Фонологія

1. Дайте визначення: «Фонема – це…»

а) мінімальна одиниця звукової будови мови;

б) коливальний рух частинок пружного середовища, що поширюється у вигляді хвиль;

в) одиниця фонетики.

2. Термін «фонема» з’явився:

а) у російському мовознавстві на позначення частин морфеми;

б) у французькій лінгвістиці у значенні «мовний звук»;

в) одночасно у працях британських та французьких вчених.

3. Фонема, як найменший сегментний компонент, входить до складу:

а) звука;

б) морфеми;

в) слова.

4. Дайте визначення : «Алофони – це…»

а) варіанти фонем, позиційно зумовлені звуки;

б) варіації фонем;

в) індивідуальні, територіальні і позиційні видозміни фонем.

5. Визначте функції фонеми:

а) комунікативна, мислеоформлююча, пізнавальна;

б) проектувальна, рефлексивна, інформаційна;

в) конститутивна, ідентифікаційна, дистинктивна.

6. Факультативними варіантами фонеми називають:

а) звуки, що можуть виступати замість головного вияву даної фонеми в незалежній, або сильній, позиції;

б) звуки, що їх вимовляють замість головного вияву даної фонеми тільки в певній означеній позиції;

в) звуки, які вимовляються замість головного вияву даної фонеми внаслідок змін, що відбуваються в артикуляції під впливом звукового оточення.

7. Комбінаторними варіантами фонеми називають:

а) звуки, що можуть виступати замість головного вияву даної фонеми в незалежній, або сильній, позиції;

б) звуки, що їх вимовляють замість головного вияву даної фонеми тільки в певній означеній позиції;

в) звуки, які вимовляються замість головного вияву даної фонеми внаслідок змін, що відбуваються в артикуляції під впливом звукового оточення.

8. Позиційними варіантами фонеми називають:

а) звуки, що можуть виступати замість головного вияву даної фонеми в незалежній, або сильній, позиції;

б) звуки, що їх вимовляють замість головного вияву даної фонеми тільки в певній означеній позиції;

в) звуки, які вимовляються замість головного вияву даної фонеми внаслідок змін, що відбуваються в артикуляції під впливом звукового оточення.

9. Поняття фонеми обґрунтував:

а) М. С. Трубецький;

б) Ф. де Сосюр;

в) Б. де Куртене.

10. Відношення між фонемами, що протиставляються за якоюсь однією диференціальною ознакою, при спільності всіх інших диференціальних ознак називають:

а) фонологічною диференціацією;

б) фонологічною кореляцією;

в) фонологічною ідентифікацією.

11. Дайте визначення: «Фонологія — це…»

а) розділ мовознавства, який вивчає структуру звукового складу мови і їхнє функціонування в мовній системі;

б) розділ мовознавства, який вивчає артикуляційний, акустичний і перцептивний аспекти мови;

в) розділ мовознавства, що вивчає зв'язки морфології і фонетики, звукову будову морфем, залежно від їх взаємозв'язків у різних словах.

12. Дайте визначення: «Диз’юнкція – це…»

а) протиставлення за однією диференційною ознакою;

б) протиставлення за двома диференційними ознаками;

в) протиставлення за декількома диференційними ознаками.

13. Звуки стають фонемами лише тоді, коли є хоч одна пара слів, яка різниться цими звуками. Це явище має назву:

а) фонематичних опозицій;

б) фонемних опозицій;

в) фонетичних опозицій.

14. Еквівалентні опозиції – це…

а) такі опозиції, в яких один член має якусь ознаку, а інший її не має;

б) такі опозиції, які характеризуються різним ступенем однієї й тієї ж ознаки;

в) такі опозиції, в яких обидва члени логічно рівноправні.

15. Градуальними опозиціями називаються:

а) такі опозиції, які характеризуються різним ступенем однієї й тієї ж ознаки;

б) такі опозиції, в яких обидва члени логічно рівноправні;

в) опозиції, члени яких розрізняються тільки однією ознакою, а за всіма іншими збігаються.

