
Лексикологія
Лексикологія – це…
а) розділ мовознавчої науки, об’єктом якого є вивчення словникового складу мови;
б) мовознавча наука, яка вивчає форму слова;
в) розділ мовознавства, який вивчає походження слів.
З якою мовознавчою наукою найтісніше пов’язана лексикологія?
а) семасіологія;
б) словотвір;
в) морфеміка.
Що є предметом вивчення лексикології?
а) походження слів;
б) обсяг і характер словника, що властивий мові в її літературному вияві на сучасному етапі існування і розвитку;
в) виявлення нових класів слів у мові.
Яка наука становить ядро лексикології?
а) фразеологія;
б) семантика;
в) лексикографія.
Ким вперше був уведений термін «лексикологія» у 1765 році?
а) Л.В. Щербою та М.Я. Калиновичем;
б) О.О. Потебнею та А.П. Фортунатовим;
в) Д. Дідро та Л. Д'аламбером.
Чим лексика відрізняється від фонетики та фонології?
а) вивчає односторонні одиниці, що мають лише один план вираження;
б) вивчає двосторонні одиниці, які мають план вираження і план змісту;
в) вивчає односторонні одиниці, які мають лише план змісту.
Хто з дослідників зробив першу спробу написання праці з української лексикології та фразеології «Підвищений курс української мови»?
а) П. Плющ;
б) Л.Булаховський;
в) Б.Ткаченко.
Якщо семасіологія – це наука про значення слів, то ономасіологія – це...
а) наука, яка досліджує походження слів;
б) наука, яка вивчає процеси найменування;
в) наука про власні назви.
Оберіть найточніше визначення слова:
а) найменша самостійна одиниця мови, що складається зрідка з одного звука, а частіше із граматично оформленого звукового комплексу, за яким суспільною практикою закріплене певне значення і якому властива відтворюваність у процесу мовлення;
б) основна одиниця мови в цілому і лексична одиниця зокрема, яка має лексичне значення;
в) це самостійна, наділена одним або кількома граматичними значеннями одиниця мови, яка передає одне чи більше лексичних значень, легко відтворюється і є будівельним матеріалом для речення.
Визначте та оберіть правильну ознаку слова:
а) слово складається зі звуків;
б) слово складається зі складів;
в) слово може складатися з морфем.
Хто з дослідників у вітчизняному мовознавстві приділив особливу увагу вивченню слова?
а) І.Вихованець;
б) О.Потебня;
в) І.Білодід.
Які групи слів є лексико-граматичними розрядами?
а) повнозначні, службові слова та вигуки;
б) багатозначні та однозначні;
в) первинні та вторинні.
Чи визначається значення слова звуковим комплексом?
а) так, і залежить виключно від звуків;
б) ні, значення визначається назвою предмета;
в) ні, значення співвідносне з поняттям про звуки, предмети і явища.
Що називається багатозначністю слова?
а) здатність слова одночасно, синхронічно виступати з різними значеннями;
б) пряме, стале, закріплене в мові суспільною практикою значення, котре приймається як окреме, нове;
в) співвіднесеність слова з предметами, явищами, процесами, відношеннями, закономірностями реальної дійсності.
Який вид полісемії вказує на те, що кожне наступне значення слова є похідним від попереднього?
а) ланцюжкова полісемія;
б) радіально-ланцюжкова полісемія;
в) радіальна полісемія.
Назвіть основну відмінну рису слова від морфеми і словосполучення:
а) наявність етимологічного значення;
б) наявність лексичного значення;
в) наявність певного граматичного значення.
Яке значення слів безпосередньо вказує на співвідношення слова з явищами об’єктивної дійсності?
а) метафоричне;
б) номінативне;
г) метонімічне.
Повнозначними називаються слова, які:
а) мають тільки граматичні значення;
б) мають лексичні і граматичні значення;
в) виражають тільки лексичні значення.
Назвіть основну роль, яку виконують службові слова?
а) вираження різних граматичних відношень між членами речення;
б) сигналізація мовними засобами різних людських почуттів без їх найменування або відтворення всіляких звуків природи.
Назвіть можливий тип значення слова:
а) просте;
б) службове;
в) переносне.
