3.Населення і трудові ресурси

  Чисельність населення Сокальського району складає 98,1 тис. осіб і (3,6 % від усього населення Львівської області). Кількість сільських мешканців становить 63,3 тис. осіб, міських - 36,7 тис. (Сокаль - 20,5 тис., Белз - 2,5 тис., Великі Мости - 6,1 тис., Угнів - 1,2 тис., Жвирка - 3,7 тис.) Густота населення складає 63 особи на 1 кв. м, що є дещо нижчим від середнього показника по Україні. Близько двох третин у складі населення займає сільське. Середньооблікова чисельність працівників підприємств та організацій становить понад 29 тис. осіб. Кожен четвертий із них зайнятий у сільському господарстві, два з кожних п’яти - у промисловості, кожний сьомий - у соціальній сфері. У статевому відношенні частка жінок у районі становить 54%, а чоловіків - 46%.

• Чисельність наявного населення станом на 01.01.2004 року, тис.осіб

	Район	частка р-ну в області (%)
Всього населення	96,6	3,7
В т.ч. міське	34,4	2,2
в т.ч. сільське	62,2	5,9
Із загальної кількості населення - чоловіки	46,0	3,7
- жінки	50,6	3,7

• Статево - вікова структура

За останні роки у Львівській області спостерігається тенденція до зростання значної кількості померлих. [9]

            У 2009 році в області за оперативними даними померло 35126 осіб, що більше на 0,7% ніж у попередньому році та на 6,5% порівняно з 2000 роком. По Сокальському районі померло в 2009 році 1370 осіб,  що на 4,4% менше ніж у попередньому році та в порівнянні з 2000р. на 1,6% більше, а в працездатному віці на 11,6% менше ніж у 2008. Спостерігається майже подвійне зростання надлишкових смертей 40-річних чоловіків від нещасних випадків, отруєнь і травм, від хвороб системи кровообігу, органів дихання і травлення, які зазвичай асоціюються з фізіологічним старінням. Особливістю смертності у працездатному віці є так звана «над смертність» чоловіків: чоловіків 2003-2009 року показники смертності від усіх причин в працездатному віці перевищував смертність жінок  (962.9 та 264,2 на 100 тис. відповідної статі) по Сокальському району 675,9 та 133,4 на 100 тис. відповідної статі, що є надзвичайно загрозливим як для сфери промислового виробництва так і для відтворення нації. Незворотні втрати життя чоловіків у репродуктивному віці, який практично співпадає з працездатним, деформують статеве співвідношення у суспільстві, обумовлюють значну кількість одиноких жінок, неповних сімей та дітей – сиріт. Якщо розглянути смертність в працездатному віці по статі по таблиці.

                                               2007                           2008                           2009

Померло всього              322                             300                             287

Жінок                                    42                               51                               53

Чоловіків                           280                             249                             234

По Україні, по області, так і в Сокальському районі переважає смертність чоловіків в порівнянні із смертністю до жінок і складає (5:1). [9]

            Якщо порівняти рівень смертності (на кожну тисячу осіб) то в Сокальському районі він становить:

                                   2007                           2008                           2009

                             1491/15,7                   1462/15,5                   1402/14,9

            Найбільше зростання смертності відбулося  у вікових групах в порівнянні з 2008р.

30-39 років – 41 на 14,6% 

40-49 років – 93 на 10,3%

50-55 років – 79 на 5,1%

            В загальному у 2009 році чоловіків померло на 32 більше ніж жінок. Найбільша різниця між смертністю чоловіків і жінок у вікових групах:

                                               Чоловіки        Жінки

18-29 років – 1,4 рази          – 13                 – 9

30-39 років – 3,8 рази          – 34                – 9

40-49 років – 2,5 рази          – 69                 – 24

50-55 років – 6,2 рази          – 68                 – 11

            Рівень смертності знижується із року в рік і він нижчий чим по України, який становить 16,3

Міграція населення

	січень-грудень 2002 року			січень-грудень 2003 року
	число прибулих	число вибулих	міграційний приріст, скорочення (-)	число прибулих	число вибулих	міграційний приріст, скорочення (-)
	Осіб			осіб
Cокальський район	1575	1729	-154	1393	1645	-252
Міські поселення	727	882	-155	690	719	-29
Сільська місцевість	848	847	1	703	926	-227

