 
        
        
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ
МАТЕРІАЛИ З КУРСУ
„ТЕОРІЯ МОВИ: ВНУТРІШНЯ СТРУКТУРА МОВИ”
Для груп у-м, Ін-м
Укладач: проф. Н.Ф.Баландіна
Зміст
- Плани семінарських занять, самостійної та індивідуальної роботи. 
- Тестові завдання для самоконтролю. 
- Перелік тем для дослідницької роботи 
- Зразок написання дослідницької роботи. 
- Перелік питань до іспиту. 
Семінарське заняття №1
„ТЕОРІЯ МОВИ: ВНУТРІШНЯ СТРУКТУРА МОВИ” ЯК НАУКА І НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА
План
- Теорія мови як наука і навчальна дисципліна. Мета, завдання, структура курсу. Предмет і завдання курсу. Значення теорії мови у філологічній підготовці магістрантів. 
- Зміст понять „мовна система” і „структура мови”. Опис мовної системи та основних її ознак в сучасній лінгвістиці. 
- Стратифікаційне пояснення мовної системи. Базові одиниці ярусів мови: фонема, морфема, лексема, словосполучення, речення. 
- Відношення між одиницями ярусів, мовні явища всередині ярусів і на їх стику. 
- Нижня і верхня межа лінгвістичного опису мови і проблема дискурсу. Лінгвістика тексту. 
ЛІТЕРАТУРА
Основна:
Общее языкознание: Внутренняя структура языка / Отв. ред. Б.А. Серебренников. – М.: Наука, 1972. – С.5 – 83.
Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – К.: Академія, 1999. – С.61–72.
Алефиренко Н.Ф. Теория язика: вводный курс. – М.: Изд-й центр „Академия”, 2004. – С.94–355.
Семчинський С.В. Загальне мовознавство. – К.: Вища школа, 1996. – С.138-250.
Березин Ф.М., Головин Б.Н. Общее языкознание. – М.: Просвещение, 1979.
Общее языкознание / Под ред. А.Е.Супруна. – Минск, 1983.
Степанов Ю.С. Основы общего языкознания. – М.: Просвещение, 1975.
В.И. Кодухов. Общее языкознание. – М.: Просвещение, 1974.
Єщенко Т.А. Лінгвістичний аналіз тексту. – К.: Академія, 2009. – 376 с.
Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. – К.: Академія, 2009. – 376 с.
Додаткова:
Апресян Ю.Д. Идеи и методы современной структурной лингвистики. М., 1966.
Бенвенист Э. Уровни лингвистического анализа // Новое в лингвистике. Вып. 4. – М., 1965, с. 434 – 449.
Виноградов В.В. Всегда ли система системна? // Система и уровни языка. – М., 1969.
Мельничук А.С. Понятие системы и структуры языка // Вопросы языкознания. – 1970. – №1.
Солнцев В.М. Язык как системно-структурное образование. – М.: Просвещение, 1977. – С.11-52, 68-92.
ЗАВДАННЯ
- Укласти схему рівневої організації мови. 
- Добрати приклади парадигматичних і синтагматичних відношень: а) в лексиці, б) в морфології, в) в синтаксисі. 
- На прикладі декількох фразеологізмів покажіть зв’язок мовних рівнів. 
- Занотувати у власному термінологічному словнику визначення понять система, структура, основний рівень, проміжний рівень, парадигматичні відношення, синтагматичні відношення. 
- Виконати тестові завдання для самоконтролю див. далі. 
САМОСТІЙНА РОБОТА №1
Історія вивчення системних і структурних ознак мови. Опис мовної системи і її головних ознак в сучасній лінгвістиці. Рівні опису мови. Відношення між одиницями ярусів, мовні явища всередині ярусів і на їх стику. Нижня і верхня межа лінгвістичного опису мови і проблема дискурсу. Лінгвістика тексту. (Перевірка на семінарському занятті і за виконанням тестів).
ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА №1
Вибір теми наукового дослідження, пошук джерельної бази та її аналіз. Перелік тем дивіться окремо.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ З ТЕМИ №1
- У сучасному мовознавстві поняття «система» і «структура» є: - тотожними; 
- принципово різними; 
- не існує одностайності у розмежуванні термінів. 
 