16. Корелятивними називаються такі опозиції:

а) члени яких розрізняються тільки однією ознакою, а за всіма іншими збігаються;

б) в яких один член має якусь ознаку, а інший її не має;

в) які характеризуються різним ступенем однієї й тієї ж ознаки.

17. Привативні опозиції – це…

а) такі опозиції, в яких обидва члени логічно рівноправні;

б) опозиції, члени яких розрізняються тільки однією ознакою, а за всіма іншими збігаються;

в) такі опозиції, в яких один член має якусь ознаку, а інший її не має.

18. Представниками Московської фонологічної школи є:

а) Р. І. Аванесов, О. О. Реформаторський, Н. Ф. Яковлєв та ін.;

б) Л. В. Щерба, Л.Р. Зіндер, М. І. Матусевич;

в) О. Н. Синявський, Є. К. Тимченко, О. Б. Курило.

19. У центрі уваги Московської фонологічної школи:

а) тотожність звукових оболонок морфем і слів;

б) розрізнення звукових оболонок морфем і слів;

в) тотожність звукових оболонок значеннєвих одиниць.

20. Представники Московської фонологічної школи розглядали фонему:

а) як звукову оболонку;

б) як сукупність диференційних ознак;

в) як звуковий тип.

21. Представниками Санкт-Петербурзької фонологічної школи є:

а) О. Б. Курило О. Н. Синявський, Є. К. Тимченко;

б) Л.Р. Зіндер, М. І. Матусевич, Л. В. Щерба;

в) Н. Ф. Яковлєв, Р. І. Аванесов, О. О. Реформаторський.

22. У центрі уваги Санкт-Петербурзької фонологічної школи:

а) розрізнення звукових оболонок морфем і слів;

б) розрізнення звукових оболонок значеннєвих одиниць;

в) тотожність звукових оболонок морфем і слів.

23. Представники Санкт-Петербурзької фонологічної школи розглядали фонему:

а) як сукупність диференційних ознак;

б) як звуковий тип;

в) як звукову оболонку.

24. Ознаки фонем, за якими розрізняють значення слів, морфем (твердість/м'якість, дзвінкість/глухість, шумний/фонаційний тощо) називаються:

а) інтегральними;

б) збірними;

в) диференційними.

25. У якій праці М. С. Трубецький виклав свою теорію фонеми?

а) «Фонологія»;

б) «Основи фонології»;

в) «Внутрішня структура мови».

26. В Україні зародження фонології пов’язане з іменами:

а) Є. К. Тимченко, Н. І. Тоцька, Л. І. Прокопова;

б) Н. Ф. Яковлєв, Р. І. Аванесов, О. О. Реформаторський;

в) Л.Р. Зіндер, М. І. Матусевич, Л. В. Щерба.

27. Яка загальна кількість фонем в українській мові?

а) 35;

б) 38;

в) 39.

28. Українські мовознавці 1920 – 40-х рр. приділяли першочергову увагу:

а) наслідуванню провідних фонологічних шкіл;

б) формулюванню основних понять фонології;

в) психологічному поясненню сутності фонеми.

29. Який вчений використовував поняття фонеми до Бодуена де Куртене, але не розкрив його повною мірою?

а) Ф. де Сосюр;

б) Л. В. Щерба;

в) М. С. Трубецький.

30. Фонематична транскрипція передає:

а) звуковий склад слів;

б) фонемний склад слів;

в) варіації звуків.

Семінарське заняття №4

ПИСЬМО

План

1. Мова і письмо.

2. Історичні передумови виникнення письма.

3. Етапи розвитку письма. Типи письма.

4. Категорії письма.

5. Графіка і орфографія.

6. Транскрипція: типи транскрипції.

ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. Білецький А.О. Про мову і мовозна-вство. – К.: АРТЕК, 1996. – С.49–72.

2. Рождественский Ю.В. Лекции по общему языкознанию. – М.: ЧеРо, 1990. – С. 303–314.

3. Рождественский Ю.В. Введение в общую филологию. – М.: Высшая школа, 1979. – С.47–72.

Додаткова

Амирова Т.А. К истории и теории графемики. – М., 1977.

Бистрин В.А. 1100 лет славянской азбуки. – М., 1988.

Истрин В.А. Возникновение и развитие письма. – М., 1965.

Моисеев А.И. Звуки и буквы, буквы и цифры. – М., 1987.

Моисеев А.И. Письмо и язык // Вопросы языкознания. – 1983. – №6.

Основы общей теории письма. – Л., 1987.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Що є вторинним втіленням мовного знака – мовлене слово чи слово написане?

Які виділяють фази в письмовій комунікації?

Чому виникла потреба у фіксації усного мовлення?

Які виділяють типи письма з історичного погляду?

Яке письмо є старішим – глаголиця чи кирилиця?

Які є види транслітерації?

Якою є основна мета правил орфографії?

ЗАВДАННЯ

Підготувати на вибір:

1) схему „Грецький алфавіт і алфавіти, що виникли на його основі”

2) підготувати повідомлення „Школа як інституція функціонування письмового мовлення” за підручником: Рождественский Ю.В. Введение в общую филологию. – М.: Высшая школа, 1979 (С. 61–64). (Ксерокопія додається)

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА №4

Обробка джерельної бази.

Виклад основних структурних елементів дослідження у вигляді тез. Написання вступу наукового дослідження обсягом 1 стор. (формат А4).

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ З ТЕМИ №4

1. Лист, що фіксує графічними знаками повідомлення дослівно і передає, крім словесного складу, також порядок слів:

1. Піктограми.

2. Ідеографічне лист.

3. Предметна символіка.

4.Петрогліфи.

2. Місце, де зародилося ієрогліфічне письмо:

1. Др. Китай.

2. Др. Єгипет.

3. Др. Індія.

4. Др. Японія.

3. Складове письмо по-іншому називається:

1. Рисунковим.

2. Силабічним.

3. Ієратичним.

4. Логографічним.

4. Слов'янський алфавіт виник в ст.:

1. ІХ-Х.

2. ХІ-ХІІ.

3.ХІІ-ХІІІ. 4.ХШ-ХІV.

5. Розділ науки про письмо, який вивчає написання літер і співвідношення між буквами і звуками:

1. Орфографія.

2. Лексикографія.

3. Графіка.

4.Алфавіт.

6. Написання слів вода-водяний, міста-місто визначає такий принцип орфографії:

1.Фонетичний. 2.Традиційний.

3.Історичний.

4.Морфологічний.

7. Особлива система письма, що застосовується для точного позначення звукового складу мови:

1.Орфографія.

2.Орфоепія. 3.Транскрипція.

4.Фонетика.

8. Сукупність букв якогось фонемографічного письма, розташованих в історично установленому порядку:

1. Графіка.

2. Алфавіт.

3. Орфографія.

4.Сіллабема.

9. Передача слів однієї мови графічними знаками другої мови:

1. Транскрипція.

2. Орфографія

3. Фонематика.

4. Транслітерація.

Семінарське заняття №5

ЛЕКСИКОЛОГІЯ

План

1. Місце лексикології в системі мови. Основні поняття лексикології. Слово я предмет лексикології. Особливості слова як одиниці мови.

2. Семантична система мови та семасіологія. Лексичне значення і поняття. Типи лексичних значень (понять), денотації, десігнація, конотація.

3. Компонентний (семний) склад значення. Розподіл інформації в слові. Лексико-семантична система мови.

4. Види асиметрії словесного знака: омонімія та полісемія, синонімія. паронімія.