Потоки міграції населення за січень-грудень 2003 року, осіб

	Країни СНД			Країни Балтії			Далеке зарубіжжя
	число при- булих	число ви- булих	мігра- ційний при- ріст, скоро- чення (-)	число при- булих	число ви- булих	мігра- ційний при- ріст, скоро- чення (-)	число при- булих	число ви- булих	мігра- ційний при- ріст, скоро- чення (-)
Сокальський район	1111	1345	-234	266	244	22	16	56	-40

Міграція населення за межі (із-за меж) України 2003 року, осіб

	Країни СНД			Країни Балтії			Далеке зарубіжжя
	число при- булих	число ви- булих	мігра- ційний при- ріст, скоро- чення (-)	число при- булих	число ви- булих	мігра- ційний при- ріст, скоро- чення (-)	число при- булих	число ви- булих	мігра- ційний при- ріст, скоро- чення (-)
Сокальський район	15	15	-	-	-	-	1	41	-40

За національним складом населення району загалом є однорідною. 94,8% населення району становлять українці. Проте в регіоні проживають біля 100 інших національностей та народностей. Найчисельнішою меншиною є росіяни (3,6%). Абсолютна більшість росіян проживає у великих містах області. Крім того, у області живуть поляки (0,7%), євреї (0,2%), інші (0,5%). Сільська місцевість є майже суцільно українською. В соціально-класовій структурі району продовжуються процеси соціальної диференціації та поляризації суспільства, зокрема диференціації доходів населення. Відбувається поступовий, складний, суперечливий процес становлення нового типу соціально-класової структури на основі демонтажу існуючої соціальної структури і формування різноманітних елементів нової — класів, соціальних верств, груп, прошарків тощо. Поступово складаються контури трьох основних рівнів, верств соціальної ієрархії: вищого, середнього і нижчого класів. Однак зазначені рівні соціальної ієрархії не становлять цілісного утворення і багато в чому є невизначеною, напіврозмитою структурою. Особливість розвитку соціально-класової ієрархії українського суспільства полягає в повільному збільшенні середнього класу за швидкого збільшення вищого та нижчого класів і поглиблення на цій основі соціальної поляризації.[9]

Найбiльше в районі осiб працездатного вiку (72,7%), однак їх частка в останнi роки зменшується. Процент дiтей i пiдлiткiв досить низький i постiйно знижується, натомiсть кiлькiсно зростає група людей старшого вiку, яка вже становить понад четвертину всього населення областi. Такi процеси дiстали назву "старiння" населення. Особливо поширене воно в сiльськiй мiсцевостi. Iснують вiдмiнностi у вiковiй структурi в мiськiй i сiльськiй мiсцевостях, серед чоловiчого i жiночого населення; вони вiдображенi на дiаграмах . Якщо розглянути смертність працездатного віку в місті та селі то побачимо:

                                   2007                           2008                           2009

Померло всього   322                             300                             287

Місто                         109                               97                              105

Село                          213                             203                             182

Населення працездатного вiку (крiм iнвалiдiв I i II груп) становить основу трудових ресурсiв, до яких належать також пiдлiтки i пенсiонери, зайнятi в суспiльному виробництвi. Найбiльша частка трудових ресурсiв у населеннi району, в яких зосереджена велика кiлькiсть робочих мiсць у виробничiй (промисловiй) i невиробничiй сферах. Основна частина трудових ресурсiв району (22 тис. чоловiк у 2011р.) була зайнята в галузях народного господарства, решта - тi, що навчалися та були зайнятi в особистому пiдсобному господарствi. Останнiм часом внаслiдок рiзкого падiння виробництва на державних пiдприємствах областi вiдбувається скорочення робочих мiсць i вивiльнення працiвникiв. Станом на 1 сiчня 2011 p. в областi офiцiйно зареєстровано 2.5 тис. безробiтних; рiвень безробiття зростає. Масовим явищем стало т.з. приховане безробiття - вимушенi вiдпустки працiвникiв на тривалий час за власний рахунок.

