НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ

МАТЕРІАЛИ З КУРСУ

„ТЕОРІЯ МОВИ: ВНУТРІШНЯ СТРУКТУРА МОВИ”

Для груп у-м, Ін-м

Укладач: проф. Н.Ф.Баландіна

Зміст

1. Плани семінарських занять, самостійної та індивідуальної роботи.

2. Тестові завдання для самоконтролю.

3. Перелік тем для дослідницької роботи

4. Зразок написання дослідницької роботи.

5. Перелік питань до іспиту.

Семінарське заняття №1

„ТЕОРІЯ МОВИ: ВНУТРІШНЯ СТРУКТУРА МОВИ” ЯК НАУКА І НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА

План

1. Теорія мови як наука і навчальна дисципліна. Мета, завдання, структура курсу. Предмет і завдання курсу. Значення теорії мови у філологічній підготовці магістрантів.

2. Зміст понять „мовна система” і „структура мови”. Опис мовної системи та основних її ознак в сучасній лінгвістиці.

3. Стратифікаційне пояснення мовної системи. Базові одиниці ярусів мови: фонема, морфема, лексема, словосполучення, речення.

4. Відношення між одиницями ярусів, мовні явища всередині ярусів і на їх стику.

5. Нижня і верхня межа лінгвістичного опису мови і проблема дискурсу. Лінгвістика тексту.

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

Общее языкознание: Внутренняя структура языка / Отв. ред. Б.А. Серебренников. – М.: Наука, 1972. – С.5 – 83.

Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – К.: Академія, 1999. – С.61–72.

Алефиренко Н.Ф. Теория язика: вводный курс. – М.: Изд-й центр „Академия”, 2004. – С.94–355.

Семчинський С.В. Загальне мовознавство. – К.: Вища школа, 1996. – С.138-250.

Березин Ф.М., Головин Б.Н. Общее языкознание. – М.: Просвещение, 1979.

Общее языкознание / Под ред. А.Е.Супруна. – Минск, 1983.

Степанов Ю.С. Основы общего языкознания. – М.: Просвещение, 1975.

В.И. Кодухов. Общее языкознание. – М.: Просвещение, 1974.

Єщенко Т.А. Лінгвістичний аналіз тексту. – К.: Академія, 2009. – 376 с.

Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. – К.: Академія, 2009. – 376 с.

Додаткова:

Апресян Ю.Д. Идеи и методы современной структурной лингвистики. М., 1966.

Бенвенист Э. Уровни лингвистического анализа // Новое в лингвистике. Вып. 4. – М., 1965, с. 434 – 449.

Виноградов В.В. Всегда ли система системна? // Система и уровни языка. – М., 1969.

Мельничук А.С. Понятие системы и структуры языка // Вопросы языкознания. – 1970. – №1.

Солнцев В.М. Язык как системно-структурное образование. – М.: Просвещение, 1977. – С.11-52, 68-92.

ЗАВДАННЯ

1. Укласти схему рівневої організації мови.

2. Добрати приклади парадигматичних і синтагматичних відношень: а) в лексиці, б) в морфології, в) в синтаксисі.

3. На прикладі декількох фразеологізмів покажіть зв’язок мовних рівнів.

4. Занотувати у власному термінологічному словнику визначення понять система, структура, основний рівень, проміжний рівень, парадигматичні відношення, синтагматичні відношення.

5. Виконати тестові завдання для самоконтролю див. далі.

САМОСТІЙНА РОБОТА №1

Історія вивчення системних і структурних ознак мови. Опис мовної системи і її головних ознак в сучасній лінгвістиці. Рівні опису мови. Відношення між одиницями ярусів, мовні явища всередині ярусів і на їх стику. Нижня і верхня межа лінгвістичного опису мови і проблема дискурсу. Лінгвістика тексту. (Перевірка на семінарському занятті і за виконанням тестів).

