Фонетика

1. Фонетика – це… а) розділ мовознавчої науки, який вивчає звуковий склад мови; б) розділ мовознавчої науки, який вивчає звуковий склад слова; в) розділ мовознавчої науки, який вивчає звуковий склад речення.

2. Фонема – це… а) мінімальна фонетична одиниця мовної системи, яка утворює значущі одиниці мови і служить засобом їх розпізнавання й розрізнення; б) неподільна одиниця мови; в) неподільний звуковий елемент людської мови, здатний розрізнювати значення слів та їх форм;

3. Предметом фонетики є: а) звукова субстанція мовлення; б) звук; в) звук і склад;

4. Основоположником вчення про фонему являється: а) проф. І. О. Бодуен де Куртене (Казанська лінгвістична школа); б) М. Крушевський; в) В. Богородицький;

5. Яка із лінгвістичних шкіл займалася питанням експериментальної фонетики? а) Московська лінгвістична школа; б) Казанська лінгвістична школа; в) Празька лінгвістична школа;

6. Хто з учених пов’язував фонему із чергуванням звуків голосних і приголосних?

а) П. М. Фортунатов; б) І. О. Бодуен де Куртене; в) М. В. Крушевський;

7. Звук – це… а) матеріальний засіб реалізації в мові граматичних категорій і найрізноманітніших лексичних значень слів; б) найменша неподільна одиниця мови; в) членороздільний елемент людської мови, утворений за допомогою органів мовлення.

8. Скільки фонем налічується в сучасній українській літературній мові? а) 49 (голосних – 5, приголосних - 34); б) 52 (голосних – 6, приголосних - 46); в) 50 (голосних – 6, приголосних - 44).

9. Склад – це… а) звук або сполучення кількох звуків, що вимовляються одним поштовхом видихуваного повітря; б) найменша неподільна одиниця мови; в) частина слова чи мовного потоку. 10. Хто досліджував закон звукових змін? а) молодограматики; б) Московська школа; в) Ф. де Соссюр.

11. «Звук є об’єктом двох різних наук – фонетики і фонології» зазначають:

а) молодограматики; б) учені Празької лінгвістичної школи; в) учені Лондонської структуральної школи.

12. Яка розвідка з історичної фонетики слов’янської мови є першою? а) О. Х. Востоков «Розвідка про слов’янську мову»; б) Г. Пауль «Принципи історії мови»; в) І. І. Срезневський «Дослідження про межі слов’янських наріч».

13. Початок фонологічного періоду в українській мові датується працею: а) О. Б. Курило «До поняття «фонема» (1930); б) О. Н. Синявський «Спроба звукової характеристики літературної української літератури» (1929); в) Є. К. Тимченко «Курс історії українського язика» (1927).

14. Дофонологічний період характеризується: а) виключно розглядом мовних звуків;

б) розглядом звуків і їх типів.

15. Хто з лінгвістів налічував в українській літературній мові сім голосних фонем ([а], [о], [у], [и], [е], [і], [ї])? а) О. Н. Синявський; б) Є. К. Тимченко; в) О. Б. Курило.

16. Хто з лінгвістів вперше розглянув питання про збіг приголосних в українській мові? а) О. О. Потебня «Заметки о малорусском наречии» (1865);

б) О. О. Шахматов «Краткий очерк истории малоруського (украинского) языка»; в) П. Г. Житецький «Очерк звуковой истории малоруського наречия» (1876).

17. Хто з учених розробляв концепцію взаємозв’язку архетипів і фонетичних законів слов’янських мов? а) П. Г. Житецький; б) О. О. Потебня; в) В. В. Клесов.

18. В залежності від завдань, мети і методів дослідження звукової сторони мови розрізняють фонетику: а) описову та історичну; б) складову і словесну;

в) ієрархічну та синтагматичну.

19. Завдання фонетики як науки полягає в: а) характеристиці фонетичних змін; б) описі артикуляторних та акустичних властивостей мовних звуків; в) дослідження впливів звуків один на одного.

20. Кому з лінгвістичних вчених вдалося в порівняльний спосіб відкрити в праслов’янській мові назалізовані голосні? а) Р. Раск; б) Ф. Бопп; в) О. Х. Востоков.

21. Голосні звуки української мови за участю губ поділяються на: а) лабіалізовані і не лабіалізовані; б) голосні переднього, середнього, заднього рядів; в) наголошені і ненаголошені.

22. Яка із лінгвістичних шкіл розглядала звук не сам по собі, а як складне психічно-інтелектуальне утворення з проекцією на суспільнї функції? а) Женевська школа мовознавства; б) Казанська лінгвістична школа; в) Харківська лінгвістична школа.