Коли номінативні значення можуть передаватись одним словом?
а) коли одне значення похідне;
б) коли одне значення первинне, а інші – похідні;
в) коли значення тільки первинне.
Відношення між словами та групами слів на основі спільності або протилежності їх значень – це…
а) синтагматичні відношення;
б) синтаксичні відношення;
в) парадигматичні відношення.
До активної лексики сучасної мови належать:
а) архаїзми та неологізми;
б) лексичні, етнографічні та семантичні діалектизми;
в) загальнонародні та широковживані слова.
Синоніми – це…
а) слова однієї і тієї ж частини мови, значення яких повністю чи частково збігаються;
б) пари слів, які виражають зворотні відношення;
в) найбільш фундаментальні смислові відношення, за допомогою яких структурується словниковий склад мови.
Емоційним, експресивним, стилістичним додатком до основного значення слова виступає:
а) концептуальне значення;
б) конотативне значення;
в) контекстуальне значення.
Слова, утворені від одного кореня, але за допомогою різних суфіксів:
а) омоніми;
б) пароніми;
в) омоформи.
Лексика, яка вживається при визначенні спеціальних виробничих процесів, знарядь, продуктів виробництва – це…
а) науково-термінологічна;
б) офіційно-ділова;
в) професійно-виробнича.
Лексичними кальками називають слова, які:
а) скопійовані засобами рідної мови з іншої мови, тобто кожна значуща частина оригіналу буквально перекладається і займає в перекладі таке ж місце, як і в оригіналі;
б) засвоєні більшістю мов світу з мови народу, що створив або ввів у загальний вжиток позначені ним предмети;
в) засвоєні з інших мов, але позначають предмети, явища неукраїнської дійсності, у їх семантиці відображені поняття з життя інших народів.
Синонімічний ряд – це…
а) сукупність синонімів за емоційно-експресивним забарвленням;
б) сукупність синонімів за стилістичним забарвленням;
в) сукупність усіх синонімів певного змісту.
Чим відрізняється енциклопедичний словник від тлумачного?
а) дослідженням частотності вживання слова на підставі обстеження текстів з літературних стилів і жанрів;
б) дослідженням фіксації і пояснення відомостей з різноманітних ділянок знання, мистецтв, політичного життя тощо;
в) дослідженням конкретного слова в одному чи кількох аспектах (з погляду походження і т.д.).
Семінарське заняття №6
МОРФЕМІКА І СЛОВОТВІР
План
Морфемний ярус в системі мови. Поняття морфеми. Різні підходи до визначення морфеми.
Морфема як компонент слова. Проблема універсальності морфеми.
Морфемний склад слова. Типи морфів.
Словотвірна структура слова. Твірні і похідні слова (основи).
Словотвірний тип. Словотвірна модель. Словотвірне значення.
Способи словотворення.
ЛІТЕРАТУРА
Основна
Апресян Ю.Д. Идеи и методы современной структурной лингвистики. М., 1966. С. 149—160, 173—196.
Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М., 1966.
Касевич В.Б. Элементы общей лингвистики. М., 1977. С. 52—118.
Маслов Ю.С. Введение в языкознание. 2-е изд. М., 1987 С. 125—185.
Реформатский А.А. Введение в языкознание. М., 1955. С. 10—32, 196—207, 245—252.
Додаткова
ЗАВДАННЯ
1. Укласти схему класифікації морфем.
2. Занотувати у власному термінологічному словнику визначення понять морф, інтерфікс, інфікс, трас фікс, конфікс, афіксоїд, словотвірний тип, словотвірна модель.
3. Дібрати приклади з мов, які є вашою спеціальністю (спеціалізацією) за такими аспектами:
а) приклади трьох сліва з виділеними в ньому морфемами;
б) приклади слів з різними службовими морфами;
в) приклади слів з продуктивними і непродуктивними афіксами.
4. Навести приклад словотвірного типу, а в його межах – моделі.
САМОСТІЙНА РОБОТА №
Способи словотворення. (Перевірка на семінарському занятті і за допомогою тестів).
ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА №
Написання вступу наукового дослідження обсягом 1 стор. (формат А4).
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ З ТЕМИ №5