9 4 Розділ II. Гігієнічні основи виховання здорової дитини та загартовування її організму

чового пояса миють водою, температура якої 20-16 °С. Загальні вологі обтирання краще робити після ранкової гігієнічної гімнастики або фізкуль­турних занять. Початкова температура води - 32-33 °С. Знижують темпе­ратуру води поступово (на 1-2 °С через кожних 3-4 дні) до 20 °С.

Загальні обливання водою починають проводити після 1,5-місячних вологих обтирань. Температура води для перших обливань повинна бути 33-34 °С. Через кожні 3-4 дні температуру води знижують на 0,5-1 °С і доводять її до 20 °С (тривалість процедури -1 хв).

Душ, як і інші водні процедури, краще приймати після ранкової гігієнічної гімнастики або денних занять фізичною культурою. Температу­ра води спочатку 32-34 °С, потім через кожні 2-3 дні її знижують на 1,5-2 °С і поступово доводять до 20 °С. Тривалість процедури для дошкільнят - від 60 до 90 сек.

Обливання ніг краще робити перед сном. Температура води для по­чаткової процедури - 30-32 °С, потім поступово, через кожні 3-4 дні, її знижують на 1-2 °С і доводять до граничної (20 °С).

Контрастні обливання ніг краще проводити після денного сну. Для цього готують теплу (38 °С) і прохолодну (20 °С) воду. Обливають попере­мінно ступні та дві третини гомілок теплою і холодною водою. Процедура закінчується обливанням прохолодною водою. Тривалість процедури 10-20 секунд.

Загальні гігієнічні ванни влітку проводять щодня, взимку - 1-2 рази на тиждень при температурі води 33-34 °С (тривалість процедури -10-15 хв). Процедура закінчується обливанням дитини водою, темпера­тура якої на 2-3 °С нижча, ніж температура води у ванні.

Купання у відкритих водоймах бажано починати при сталій погоді і температурі води, не нижчій від 22 °С. Але, якщо за умов клімату чекати на таку погоду немає можливості, можна почати купати дітей раніше, по­передньо підготувавши їх до цього обливанням прохолодною водою.

Дітей дошкільного віку, як і дітей інших вікових груп, можна купати у відкритих водоймах з проточною, незабрудненою водою, рівним дном, без ям і підводних течій. Тривалість початкових купань - 2-3 хв, кінцевих - 5-8 хв. Під час купання потрібно стежити за самопочуттям дітей, не допускаючи охолодження, якщо дитина звикне до купання, не слід припиняти процеду­ри і в прохолодні дні, наприклад, при температурі води 18 °С. Але в такі дні слід проводити процедури 2-3 хв, після того швидко витерти дитину насухо та одягти тепліше. Взимку бажано купати дітей у плавальних басейнах.

О Д Мойсак. Основи медичних знань і охорони здоров'я 9 5

Сонячно-повітряні ванни слід приймати на розкладушці або просто на сухій землі, підстеливши ковдру. На голову одягають панаму. Перша ванна триває 4-5 хв, потім через 2-3 процедури тривалість її продовжують на 4 хв і доводять до 20 хв для 3-4-річних дітей і до 25-30 хв для 5-6-річних.

Приймаючи сонячну ванну, дитина повинна повертатися по черзі до сонця спиною, правим і лівим боком, грудьми. Після процедури дитину треба обмити водою, температура якої 26-25 °С (поступово її знижують до 20-22 °С), витерти рушником і дати їй відпочити 0,5 год у тіні.

Комплекс гартувальних процедур для дітей молодшого шкільного віку (7-10 років)

Загартовування повітрям. Улітку діти приймають сонячні ванни в трусах і майці на свіжому повітрі, а взимку, восени та навесні - у при­міщенні (при відчиненій кватирці) в поєднанні з вправами ранкової гігієнічної гімнастики або спортивними іграми. Початкова температура повітря 19-21 °С (поступово її знижують до 16-18 °С). Тривалість повітряної процедури - від 7-Ю хв до 1,5-2 год. Учням молодших класів показане загартовування повітряним потоком.