23. Розділ фонетики, який вивчає звуки з погляду їх значення й функцій в людській мові, називається: а) морфеміка; б) лексикологія; в) фонологія.

24. До головних функцій фонеми належать: а) конститутивна, ідентифікаційна, дистинктивна; б) розрізнювальна; в) кореляційна.

25. За І. О. Бодуеном де Куртене фонологічна кореляція – це… а) система фонологічних протиставлень; б) морфонологічне чергування фонем; в) протиставлення, члени яких відрізняються тільки однією ознакою, а за всіма іншими збігаються (за О. О. Реформатським).

26. Скільки одиниць налічує О. Н. Синявський у системі українського вокалізму? а) 12; б) 20; в) 16;

27. Яким методом дослідження користувався Г. Ф. Шила при вивченні фонем української мови?

а) дистрибутивний аналіз; б) метод палатографування; в) метод історичного дослідження.

28. Досліджуючи звук, до якого висновку прийшли «пражани»? а) звук є об’єктом двох різних наук – фонетики і фонології; б) звук є об’єктом фонетики; в) звук є об’єктом фонології.

29. Об’єкт фонетики : а) звук; б) акустично-артикуляторний аспект; в) фонема.

30. Яка із лінгвістичних шкіл, розглядаючи фонему, прагнула знайти межі між фонемою і фонетичним її варіантом? а) Празька лінгвістична школа; б) Казанська лінгвістична школа; в) Московська лінгвістична школа.

Семінарське заняття №3

ФОНОЛОГІЯ

1. Фонологія і її місце в структурі мовознавства. Історія фонології.

2. Фонема як реальність і фонема як одиниця метамови. Диференційні ознаки звука і фонеми. Алофон, архіфонема і гіперфонема. Розпізнавальні (диференціальні) ознаки фонеми. Опозиція і нейтралізація.

3. Різні підходи до визначення фонеми (ленінградська фонетична і московська фонологічна школи, празький лінгвістичний гурток, дистрибутивная лінгвістика, двоступенева теорія фонеми).

4. Історична фонологія. Конвергенція і дивергенція.

5. Проблематика фоностилістики. Народно-господарське та дидактичне використання результатів теоретичної фонології та експериментальної фонетики.

ЛІТЕРАТУРА

Основна

Общее языкознание: Внутренняя структура языка / Отв. ред. Б.А. Серебренников. – М.: Наука, 1972. – 565 с.

Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – К.: Академія, 1999. – 288 с.

Семчинський С.В. Загальне мовознавство. – К.: Вища школа, 1996. – 328 с.

Білецький А.О. Про мову і мовозна-вство. – К.: АРТЕК, 1996.

Березин Ф.М., Головин Б.Н. Общее языкознание. – М.: Просвещение, 1979.

Общее языкознание / Под ред. А.Е.Супруна. – Минск, 1983.

Степанов Ю.С. Основы общего языкознания. – М.: Просвещение, 1975.

В.И. Кодухов. Общее языкознание. – М.: Просвещение, 1974.

Додаткова

Бондарко Л.В. Фонетическое описание языка и фонологическое описание речи. – Л., 1981

Журавлев В.К. Диахроническая фонология. – М., 1986.

Коструба П.П. Фонетика, фонологія і морфонологія // Методологічні питання мовознавства. – К., 1966.

Коструба П.П. Основні поняття фонології // Укр..мова і літ. у школі. – 1965. – №7.

Кодзасов С.В. Современная американская фонология. – М., 1981.

Перебийніс В.С. Кількісні та якісні характеристики фонем сучасної української літературної мови. – К., 1970.

Пиотровский Р.Г. Моделирование фонологических систем и методы их сравнения. М.—Л., 1966. С. 15—25.

Трубецкой Н. С. Основы фонологии. – М.: 1960.

Якобсон Р.О., Хале М. Фонология и ее отношение к фонетике // Новое в лингвистике. – М., 1962. – Вып. 2.

ЗАВДАННЯ

Подати у вигляді таблиці „Зіставлення фонологічних систем рідної та іноземної (англійської / німецької)” (за підручником М.П.Кочергана „Основи зіставного мовознавства” (К., 2006), с.110–116). (Ксерокопія додається.)

САМОСТІЙНА РОБОТА №3

Підготувати повідомлення „Фоностилістика” на основі Інтернет-джерел. Шукати по ключовому слову фоностилістика.

Фоностилістика

Ознаки вимови за різвидом стилю.

Параметри усного мовного стилю (фізіологічні, мовне виховання, статеві характеристики). Комунікативні умови вимови (характер аудиторії і тип тексту).

Стилістичні характеристики залежно від ставлення до тексту (емоційність і переконливість вимови, темброві характеристики).

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА №3

Аналіз наукової літератури з теми дослідження.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ З ТЕМИ №3