8 4 Розділ II. Гігієнічні основи виховання здорової'дитини та загартовування її організму

Теплорегуляційні механізми в дітей розвиваються поступово й лише тоді, коли дитина досягне трирічного віку, можна говорити про їхню доско­налість. Водночас потрібно пам'ятати, що в дітей дошкільно віку все-таки ще спостерігається нахил до несталості температури тіла. Це зумовлене недостатнім розвитком регуляторних функцій і нейроендокринного апарату в цьому віці. Тому загартовування дітей з метою вдосконалення терморе­гуляційного апарату має велике значення.

У незагартованому організмі навіть під впливом короткочасного охо­лодження порушується терморегуляція, причому процеси тепловіддачі переважають над процесами теплопродукції, і температура тіла прогресу­юче знижується. Охолодження сприяє зниженню опірності організму до інфекційних агентів. При цьому активізуються умовно-патогенні мікроби, створюються умови для розвитку гострих і хронічних захворювань.

Обов'язковою умовою загартовування дитини є достатнє перебуван­ня її на повітрі в будь-яку погоду, причому під час прогулянок вона повин­на активно рухатися. Спокійні ігри треба чергувати з рухливими, цікавими для дитини. Щоб вільно рухаючись дитина не спітніла, не слід одягати її надмірно. Дуже теплий одяг створює умови для перегрівання, а це зни­жує опірність організму до простудних захворювань.

Занадто оберігаючи дитину від охолодження, ми знижуємо її активність (згадаймо, що охолодження викликає в нас дрібне тремтіння м'язів, а пере­грівання - млявість, м'язову розслабленість). Не слід боятися невеликої втоми дитини під час прогулянок. Помірна втома виховує в неї витривалість, сприяє нормальному фізичному й нервово-психічному її розвиткові.

Усі впевнені, що загартовування потрібно, але через хвороби нема коли загартовувати дитину. А тим часом загартовування не протипоказа­не ослабленим дітям, які часто хворіють. Загартовування - це не проце­дури, які проводять курсами, а постійний спосіб життя дитини і догляду за нею. Гартувальні заходи ефективні тільки при постійному тренуванні. За­ходи загартовування слід проводити систематично протягом усього року, не припиняючи їх навіть під час нездужання. М.М. Аляб'єва рекомендує в таких випадках обливания замінити обтиранням теплішою водою. Припи­няють гартувальні процедури лише при гострому захворюванні або при яскраво вираженій негативній реакції на застосовувані заходи. Після оду­жання знову проводять гартувальні процедури, але беруть воду вищої температури, ніж була перед початком хвороби.

О Д. Мойсак. Основи медичних знань і охорони здоров'я 8 5

Підхід до вибору гартувальних впливів має бути індивідуальним. Для збудливої, емоційно лабільної дитини краще робити теплі обтирання й ван­ни; для спокійної, флегматичної, млявої- обливання загальні й ножні. Мож­на застосовувати і так званий ризький метод загартовування, запропонова­ний для дитячих дошкільних колективів. З успіхом ним можна користува­тися і в домашніх умовах.

На гумовий килимок кладуть пелюшку, змочену 10 % розчином кухон­ної солі (2 десертні ложки на склянку води) кімнатної температури. Після сну й після зарядки дитина босими ногами стає на мокру пелюшку і ро­бить на місці 5 кроків, переступаючи потім на сухий килимок. Кількість кроків поступово збільшують до 15-20. Якщо дитина перехворіла, до цьо­го методу загартовування можна повернутися через 7-10 днів.

Внаслідок високої теплоємності й теплопровідності, механічної й хімічної дії водні процедури позитивно впливають на судини й нервову систему дітей. Водні процедури здійснюють "гімнастику" судин, істотно підвищують обмін речовин, запобігаючи зайвій масі тіла.