5. Вільні і фразеологічні сполучення слів. Фразеологія. категоріальні властивості фразеологічних одиниць. Класифікації фразеологізмів. фразеологічне значення.

6. Етимологія. основні поняття етимології. Вмотивованість («внутрішня форма») слова та етимологія. Народна етимологія.

7. Лексикографія. основні поняття лексикографії. типи словників. Принципи виділення значень і критерії їх розташування в словниках. Електронні словники та їх роль в комп'ютеризації викладання іноземної та рідної мови. Робота з ресурсами мережі Інтернет.

ЛІТЕРАТУРА

Основна

Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – К.: Академія, 1999. – 288 с.

Виноградова В.В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке//Хрестоматия. М., 1988. С. 282 – 288.

Реформатский А.Л. Введение в языкознание. М., 1955. С. 30—97, 184—190.

Степанов Ю. С. Основы общего языкознания. 2-е изд. М., 1975. С. 7—62.

Додаткова

Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. – Харків, 1987.

Алефиренко Н.Ф. Поэтическая энергия слова: Синергетика языка, сознания и культуры. – М., 2002 (Проблемы дискурсивной идиоматики).

Апресян Ю.Д. Лексическая семантика: Синонимические средства языка. – М., 1974.

Апресян Ю.Д. Принципы системной лексикографии и толковый словарь // Поэтика. История литературы. Лингвистика: Сборник к 70-летию Вяч.Вс. Иванова. – М., 1999.

Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М., 1966.

Баран Я.А. Фразеологія в системі мови. – Івано-Франківськ, 1987.

Берков В.П. О словарях ХХ1 века (Из лексикографической футурологии) // Мир русского слова. – СПб, 2000. – №3

Деменчук О.В. Динамічні моделі опису лексики //Мовознавство. – 2011. – №1. – С.13-28.

Копыленко М.М. Очерки общей фразеологии. – Воронеж, 1987.

Мізін К.І. Людина в дзеркалі компаративної фразеології: Монографія. – К., 2011. – 448 с.

Мокиенко В.М. Славянская фразеология. – М., 1980.

Морковкин В.В. Об объеме и содержании понятия «теоретической лексикографии» // Вопросы языкознания. – 1987. – №6.

Озерова Н.Г., Широков В.А. Перший том словника української мови у 20-ти томах //Мовознавство. – 2011. – №2. – С.3-13.

Пиотровский Р.Г., Рахубо Н. П., Хажинская М.С. Системное исследование лексики научного текста. Кишинев, 1981. С. 28—40.

Уфимцева А.А. Лексическое значение. – М, 1986.

Шмелёв Д.Н. Проблемы семантического анализа лексики. – М., 1973.

Щерба Л. В. Опыт общей теории лексикографии//Хрестоматия. М, 1988. С. 288—305.

ЗАВДАННЯ

1. Підготувати по десять тестових завдань з таких тем:

а) ФРАЗЕОЛОГІЯ. Категоріальні властивості фразеологічних одиниць. Класифікації фразеологізмів. Фразеологічне значення.

б) ЕТИМОЛОГІЯ. Основні поняття етимології. Народна етимологія.

в) ЛЕКСИКОГРАФІЯ. Основні поняття лексикографії. Типи словників. Робота з ресурсами мережі Інтернет

2. Занотувати у власному термінологічному словнику визначення понять лексема, денот, сигніфікат, конотація, сема, внутрішня форма слова.

САМОСТІЙНА РОБОТА №4

1. Лексикографія. основні поняття лексикографії. типи словників. Принципи виділення значень і критерії їх розташування в словниках. Електронні словники та їх роль в комп'ютеризації викладання іноземної та рідної мови. Робота з ресурсами мережі Інтернет.

2. Підготувати реферат „Мовна картина світу”.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА №5

Виклад основних структурних елементів дослідження у вигляді тез.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ З ТЕМИ №5