- Вперше терміни «система» та «структура» розмежував: - В.Кодухов; 
- О.Реформатський; 
- В.Звегінцев. 
 
- Поняття структури мови введене в науку вченими: 
а) Празької лінгвістичної школи;
b) Паризької лінгвістичної школи;
с) Московської лінгвістичної школи.
- Системи бувають: - ідеальні і матеріальні; 
- неідеальні і духовні; 
- першорядні і другорядні. 
 
- Матеріальні системи – це: - системи, що виникають завдяки мисленнєвій діяльності; 
- системи, що не існують поза якоюсь матеріальною субстанцією, вони породжуються нею; 
- системи, що складаються з елементів, які мають матеріальну субстанцію. 
 
- Ідеальні системи – це: - системи, елементи яких значеннєві самі собою, тобто представляють у системі самих себе; 
- системи, елементами яких є ідеальні об’єкти – поняття або ідеї, пов’язані з певними взаємовідношеннями; 
- системи, у яких матеріальні елементи мають значення для системи не стільки завдяки своїм субстанціональним властивостям, скільки завдяки приписаним їм властивостям. 
 
- Мовна система складається: - мовних компонентів; 
- мовних одиниць; 
- мовних рівнів / ярусів. 
 
- Яка з перелічених систем є найбільш відкритою? - фонологічна; 
- морфологічна; 
- лексико-семантична. 
 
- Що розуміють під поняттям «динамічність мовної системи»? - здатність мови задовольняти потреби суспільства; 
- здатність мови до змін, розвитку, пристосування до умов існування; 
- гнучкий характер мови. 
 
- Мова є: - закритою системою; 
- відкритою системою; 
- Напіввідкритою. 
 
- Парадигматичні відношення це: - відношення вибору, асоціації, що ґрунтуються на подібності та відмінності позначувальних і позначуваних мовних одиниць; 
- відношення одиниць, розташованих горизонтально; 
- відношення мовних одиниць розташованих лінійно. 
 
- Синтагматичні відношення це: - відношення мовних одиниць розташованих лінійно; здатність мовних елементів поєднуватись; 
- відношення мовних одиниць розташованих горизонтально; 
- відношення мовних одиниць розташованих вертикально. 
 
- Ієрархічними є: - відношення структурно простіших одиниць до складніших; 
- поглинання простіших одиниць складнішими; 
- залежність простіших одиниць від складніших. 
 
- Найвищим рівнем за роллю у структурі мови є: - морфологічний; 
- синтаксичний; 
- лексико-семантичний. 
 
- Мовні рівні існують: - ізольовано; 
- взаємопов’язано; 
- взаємозалежно. 
 
- Проміжний рівень – це: - рівень, що виникає на стику різних рівнів; 
- рівень, який існує незалежно від інших рівнів; 
- рівень, який виникає внаслідок взаємодії одного рівня з іншим. 
 
- Ідея рівневої організації мови набула поширення: - у ХІХ ст. у європейській структурній лінгвістиці; 
- у ХІХ ст. у американській дескриптивній лінгвістиці; 
- у ХХІ ст. у англійській порівняльній лінгвістиці. 
 
- Одиниці одного ступеня складності можуть вступати між собою: - в ієрархічні відношення; 
- у структурні відношення; 
- у синтагматичні і парадигматичні відношення. 
 
- Відношення між рівнями мови полягає: - у тому, щоб одиниці нижчого рівня були засобом побудови одиниць вищого рівня; 
- у підпорядкуванні одиниці одного рівня одиниці іншого рівня; 
- у залежності одиниць вищого рівня від одиниць нижчого рівня. 
 