Відомий педіатр Г.Н. Сперанський пропонував при проведенні гарту­вальних заходів дотримуватись таких правил:

1) загартовування починати й в подальшому проводити, якщо дитина здорова;

2) досягати поступової дії гартувальних процедур на дитячий організм;

3) процедури проводити систематично;

4) при виборі методики загартовування враховувати вік та індивіду­альні особливості дитини;

5) починати загартовування можна в будь-яку пору, але найкраще тоді, коли тепло (у холодну пору року дія факторів навколишнього середовища менш ефективна і збільшення тривалості процедур більш поступове);

6) гартувальні заходи проводити лише при позитивних емоційних ре­акціях дитини;

7) відновлювати заняття після перерви, якщо дозволяє лікар, слід з початкових навантажень (але збільшувати дози можна швидше).

Основні фактори загартовування

Загартовування повітрям

Повітря діє на організм своєю температурою, вологістю, тиском, швид­кістю руху його потоків та аероіонів.

Фізіологічна дія свіжого повітря проявляється покращанням обміну речовин, емоційного настрою, що в сукупності призводить до поліпшення Розвитку та зміцнення опірності організму.

86

Розділ II. Гігієнічні основи виховання здорової дитини та загартовування її організму

1

Мал. 2.3. Під час занять з плавання в басейні дошкільного закладу

Дитина дуже чут­лива до нестачі сві­жого повітря, тому що тканини організму, який інтенсивно рос­те, потребують підви­щеної кількості кис­ню. (Наприклад, кіль­кість кисню, що про­ходить через легені дитини в 1 рік-220 мл на 1 кг ваги, а у до­рослого - 96 мл). Відомий німець­кий лікар X. Гуфе-ланд писав: "Щоденна повітряна ванна корисна для здоров'я, вона дає тілу гнучкість і силу, душі - радісний настрій".

Загартовування повітрям відбувається під час прогулянки, гімнасти­ки після денного сну та сну на повітрі.

Загартовування водою

З давніх-давен людям відома цілюща дія води. Ще стародавні греки вважали, що вода змиває всі душевні страждання. В основі дії водних процедур на організм дитини лежить поєднання різних за інтенсивністю температурних, механічних і хімічних подразників. У відповідь на ці по­дразнення в організмі виникає ряд реакцій, що супроводжуються фізіоло­гічною перебудовою діяльності багатьох органів і систем.

Високу ефективність дії води на організм дитини можна пояснити тим, що її теплопровідність у 28 разів вища, ніж теплопровідність повітря. Відповідно до цього збільшується швидкість тепловтрати при зануренні тіла у воду. Тому повітря при його температурі плюс 33 °С сприймається дитиною як тепле, а вода такої самої температури - індиферентною; тем­пература повітря плюс 23 °С здається індиферентною, а вода такої самої температури - прохолодною.

Фізіологічна дія води. Під впливом водних процедур у дітей по­ліпшується діяльність серцево-судинної системи, органів дихання, нирок і м'язів, змінюються обмін речовин та теплорегуляція, підвищується імуні­тет, активізується діяльність центральної та вегетативної нервових систем-З усіх реакцій організму у відповідь на різні форми дії води найбільш ви-

г

0.Д- Мойсак. Основи медичних знань і охорони здоров 'я 87

раженою є реакція кровоносних судин. Унаслідок подразнень холодом судини шкіри звужуються, шкіра стає блідою, порівняно холоднішою, не-посмуговані м'язи шкіри скорочуються, і вона вкривається дрібненькими пухирцями ("гусячою шкірою").

Ця перша реакція на охолодження, коли кров відпливає до внутрішніх органів, змінюється другою фазою - припливом крові з внутрішніх органів до шкіри, яка стає червоною, теплішою. У другій фазі підсилюються про­цеси дисиміляції, утворення тепла в організмі.

Якщо охолодження триває надто довго, може настати третя фаза ре­акції організму, коли кровоносні судини в шкірі залишаються розширени­ми, але течія крові в них сповільнюється, кров застоюється, і шкіра набу­ває синюшного відтінку (ціаноз), знову з'являється "гусяча шкіра", спосте­рігається тремтіння у всіх м'язах. Це вторинна остуда. Вихователі повинні знати: якщо перша та друга фази сприятливо діють на дитячий організм, то третя фаза не є бажаною. Теплорегуляційні механізми в дітей недуже роз­винені, і тому вони легко вбирають тепло і легко віддають його. Під час водних процедур діти можуть перегрітися або охолодитися. Дуже важливо стежити за температурою води та повітря, суворо дотримуючись поступо­вості при зниженні температури води.