Узимку дітям рекомендують щодня перебувати на свіжому повітрі про­тягом 2,5-3,5 год при температурі повітря, не нижчій від мінус 10-15 °С, а влітку - 4-5 год при температурі повітря, не вищій за ЗО °С. На свіжому повітрі треба організовувати рухливі й спортивні ігри, прогулянки, екскурсії.

Загартовування водою. Для загартовування дітей цієї вікової групи рекомендують умивання, вологі обтирання, обливання водою, душ, обливання ніг, контрастні обливання ніг, купання у відкритих во­доймах. Щодня вмивають обличчя, руки, шию, ділянку плечового пояса водою, температура якої від 20 до 16 °С.

Вологі обтирання краще проводити після ранкової гігієнічної гімнастики. Протягом 1-2 хв тіло швидко обтирають віджатою губкою або рушником до порожевіння шкіри. Температура води для вологих обтирань 32 °С, потім через кожні 2-3 дні її знижують на 1-2 °С і поступово доводять до 20 °С. В оанньо-зимовий період обтирання проводять у приміщенні, де температура по-вітРя не нижча від плюс 18-20 °С, а у весняно-літній період- плюс 16-18 °С.

Обливання водою дітей молодшого шкільного віку можна починати П|сля попередніх вологих обтирань, які проводили не менш як 1 міс. Тем-

96

Розділ II. Гігієнічні основи виховання здорової дитини та загартовування її організму

пература води для початкових обливань має бути близько 34 °С, поступово її знижують до 16-18 °С. Обливати треба рівномірно, щоб вода широким потоком стікала по всьому тілу. Тривалість процедури -1-1,5 хв. Душ кра­ще приймати після ранкової гімнастики або денних спортивних занять. Перш ніж приступити до цієї процедури, треба підготувати організм вологими об­тираннями. Тривалість процедури - 2 хв.

Купання у відкритих водоймах можна починати тоді, коли температура води не нижча від 20-22 °С, а температура повітря 22-23 °С. Тривалість початкових процедур - до 2-4 хв, а кінцевих - 10-15 хв. У холодну пору року доцільно відвідувати плавальні басейни двічі-тричі на тиждень.

Обливання ніг краще проводити ввечері, перед сном. Температура води для перших обливань повинна бути 28-30 °С; згодом поступово її доводять до 18-20 °С. Тривалість процедури - 30-40 с Контрастні обливання ніг краще проводити після сну. Обливають поперемінно стопи і дві третини гомілок обох ніг теплою (40 °С) і прохолодною (18 °С) водою. Тривалість процедури - 20 с

Загальну гігієнічну ванну влітку приймають щодня, а взимку - один раз на тиждень. Тривалість процедури -10-15 хв. Температура води по­винна бути 33-34 °С. Ванна обов'язково має закінчуватися контрастним обливанням дитини водою, температура якої на 3-4 °С нижча, ніжу ванні. Загартовування сонцем. Тривалість сонячних ванн для дітей молодшого віку - 5-6 хв. Щодня можна збільшувати тривалість процедури на 3-5 хв і поступово довести її до 30—10 хв (двічі на день). Після сонячної ванни рекомендується відпочити в тіні, потім прийняти душ, облитися водою або викупатися у відкритій водоймі й витерти тіло насухо.

Загартовування ослаблених дітей, які часто хворіють

Цілком природно, що батьки з особливою тривогою й піклуванням став­ляться до дітей, які часто хворіють і недостатньо розвинені фізично. Бать­ки намагаються створити їм якнайкращі умови життя, дуже оберігають їх. Однак нерідко це призводить до того, що дитина починає почувати себе неповноцінною, боїться зробити зайвий рух, погратися з іншими дітьми. їй постійно твердять, що вона може простудитися, захворіти. Це гнітюче діє на психіку дитини, нервова система якої і так нерідко ослаблена. А тим часом бадьорий настрій - одна з основних передумов зміцнення організму дитини.

О Д Мойсак. Основи медичних знань і охорони здоров 'я 97

Для ослаблених дітей, які недавно перенесли хворобу, гартувальні про­цедури особливо важливі. Методика загартовування ослаблених дітей, по­годжена з лікарем, в основному така сама, як і здорових дітей. Однак, проводячи водні процедури, треба повільніше знижувати температуру води. Сонячні й повітряні ванни слід приймати не на все тіло, а на окремі його ділянки. Батьки повинні уважно стежити за самопочуттям дитини, її апети­том, сном, тобто за показниками сприятливої дії застосовуваних гартуваль­них засобів.

