- •1.Наукова і практична діяльність: проблеми співвідношення. (с. 5-6)
- •2.Закономірності держави і права як предмет теорії держави і права (к.).
- •3.Особливості предмету теорії держави і права (консп.).
- •4.Функціональне призначення теорії держави і права(с. 9-10).
- •5.Поняття науки, класифікація юридичних наук.(роздр.)
- •6.Підходи до класифікації методів юридичної науки (консп.)
- •8.Держава і право: відмінності. (с. 24-25).
- •9.Типологія держав: підходи до характеристики. (с. 27-30).
- •10.Поняття та ознаки влади (с. 37-38).
- •11.Особливості державної влади (с. 41-42).
- •12.Проблеми співвідношення державної та політичної влади (с. 43-44).
- •13.Суверенітет як ознака державної влади (консп.).
- •14.Поняття і елементи форми держави (консп.)
- •15.Завдання та функції держави: співвідношення (роздр.).
- •16.Органи держави та самоврядування: співвідношення (консп.).
- •17. Правовий статус людини і громадянина: проблеми співвідношення (62-63).
- •18.Поняття та ознаки правової держави (роздр.).
- •2.Принцип верховенства права.
- •3..Правова держава зароджується і функціонує в умовах громадянського суспільства.
- •5.Принцип взаємної відповідальності особи і держави.
- •19. Соціальна правова держава
- •20.Поняття та ознаки норм права (роздр.).
- •21. Поняття, риси, елементи системи (консп.).
- •22.Поняття законності як багатоаспектної категорії (роздр.).
- •23.Поняття, ознаки, елементи системи механізму держави (консп.).
- •1 Рівень складають державні підприємства, установи та організації,
- •3. Рівень складають структури спеціального призначення.
- •24.Поняття та основні ознаки держави (консп).
- •25.Правове регулювання і правовий вплив: співвідношення (розр.).
- •26. Нормативні акти: ознаки та види.
- •27. Нормативно-правові акти
- •28.Юридичний позитивізм (роздр.).
- •29.Теорія природного права (роздр.).
- •30.Юридична відповідальність та державний примус (роздк.).
17. Правовий статус людини і громадянина: проблеми співвідношення (62-63).
Місце особи в суспільстві, а громадянина в державі визначається реальністю наданих їм прав та обов’язків. Характеристика співвідношення правового статусу особи та громадянина визначає особливості положення людини в державно-організованому середовищі. Зазначимо, що категорії “правовий статус особи та громадянина” мають самостійний характер, а їх взаємодія засновується, по-перше, на нерозривності суспільства і держави і, по-друге, на наявності спільних та особливих рис цих юридичних понять.
Спільні риси підкреслюють похідний характер цих категорій та їх залежність від рівня організованості систем, що їх гарантують. Як правовий статус особи, так і правовий статус громадянина:
характеризують правове положення єдиного суб’єкта – людини;
вони мають єдиний зміст;
певним чином встановлюються та закріплюються;
засновуються на гуманістичних принципах та загальнолюдських цінностях;
відображають рівень розвитку суспільства та держави і визначають його;
гарантуються системою засобів;
мають спільну мету – впорядкування відносин між людьми та взаємодії індивіда і соціальної системи (нації, народу, суспільства, держави);
мають визначену структуру, що характеризується певною взаємодією компонентів.
Однак, за наявності значної кількості спільних ознак, ці категорії зберігають відносну самостійність, що і визначається притаманністю їм особливих рис. Їх можна визначити схематично:
Правовий статус особи |
Правовий статус громадянина |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Правовий статус особи та громадянина можуть існувати окремо (наприклад, у випадку, коли особа є іноземцем чи не має громадянства), а також можуть співпадати. Це має місце у випадку наявності громадянства у особи, або коли держава гарантує реалізацію проголошених суспільством цінностей.