Як уже зазначалося, на дію холодної води організм дитини відпові­дає енергійною реакцією. Отже, щоб одержати хороші результати від за­гартовування, водні процедури слід проводити, коли дитина добре зігріється, бо охолоджена шкіра не дає належної реакції і замість зігріван­ня може настати ще більше охолодження.

Основним фактором при загартуванні дітей водою є її температура, а не тривалість процедури. Чим холодніша вода, тим коротшим повинен бути сеанс загартовування.

Загартовування сонцем

Життя існує на Землі завдяки сонячній енергії. Земні рослини засво­юють енергію сонця, синтезують різні органічні речовини, які потім вико­ристовують тварини, організм яких не здатний синтезувати ці речовини.

З незапам'ятних часів людству відомі цілющі властивості сонячних променів. Ще давньогрецький лікар і мислитель Гіппократ (V ст. до н. є.) висловив думку про гартувальну та цілющу дію сонячних променів.

Фізіологічна дія сонця. Правильне застосування сонячних променів Для загартовування дітей дуже корисне. У помірних дозах вони сприятливо Діють на організм дитини, на обмінні процеси, поліпшують дихання та крово­обіг, підвищують тонус центральної нервової системи, активізують

88

Розділ II. Гігієнічні основи виховання здорової дитини та загартовування її організму

діяльність залоз внутрішньої секреції. Тепер відомо, чому і яким чином со­нячна енергія сприятливо впливає на організм дітей і дорослих. Та чи інша дія сонячного світла на організм залежить від його спектрального складу.

Сонячне світло - це сукупність видимих і невидимих променів. Види­ма частина сонячних променів неоднорідна. Вона складається з черво­них, оранжевих, жовтих, зелених, блакитних, синіх і фіолетових пучків. З видимих променів сонячного спектра фіолетові мають найменшу довжи­ну хвилі - близько 400 мілімікронів, а червоні найбільшу - близько 760.

Невидимі промені розміщуються з обох боків сонячного спектра. До них належать ультрафіолетові промені, які входять до фіолетової части­ни видимого спектра (довжина їхньої хвилі - від 295 до 400 мілімікронів), та інфрачервоні, які містяться за червоною межею видимого спектра (дов­жина хвилі від 760 до 2300 мілімікронів).

Промені з довжиною хвилі менш як 295 та більш ніж 2300 мілімікронів на шляху від сонця поглинаються атмосферою і не досягають поверхні Землі.

Майже 70 % проміння Сонця становлять інфрачервоні промені, які діють на організм переважно своїм теплом. Ультрафіолетові промені за силою дії на живі організми значно перевищують усі інші промені. їхній вплив на організм дитини неоднаковий і залежить від довжини хвилі. Одні з них допомагають запобігти рахітові й сприяють його лікуванню, інші виклика­ють почервоніння шкіри (еритему) і сприяють пігментоутворенню, унаслі­док чого виникає загар. Ультрафіолетовим променям з наикоротших хвиль властива бактерицидна дія.

При опроміненні частина сонячних променів відбивається шкірою, а інша частина проникає вглиб, викликаючи теплову й хімічну дію. Інфрачер­воні промені проникають в організм на 5-6 см, видимі - на кілька міліметрів, а ультрафіолетові - лише на 0,2-0,4 мм.

Під час опромінення шкіри ультрафіолетовими променями дитина відчуває постійно зростаюче тепло, на шкірі з'являється легка гіперемія, яка після припинення опромінення швидко проходить. Проте через кілька годин опромінені ділянки шкіри знову червоніють. Це так звана ультрафіо­летова еритема, що виникає у зв'язку з тривалим розширенням шкірних капілярів. Запальні явища в шкірі, зумовлені ультрафіолетовими променя­ми, через кілька днів затухають, і починає злущуватися шкіра. Поверхне­вий роговий шар шкіри злущується, а замість нього утворюється новий роговий шар, спочатку тонкий, але до кінця лущення він стає товстим і міцним. Стовщеним новоутворений роговий шар буває протягом 2-3 міс.