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА №1

Вибір теми наукового дослідження, пошук джерельної бази та її аналіз. Перелік тем дивіться окремо.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ З ТЕМИ №1

1. У сучасному мовознавстві поняття «система» і «структура» є:

   1. тотожними;

   2. принципово різними;

   3. не існує одностайності у розмежуванні термінів.

2. Вперше терміни «система» та «структура» розмежував:

   1. В.Кодухов;

   2. О.Реформатський;

   3. В.Звегінцев.

3. Поняття структури мови введене в науку вченими:

а) Празької лінгвістичної школи;

b) Паризької лінгвістичної школи;

с) Московської лінгвістичної школи.

4. Системи бувають:

   1. ідеальні і матеріальні;

   2. неідеальні і духовні;

   3. першорядні і другорядні.

5. Матеріальні системи – це:

   1. системи, що виникають завдяки мисленнєвій діяльності;

   2. системи, що не існують поза якоюсь матеріальною субстанцією, вони породжуються нею;

   3. системи, що складаються з елементів, які мають матеріальну субстанцію.

6. Ідеальні системи – це:

   1. системи, елементи яких значеннєві самі собою, тобто представляють у системі самих себе;

   2. системи, елементами яких є ідеальні об’єкти – поняття або ідеї, пов’язані з певними взаємовідношеннями;

   3. системи, у яких матеріальні елементи мають значення для системи не стільки завдяки своїм субстанціональним властивостям, скільки завдяки приписаним їм властивостям.

7. Мовна система складається:

   1. мовних компонентів;

   2. мовних одиниць;

   3. мовних рівнів / ярусів.

8. Яка з перелічених систем є найбільш відкритою?

   1. фонологічна;

   2. морфологічна;

   3. лексико-семантична.

9. Що розуміють під поняттям «динамічність мовної системи»?

   1. здатність мови задовольняти потреби суспільства;

   2. здатність мови до змін, розвитку, пристосування до умов існування;

   3. гнучкий характер мови.

10. Мова є:

    1. закритою системою;

    2. відкритою системою;

    3. Напіввідкритою.

11. Парадигматичні відношення це:

    1. відношення вибору, асоціації, що ґрунтуються на подібності та відмінності позначувальних і позначуваних мовних одиниць;

    2. відношення одиниць, розташованих горизонтально;

    3. відношення мовних одиниць розташованих лінійно.

12. Синтагматичні відношення це:

    1. відношення мовних одиниць розташованих лінійно; здатність мовних елементів поєднуватись;

    2. відношення мовних одиниць розташованих горизонтально;

    3. відношення мовних одиниць розташованих вертикально.

13. Ієрархічними є:

    1. відношення структурно простіших одиниць до складніших;

    2. поглинання простіших одиниць складнішими;

    3. залежність простіших одиниць від складніших.

14. Найвищим рівнем за роллю у структурі мови є:

    1. морфологічний;

    2. синтаксичний;

    3. лексико-семантичний.

15. Мовні рівні існують:

    1. ізольовано;

    2. взаємопов’язано;

    3. взаємозалежно.

16. Проміжний рівень – це:

    1. рівень, що виникає на стику різних рівнів;

    2. рівень, який існує незалежно від інших рівнів;

    3. рівень, який виникає внаслідок взаємодії одного рівня з іншим.

17. Ідея рівневої організації мови набула поширення:

    1. у ХІХ ст. у європейській структурній лінгвістиці;

    2. у ХІХ ст. у американській дескриптивній лінгвістиці;

    3. у ХХІ ст. у англійській порівняльній лінгвістиці.

18. Одиниці одного ступеня складності можуть вступати між собою:

    1. в ієрархічні відношення;

    2. у структурні відношення;

    3. у синтагматичні і парадигматичні відношення.

19. Відношення між рівнями мови полягає:

    1. у тому, щоб одиниці нижчого рівня були засобом побудови одиниць вищого рівня;

    2. у підпорядкуванні одиниці одного рівня одиниці іншого рівня;

    3. у залежності одиниць вищого рівня від одиниць нижчого рівня.

20. Рівні бувають:

    1. основні і додаткові;

    2. основні і проміжні;

    3. основні і другорядні.