- Рівні бувають: - основні і додаткові; 
- основні і проміжні; 
- основні і другорядні. 
 
- Основний рівень включає: - чотири рівні; 
- п’ять рівнів; 
- три рівні. 
 
- До нижчого рівня належить: - лексико-семантичний рівень; 
- морфологічний рівень; 
- фонологічний рівень. 
 
- Основоположником морфонології є: - В.Кодухов; 
- М.Трубецькой; 
- В.Звегінцев. 
 
- Предметом морфонології є: - дослідження морфологічного використання фонологічних засобів мови; 
- дослідження фонологічного використання морфологічних засобів мови; 
- дослідження фонологічних і морфологічних засобів мови. 
 
- Предметом словотвору є: - творення слів на основі твірних основ; 
- творення слів на основі морфем, твірних основ, словотвірних моделей; 
- творення слів на основі словотвірних моделей. 
 
- Теорію ізоморфізму запропонував: - О.Реформатський; 
- О.Потебня; 
- Єжи Курилович. 
 
- Суть теорії ізоморфізму полягає в: - у мові існують ієрархічні відношення між рівнями мови; 
- у мові існує структурний паралелізм між рівнями; 
- у мові існує залежність між її рівнями. 
 
- Одиницею синтаксичного рівня є: - лексема; 
- морфема; 
- конструкція. 
 
- Ступінь системності рівня залежить від: - кількості одиниць, що входять до нього; 
- характеру відношень між рівнями; 
- від властивостей даного рівня. 
 
- На стику рівнів виникають: - словотвірний рівень; 
- проміжний рівень; 
- фразеологічний рівень. 
 
Семінарське заняття №2
ФОНЕТИКА
1. Системний опис мови і роль у ньому фонетики.
2. Фонетичне членування мовлення.
3. Склад. Склад і побудова мови (складові і нескладові мови).
4. Звуки мовлення. Акустичні властивості звуків.
5. Просодика: наголос, інтонація.
ЛІТЕРАТУРА
Основна
Кочерган М.П. Основи зіставного мовознавства. – К., 2006. – С.107-136.
Семчинський С.В. Загальне мовознавство. – К.: 1996. – С.151-170.
Общее языкознание: Внутренняя структура языка / Отв. ред. Б.А. Серебренников. – М.: 1970. – С.120-199.
Зиндер Л.Р. Общая фонетика. – М., 1979.
Коструба П.П. Фонетика, фонологія і морфонологія // Методологічні питання мовознавства. – К., 1966.
Додаткова
Бондарко Л.В. Фонетическое описание языка и фонологическое описание речи. – Л., 1981.
Матусевич М.И. Введение в общую фонетику. – М., 1959. – С.9-101.
Сигеда П.И. К вопросу о понятиях ассимилиция и диссимиляция // Филологические науки. – 1971. – №2.
Якобсон Р.О., Хале М. Фонология и ее отношение к фонетике // Новое в лингвистике. – М., 1962. – Вып. 2.
ЗАВДАННЯ
- Зіставте, дібравши власні приклади, наголос української мови та іноземної мови, яку ви вивчаєте. 
- Занотуйте у власному термінологічному словнику визначення слів силабема, дифтонг, просодика. 
- Перевірте себе, використавши тести до теми №2. 
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
За якими ознаками характеризуються склади в мовах світу?
У чому суть силабеми?
Які типи складів існують у мовах?
За якими критеріями вивчають структуру складу української мови та іноземної мови, яку ви вивчаєте?
Яку функцію виконують різні типи і види наголосу в мовах?
За якими критеріями зіставляють інтонацію різних мов? У чому полягає специфіка інтонації окремих мов?
САМОСТІЙНА РОБОТА №2
Різні підходи до визначення фонеми (Ленінградська фонетична і Московська фонологічна школи, Празький лінгвістичний гурток, дистрибутивна лінгвістика, двоступенева теорія фонеми).
ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА №2
Пошук необхідної наукової літератури з теми дослідження.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ З ТЕМИ №2