	1989 рік	2001 рік
Населення непрацездатного ві ку на 1000 осіб працездатного віку	879	820
в т.ч.    - діти    - особи старші запрацездатний вік	468 411	393 427

Сьогодні є потреба на ринку праці Сокальщини у робітничих кадрах за професією «швачка», «верстатник деревообробних верстатів», «продавець». Саме тому Сокальський районний центр зайнятості презентував ці професії. Не секрет ні для кого, що наші підприємства відчувають великий брак кваліфікованих, професійних працівників. У рамках проведення «Марафону актуальних професій» школярі-випускники мали змогу відвідати ТзОВ «ВЕМО», ДП «Датський текстиль», Торговельний центр «Місто» та ознайомитися з умовами праці, технічним оснащенням виробництва, перспективами кар’єрного росту тощо. З березня за участю Сокальської агенції регіонального розвитку відбувся «круглий стіл», у якому взяли участь директори та психологи шкіл Сокальського району, викладачі та майстри професійного ліцею. Вирішувались питання удосконалення профорієнтаційної роботи з учнівською молоддю. Адже саме в роботі з ними закладаються підвалини не тільки професійного і соціального становлення людини, але й її конкурентоспроможності на ринку праці. Обов’язковою умовою успішного вибору професії є особиста активність молодої людини в цьому процесі. Але тут виникають певні складності, адже приймати рішення повинна людина без життєвого і професійного досвіду в юному віці (1517 років). Тому на цьому етапі учні загальноосвітніх шкіл потребують грунтовної та кваліфікованої допомоги. Україна посідає 36-е місце в списку зі 124 країн за рівнем добробуту населення. За статистичними підрахунками, проведеними в Сокальському районі, 16% населення задоволені життям і відносять себе до категорії тих, хто "процвітає", 57% населення вважають, що живуть добре, але хотіли б краще, і 27% населення незадоволені своїм життям.[9]

Інтегральним показником суспільного розвитку регіону, відображенням його соціально-економічного та морального стану, могутнім фактором формування демографічного, економічного, трудового та культурного потенціалу суспільства є соціально фізіологічний стан мешканців даного регіону, який за останні роки погіршився. Тому одним з приоритетних напрямків досліджень на сьогодні є вивчення стану здоров'я населення району та функціонування системи охорони здоров'я. За даними чергового всеукраїнського опитування, яке проводилось з 5по 15 листопада 2011 у 78 населених пунктах усіх областей України та Криму , 17.8% дорослих жителів України вважають своє здоров'я "добрим" і тільки 2.1% респондентів зазначили своє здоров'я як "дужедобре". Найбільша частка респондентів (51.4%) оцінюють власний стан здоров'я як середній (ні добрий, ні поганий). 22% кваліфікують свій стан як "поганий" і 6.5% як дуже поганий. Таким чином, загальна сума негативних оцінок (28.5%) перевищує відсоток позитивних (19.9%) та домінуючою оцінкою є "середнє" здоров'я (51.4%). Одною з причин обрання половиною респондентів середньої відповіді, можна припустити, є фактична необізнаність людей про реальний стан власного здоров'я. З одного боку, вони можуть не знати про деякі своїзахворювання, а з іншого - навпаки - приписувати собі неіснуючі хвороби. Для зручності порівняння даних щодо самооцінки здоров'я за певний проміжок часу був побудований індекс самооцінок здоров'я, який розраховується як середній бал самооцінки здоров'я (від 5 - "дуже добре" до 1 - "дуже погане" здоров'я). Порівнявши значення цього індексу, ми дійшли висновку, що не існує динаміки в оцінці власного стану здоров'я населенням району за останні сім років. Як видно, майже вдвічі перевищує кількість тих респондентів, які повністю не задоволені власним здоров'я (21%), порівняно з тими які надали відповідь "повністю задовольняє" (11.9%) . Однак виявилось більше респондентів, яких власний стан здоров'я більше задовольняє, ніж не задовольняє (25.3%), порівняно з тими, які, навпаки, більше незадоволені, ніж задоволені. 23% обрали середню відповідь - "наскільки задовольняє, настільки не задовольняє". Аналіз взаємозв'язку самооцінки з рядом соціально-демографічних показників показує, що самооцінка здоров'я більше за все залежить від віку респондентів: з віком стан здоров'я погіршується. Існує також кореляція між самооцінкою здоров'я та статтю респондентів: жінки схильні оцінювати своє здоров'я гірше, ніж чоловіки . Наступна діаграма взаємозв'язку індексу самооцінки здоров'я з віком та статтю ілюструє вище наведені твердження. Якщо об'єднати категорії стану здоров'я "дуже погане" та "погане" в "погане здоров'я", "дуже добре" та "добре" - в "добре", то наявний наступний розподіл, який ще раз підтверджує попередній висновок: жінки оцінюють власний стан здоров'я більш негативно, порівняно з чоловіками. Отже фізіологічний стан мешканців Сокальського району є досить непоганим, але потребує покращення. [5]