1.Наукова і практична діяльність: проблеми співвідношення. (с. 5-6).

2.Закономірності держави і права як предмет теорії держави і права .

3.Особливості предмету теорії держави і права (консп.).

4.Функціональне призначення теорії держави і права(с. 9-10).

5.Поняття науки, класифікація юридичних наук.(роздр.)

6.Підходи до класифікації методів юридичної науки (консп.)

7.Взаємодія держави та громадянського суспільства (с. 19-20)

8.Держава і право: відмінності. (с. 24-25).

9.Типологія держав: підходи до характеристики. (с. 27-30).

10.Поняття та ознаки влади (с. 37-38).

11.Особливості державної влади (с. 41-42).

12.Проблеми співвідношення державної та політичної влади (с. 43-44).

13.Суверенітет як ознака державної влади (консп.).

14.Поняття і елементи форми держави (консп.).

15.Завдання та функції держави: співвідношення (роздр.).

16.Органи держави та самоврядування: співвідношення (консп.).

17.Правовий статус людини і громадянина: проблеми співвідношення (роздр.).

18.Поняття та ознаки правової держави (роздр.).

19.Поняття та ознаки соціальної держави (роздр.).

20.Поняття та ознаки норм права (роздр.).

21.Поняття, риси, елементи системи (консп.).

22.Поняття законності як багатоаспектної категорії (роздр.).

23.Поняття, ознаки, елементи системи механізму держави (консп.).

24.Поняття та основні ознаки держави (розд.).

25.Правове регулювання і правовий вплив: співвідношення (розр.).

26.Нормативні акти: ознаки та види ((консп.).

27.Нормативно-правові акти (консп.).

28.Юридичний позитивізм (роздр.).

29.Теорія природного права (роздр.).

30.Юридична відповідальність та державний примус (роздк.).

1.Наукова і практична діяльність: проблеми співвідношення. (с. 5-6)

Будь-яка діяльність суб’єктів у сфері суспільних відносин характеризується наявністю визначеної мети, засобів її досягнення та наявністю самих суб’єктів суспільних відносин. Як правило, мета діяльності цих суб’єктів пов’язується з необхідністю пізнання оточуючого середовища (наукова діяльність), або ж з необхідністю реалізації суб’єктивних інтересів (практична).

Саме наявність цих різновидів діяльності забезпечує системність та єдність певної сфери суспільних відносин.

Наукова та практична діяльність є різновидами людської діяльності – це означає, що вони характеризуються спільними та відмінними рисами.

Спільні риси:

1. Здійснюються певними суб’єктами, що одночасно є суб’єктами суспільних відносин.

2. Реалізується у певній сфері, що зумовлено науковим чи практичним інтересом суб’єкта.

3. Є засобом реалізації певних суб’єктивних інтересів.

4. Характеризуються наявністю мети та певних засобів її досягнення.

5. Характеризують рівень розвинутості суспільства та окремих його суб’єктів.

Відмінні риси:

Наукова діяльність	Практична діяльність
1. Об’єктом діяльності є категорії та явища, що не мають першочергового значення для повсякденного життя.	1. Об’єктом є явища, які забезпечують повсякденну потребу суб’єкта.
2. Здійснюється за допомогою системи прийомів та засобів, що в сукупності складають методологію науки.	2. Здійснюється довільними засобами без усвідомлення суб’єктом їх наукового характеру.
3. Здійснюють спеціальні суб’єкти, що мають спеціальну підготовку.	3. Здійснюється всіма бажаючими суб’єктами.
4. Має системний характер, оскільки наукове знання формується еволюційно та на основі вже існуючих знань.	4. Має однократний характер, оскільки пов’язана з реалізацією певного суб’єктивного інтересу.
5. Метою є досягнення певного приросту знань у відповідній сфері.	Метою є реалізація суб’єктивного інтересу щодо: а) реалізації наданих повноважень, б)реалізації суб’єктивних прав, в) реалізації юридичних обов’язків.
Характеризується наявністю предмета та об’єкта дослідження, що не співпадають.	Характеризується наявністю предмета, що має суб’єктивний характер, а об’єкт, як правило, - відсутній.

Таким чином, наукова і практична діяльність – це взаємопов’язані аспекти діяльності суб’єкта у певній сфері суспільних відносин, оскільки наукова діяльність складає основу практичної, а практична – є основним засобом підтвердження вірності наукових пошуків.

NB: Наука – це сфера людської діяльності, метою якої є отримання нових знань про об’єкт дослідження.

В залежності від предмету науки класифікуються на: технічні, природничі, суспільні.

Юридична наука – це різновид суспільної науки, основним предметом якої є держава і право, як способи організації суспільства. 3 групи юридичних наук: загально-теоретичні, галузеві, спеціально-прикладні.