Для фізично ослаблених дітей дуже шкідливе перегрівання. Отже, по­трібно особливо ретельно стежити за тим, щоб їхній одяг відповідав прави­лам гігієни. Не варто дуже оберігати таких дітей від рухливих ігор. Адже ігри підвищують життєвий тонус дитини, її настрій. Важливо лише стежити за тим, щоб дитина не перевтомлювалась. Під час ігор слід робити додат­кові перерви для відпочинку.

Систематичне використання природних гартувальних засобів у по­єднанні з правильним режимом життя ослаблених дітей дає змогу зміцни­ти їх фізично, допомагає їм пристосуватися до змін умов навколишнього середовища без застосування медикаментозних засобів.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Який фізіологічний вплив здійснюють фізичні вправи на організм дитини?

2. Масаж; фізіологічна дія на організм дитини, основні правила його проведення.

3. Ранкова гімнастика, гігієнічні умови, в яких вона проводиться.

4. Фізкультурні заняття, гігієнічні умови, в яких вони проводяться.

5. Значення рухливих ігор і спортивних розваг для росту і розвитку організму дитини.

6. Правила (принципи) загартовування.

7. Назвіть основні фактори загартовування.

8. Діючі фактори та фізіологічна дія води на організм дитини.

9. Діючі фактори та фізіологічна дія повітря на організм дитини.

10. Фізіологічна дія сонця на організм дитини.

11. Тепловий та сонячний удари; долікарська допомога.

12. Роль вихователя в організації гігієнічних умов для фізичного ви­ховання дітей у дошкільному закладі.

13. Ходіння босоніж як засіб загартовування організму.

14. Користуючись текстом розділу: Комплекс гартувальних проце­дур для дітей дошкільного віку (від 3 до 6-7років)", заповніть таблицю гаРтувальних водних процедур (табл. 2.11).

98

Розділ II. Гігієнічні основи виховання здорової дитини та загартовування її організму

Таблиця 2.11

Гартувальні процедури	Кращий час для проведення	Температура води	Тривалість процеду2и__^

НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Підготувати реферати: "Нетрадиційні методи загартовування", "Роль рухової активності в збереженні здоров'я".

ОД. Мойсак. Основи медичних знань і охорони здоров'я

99

ГІГІЄНІЧНІ УМОВИ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ У ДОШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Серед багатьох факторів, що мають вплив на виховання, розвиток і здоров'я дітей, велике значення має організація гігієнічних умов середо­вища та проведення санітарно-протиепідемічних заходів у дошкільних за­кладах. Це широке коло питань, до яких відносяться відповідні вимоги до земельної ділянки, будівлі дошкільного закладу, повітряного та світлово­го режиму, обладнання, одягу, іграшок; дотримання санітарного режиму та правил особистої гігієни персоналом і дітьми. Від дотримання гігієнічних вимог залежить здоров'я та фізичний розвиток дітей, які знаходяться в цих закладах. Створення відповідних гігієнічних умов організації побуту дітей регулюється "Санітарними правилами влаштування та утримання дитячих дошкільних закладів - будівельні норми і правила" (БНІП) у вигляді гігієнічних нормативів. Гігієнічні нормативи нестабільні, вони змінюються в залежності від рівня наукових знань про функціональні можливості ди­тячого організму, зміни засобів і методів виховання та навчання.

Існують гігієнічні принципи розміщення дитячих установ: віддалення від підприємств, забруднюючих повітря газами, пилом чи утворюючих знач­ний шум, від шосейних доріг та залізниць, ринків та інших подібних уста­нов на відстань, що дозволяє зберегти відповідне довколишнє середови­ще дитячих закладів у межах гігієнічних нормативів (не будувати в сані­тарній зоні).

Дошкільні заклади доцільно максимально наближувати до зелених масивів, парків. Рекомендується розміщувати дошкільні заклади в сере­дині житлових масивів, у центрі мікрорайону біля зелених масивів.

Площа земельної ділянки обчислюється з розрахунку на одну дити­ну і передбачається не менш як 35-40 м2. (У дитячих яслах-садках на 140-320 місць - 35 м2, в яслах-садах на 560-640 місць - 30 м2).

