави та самоврядування: співвідношення (консп.).
- •17. Правовий статус людини і громадянина: проблеми співвідношення (62-63).
- •18.Поняття та ознаки правової держави (роздр.).
- •2.Принцип верховенства права.
- •3..Правова держава зароджується і функціонує в умовах громадянського суспільства.
- •5.Принцип взаємної відповідальності особи і держави.
- •19. Соціальна правова держава
- •20.Поняття та ознаки норм права (роздр.).
- •21. Поняття, риси, елементи системи (консп.).
- •22.Поняття законності як багатоаспектної категорії (роздр.).
- •23.Поняття, ознаки, елементи системи механізму держави (консп.).
- •1 Рівень складають державні підприємства, установи та організації,
- •3. Рівень складають структури спеціального призначення.
- •24.Поняття та основні ознаки держави (консп).
- •25.Правове регулювання і правовий вплив: співвідношення (розр.).
- •26. Нормативні акти: ознаки та види.
- •27. Нормативно-правові акти
- •28.Юридичний позитивізм (роздр.).
- •29.Теорія природного права (роздр.).
- •30.Юридична відповідальність та державний примус (роздк.).
2.Закономірності держави і права як предмет теорії держави і права (к.).
Предметом ТДП визначається які загальні закономірності виникнення, розвитку.ю вдосконалення державно-правових категорій. Це визначення пов’язане з необхідністю детальної характеристики закономірностей, що складають предмет теорії.
Закономірності – це об’єктивно існуючі постійний та необхідний зв'язок між предметами, явищами, процесами, що безпосередньо впливають на їх сукупність та повязують з внутрішньою природою категорії.
Закономірності, що вивчають теорію характеризуються ознаками:
Вони мають об’єктивний характер;
Вони є засобом пізнання ДіП;
Мають загальний характер;
Пов’язуються з процесом функціонування ДіП;
Розкривають взаємодію між ДіП;
Визначають характеристику впливу ДіП на суспільство.
Предметом є три рівні закономірностей:
І – закон виникнення держави і права – характеризує процес формування ДіП та його залежності від суспільного розвитку.
Серед них:
Закономірності економічного розвитку суспільства;
Закономірності культурної та духовної сфери суспільства;
Закономірності формування політичних відносин;
Закономірності психологічного розвитку людини;
Закономірності формування права;
Закон зміни історичних типів ДіП;
Закон відповідності типу держави і типу права.
ІІ – закономірності функціонування ДіП- повязують з процесом їх регуляторного впливу на суспільство
Відповід. ДіП загальносуспільним інтересам;
Закон формування держави, що обумовлює інститут демократії;
Закон розвитку форм ДіП;
Закон державного механізму;
Закон правового регулювання
Закон взаємодії ДіП;
Закон правотворчості та реалізації права;
Закон гуманізму юридичних відповідальність.
ІІІ – закономірності вдосконалення із динамічним характером права. Пов’язують із динамічними характеристиками цих категорій та необхідністю їх розвитку. Серед них:
Закономірності формування загально-соціальної держави;
Закон побудови громадянського суспільства;
Закон формування соц..-прав держави;
Закон формування загально-людских цінностей.
3.Особливості предмету теорії держави і права (консп.).
Існуючий в юридичній літературі класичний підхід до характеристики предмету ТДП (закономір) не розкриває повною мірою багатоманітність цієї категорії. Найбільш обґрунтовано сучасною наукою є 7 особливостей предмету ТДП.
Оскільки ДіП є елементом суспільства, що функціонує в його межах, то предметом теорії є загальні закономірності функціонування суспільства, які впливають на функції ДіП.
2) Базисом суспільства є економічні відносини , то предметом ТГП є взаємодія та взаємовплив ДіП та економічних відносин.
3) Оскільки ДіП е елементами більш широких систем, то ПРЕДМЕТОМ теорії є: визначення місця держави в політичній системі суспільства та місця права в системі засобів соц.. регулювання.
4) Оскільки ДіП є взаємодіючими категоріями кожна з яких може мати самостійний характер, то предметом теорії є закономірності що є спільними для ДіП, а також закономірності що характерні ДіП самостійно.
5) Оскільки предметом теорії є загальні закономірності то ця наука вивчає ДіП як логічно завершені категорії, без врахування особливостей національного, географічного, історичного та культурного характерів.
6) Оскільки сутність правового регулювання пов’язується з визначенням змісту, можливостей та обов’язків суб’єктів суспільних відносин, то предметом теорії є категорії які мають суб’єктивне вираження, а саме:
- правосвідомість;
- правовідносини;
- правова культура;
- законність;
- відповідальність.
7) Оскільки ДіП є динамічними категоріями, що за певних умов вдосконалюються, то предметом теорії є закономірності формування соц.-прав. держави в межах громадянського суспільства.