21. Основний рівень включає:

    1. чотири рівні;

    2. п’ять рівнів;

    3. три рівні.

22. До нижчого рівня належить:

    1. лексико-семантичний рівень;

    2. морфологічний рівень;

    3. фонологічний рівень.

23. Основоположником морфонології є:

    1. В.Кодухов;

    2. М.Трубецькой;

    3. В.Звегінцев.

24. Предметом морфонології є:

    1. дослідження морфологічного використання фонологічних засобів мови;

    2. дослідження фонологічного використання морфологічних засобів мови;

    3. дослідження фонологічних і морфологічних засобів мови.

25. Предметом словотвору є:

    1. творення слів на основі твірних основ;

    2. творення слів на основі морфем, твірних основ, словотвірних моделей;

    3. творення слів на основі словотвірних моделей.

26. Теорію ізоморфізму запропонував:

    1. О.Реформатський;

    2. О.Потебня;

    3. Єжи Курилович.

27. Суть теорії ізоморфізму полягає в:

    1. у мові існують ієрархічні відношення між рівнями мови;

    2. у мові існує структурний паралелізм між рівнями;

    3. у мові існує залежність між її рівнями.

28. Одиницею синтаксичного рівня є:

    1. лексема;

    2. морфема;

    3. конструкція.

29. Ступінь системності рівня залежить від:

    1. кількості одиниць, що входять до нього;

    2. характеру відношень між рівнями;

    3. від властивостей даного рівня.

30. На стику рівнів виникають:

    1. словотвірний рівень;

    2. проміжний рівень;

    3. фразеологічний рівень.

Семінарське заняття №2

ФОНЕТИКА

1. Системний опис мови і роль у ньому фонетики.

2. Фонетичне членування мовлення.

3. Склад. Склад і побудова мови (складові і нескладові мови).

4. Звуки мовлення. Акустичні властивості звуків.

5. Просодика: наголос, інтонація.

ЛІТЕРАТУРА

Основна

Кочерган М.П. Основи зіставного мовознавства. – К., 2006. – С.107-136.

Семчинський С.В. Загальне мовознавство. – К.: 1996. – С.151-170.

Общее языкознание: Внутренняя структура языка / Отв. ред. Б.А. Серебренников. – М.: 1970. – С.120-199.

Зиндер Л.Р. Общая фонетика. – М., 1979.

Коструба П.П. Фонетика, фонологія і морфонологія // Методологічні питання мовознавства. – К., 1966.

Додаткова

Бондарко Л.В. Фонетическое описание языка и фонологическое описание речи. – Л., 1981.

Матусевич М.И. Введение в общую фонетику. – М., 1959. – С.9-101.

Сигеда П.И. К вопросу о понятиях ассимилиция и диссимиляция // Филологические науки. – 1971. – №2.

Якобсон Р.О., Хале М. Фонология и ее отношение к фонетике // Новое в лингвистике. – М., 1962. – Вып. 2.

ЗАВДАННЯ

1. Зіставте, дібравши власні приклади, наголос української мови та іноземної мови, яку ви вивчаєте.

2. Занотуйте у власному термінологічному словнику визначення слів силабема, дифтонг, просодика.

3. Перевірте себе, використавши тести до теми №2.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

За якими ознаками характеризуються склади в мовах світу?

У чому суть силабеми?

Які типи складів існують у мовах?

За якими критеріями вивчають структуру складу української мови та іноземної мови, яку ви вивчаєте?

Яку функцію виконують різні типи і види наголосу в мовах?

За якими критеріями зіставляють інтонацію різних мов? У чому полягає специфіка інтонації окремих мов?

САМОСТІЙНА РОБОТА №2

Різні підходи до визначення фонеми (Ленінградська фонетична і Московська фонологічна школи, Празький лінгвістичний гурток, дистрибутивна лінгвістика, двоступенева теорія фонеми).

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА №2

Пошук необхідної наукової літератури з теми дослідження.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ З ТЕМИ №2