Земельна ділянка. Для груп раннього віку передбачаються групові майданчики в залежності від кількості груп по 130 м2 з тіньовим навісом ЗО м2. Для груп дошкільного віку необхідно мати групові майданчики за кількістю груп по 130 м2 з тіньовим навісом 50 м2. Кільцева доріжка, що зв язує майданчики дошкільних груп, повинна мати ширину 1-1,5 м. Май-Данчик для занять фізкультурою обладнують з розрахунку 3 м2 на одну Дитину, але не більш як 250 м2. Плескальний басейн площею 21 м2, глиби­ною не більш як 25 см.

100

Розділ II. Гігієнічні основи виховання здорової дитини та загартовування її організму

Зелені насадження повинні складати не менш як 50 % площі земель­ної ділянки і розміщуватись по периметру (ширина не менше 5 м) навколо групових майданчиків і господарського двору. Господарський майданчик повинен займати площу 100-240 м2, для комплексних ясел-садків на 560-640 дітей - 500 м2. Майданчик для тварин і птахів повинен бути не менш 20 м2, у комплексних дитячих яслах - 40 м2. Для городу-ягідника при кожному груповому майданчику виділяють по 15 м2, для дошкільних груп допускається спільний.

Планування будівлі дошкільного закладу. Дитячі ясла-садки про­ектуються як в одному, так і в декількох одно-, двоповерхових будівлях, об'єднаних між собою критими переходами. Основою планування будівлі дитячого дошкільного закладу є принцип групової ізоляції. Кожна група повинна мати набір необхідних приміщень, користуватись окремим вхо­дом і бути ізольованою від інших груп. Для дітей дошкільного віку необхідно передбачити спільний вхід не більше ніж на три групові осередки, а в корпусах комплексів ясел-садків допускається проектування спільного вхо­ду на чотири групові осередки.

У груповий осередок для дітей дошкільного віку входять: роздягаль­ня (16 м2); групова кімната (50-62,5 м2); спальня-веранда (50 м2); туалет (12 м2}; буфетна розміщується на площі групової кімнати або в ізольова­ному приміщенні (3 м2) (мал. 2.5-2.8).

Кімната для музичних занять площею 75-100 м2. До складу медичних при­міщень входять медична кімната (6-Ю м2) та ізолятор (кімната для дітей, що

захворіли протягом дня - 6-8 м2). Хар­чоблок складається із виробничих при­міщень (кухня з мий­ною, заготівельною та роздавальною площею від 24 м2 до 64 м2 в залежності від потужності) і складських при­міщень (склад для зберігання овочів -4-6 м2 і сухих про­дуктів - 7-8 м2).

Мал. 2.5. Умивальна кімната з індивідуальними предметами туалету

О.Д. Мопсам. Основи медичних знань і охорони здоров'я

101

Мал. 2.6. Спальне кімната

Наповнення групи раннього віку (до 3 років) дорівнює 20, дошкільного віку (3-7 років) - по 25 дітей. Дитячі ясла проектують на 80-120 дітей, дитячі садки -на 100-150 дітей, ди­тячі ясла-садки - на 90,140,160,280,320, 560 і 640 місць.

Обладнання приміщень повинно відповідати гігієніч­ним вимогам, враховувати вікові особливості зросту і розвитку дітей, тобто забезпечувати правильне положення тіла, сприяти профілактиці викривлен­ня хребта, розвитку короткозорості. Основними вимогами до обладнання є:

- профілактика травматизму (відсутність гострих і ріжучих кінців, вис­тупів);

- доступність дезінфекції;

-забарвлення в світлі кольори нешкідливими барвниками;

-легкість, компактність, гарний, привабливий вигляд.

Кожна група повинна мати свій комплект меблів, двох-трьох розмірів | відповідно до зросту дітей, маркіровані - щоб дитина могла сама знайти

свій стілець і стіл. Дитячі стільці для одягу та ліжка по­винні розміщува­тись у спальних кімнатах чи на ве­рандах.

іграшки. Вели­ке значення для пси­хоемоційного стану та розвитку дітей мають іграшки. У дитячих закладах

Мал. 2.7. Групова кімната