
- •9 Гломерулонефрит.........................................................................227
- •1 /Ожиріння.......................................................................................239 *
- •6 8 Розділ II. Гігієнічні основи виховання здорової дитини та загартовування її організму
- •7 4 Розділ II. Гігієнічні основи виховання здорової дитини та загартовування її організму
- •8 2 Розділ II. Гігієнічні основи виховання здорової дитини та загартовування її організму
- •8 4 Розділ II. Гігієнічні основи виховання здорової'дитини та загартовування її організму
- •0 Д Мойсак. Основи медичних знань і охорони здоров 'я 89
- •9 4 Розділ II. Гігієнічні основи виховання здорової дитини та загартовування її організму
- •102 Розділ II. Гігієнічні основи виховання здорової дитини та загартовування їі організму
- •104 Розділ II. Гігієнічні основи виховання здорової дитини та загартовування (і організму
- •108 РозділІі. Гігієнічні основи виховання здорової дитини та загартовування її організми
- •166 Розділ III. Дитячі соматичні хвороби та їх профілактика
- •192 Розділ III. Дитячі соматичні хвороби та їх профілактика
- •5. Розв'яжіть клінічні задачі:
- •268 Розділ III. Дитячі соматичні хвороби та їх профілактика
- •284 Роздіп III. Дитячі соматичні хвороби та їх профілактика
- •4.1. Антоній Левенгук
- •294 Розділ IV. Інфекційні хвороби та їх профілактика
- •300 Розділ IV. Інфекційні хвороби та їх профілактика
- •314 Розділ IV. Інфекційні хвороби та їх профілактика
- •320 Розділ IV. Інфекційні хвороби та їх профілактика
- •402 Розділ IV. Інфекційні хвороби та їх профілактика
- •410 '': Розділ V. Дитячий травматизм і його профілактика
- •466 Розділ V. Дитячий травматизм і його профілактика
- •478 Розділ VI. Основи охорони здоров'я
- •478 Розділ VI. Основи охорони здоров'я
- •516 Розділ VI. Основи охорони здоров'я
- •522 Розділ VI. Основи охорони здоров'я
- •548 Розділ VI. Основи охорони здоров'я
8 4 Розділ II. Гігієнічні основи виховання здорової'дитини та загартовування її організму
Теплорегуляційні механізми в дітей розвиваються поступово й лише тоді, коли дитина досягне трирічного віку, можна говорити про їхню досконалість. Водночас потрібно пам'ятати, що в дітей дошкільно віку все-таки ще спостерігається нахил до несталості температури тіла. Це зумовлене недостатнім розвитком регуляторних функцій і нейроендокринного апарату в цьому віці. Тому загартовування дітей з метою вдосконалення терморегуляційного апарату має велике значення.
У незагартованому організмі навіть під впливом короткочасного охолодження порушується терморегуляція, причому процеси тепловіддачі переважають над процесами теплопродукції, і температура тіла прогресуюче знижується. Охолодження сприяє зниженню опірності організму до інфекційних агентів. При цьому активізуються умовно-патогенні мікроби, створюються умови для розвитку гострих і хронічних захворювань.
Обов'язковою умовою загартовування дитини є достатнє перебування її на повітрі в будь-яку погоду, причому під час прогулянок вона повинна активно рухатися. Спокійні ігри треба чергувати з рухливими, цікавими для дитини. Щоб вільно рухаючись дитина не спітніла, не слід одягати її надмірно. Дуже теплий одяг створює умови для перегрівання, а це знижує опірність організму до простудних захворювань.
Занадто оберігаючи дитину від охолодження, ми знижуємо її активність (згадаймо, що охолодження викликає в нас дрібне тремтіння м'язів, а перегрівання - млявість, м'язову розслабленість). Не слід боятися невеликої втоми дитини під час прогулянок. Помірна втома виховує в неї витривалість, сприяє нормальному фізичному й нервово-психічному її розвиткові.
Усі впевнені, що загартовування потрібно, але через хвороби нема коли загартовувати дитину. А тим часом загартовування не протипоказане ослабленим дітям, які часто хворіють. Загартовування - це не процедури, які проводять курсами, а постійний спосіб життя дитини і догляду за нею. Гартувальні заходи ефективні тільки при постійному тренуванні. Заходи загартовування слід проводити систематично протягом усього року, не припиняючи їх навіть під час нездужання. М.М. Аляб'єва рекомендує в таких випадках обливания замінити обтиранням теплішою водою. Припиняють гартувальні процедури лише при гострому захворюванні або при яскраво вираженій негативній реакції на застосовувані заходи. Після одужання знову проводять гартувальні процедури, але беруть воду вищої температури, ніж була перед початком хвороби.
О Д. Мойсак. Основи медичних знань і охорони здоров'я 8 5
Підхід до вибору гартувальних впливів має бути індивідуальним. Для збудливої, емоційно лабільної дитини краще робити теплі обтирання й ванни; для спокійної, флегматичної, млявої- обливання загальні й ножні. Можна застосовувати і так званий ризький метод загартовування, запропонований для дитячих дошкільних колективів. З успіхом ним можна користуватися і в домашніх умовах.
На гумовий килимок кладуть пелюшку, змочену 10 % розчином кухонної солі (2 десертні ложки на склянку води) кімнатної температури. Після сну й після зарядки дитина босими ногами стає на мокру пелюшку і робить на місці 5 кроків, переступаючи потім на сухий килимок. Кількість кроків поступово збільшують до 15-20. Якщо дитина перехворіла, до цього методу загартовування можна повернутися через 7-10 днів.
Внаслідок високої теплоємності й теплопровідності, механічної й хімічної дії водні процедури позитивно впливають на судини й нервову систему дітей. Водні процедури здійснюють "гімнастику" судин, істотно підвищують обмін речовин, запобігаючи зайвій масі тіла.
Відомий педіатр Г.Н. Сперанський пропонував при проведенні гартувальних заходів дотримуватись таких правил:
1) загартовування починати й в подальшому проводити, якщо дитина здорова;
2) досягати поступової дії гартувальних процедур на дитячий організм;
3) процедури проводити систематично;
4) при виборі методики загартовування враховувати вік та індивідуальні особливості дитини;
5) починати загартовування можна в будь-яку пору, але найкраще тоді, коли тепло (у холодну пору року дія факторів навколишнього середовища менш ефективна і збільшення тривалості процедур більш поступове);
6) гартувальні заходи проводити лише при позитивних емоційних реакціях дитини;
7) відновлювати заняття після перерви, якщо дозволяє лікар, слід з початкових навантажень (але збільшувати дози можна швидше).
Основні фактори загартовування
Загартовування повітрям
Повітря діє на організм своєю температурою, вологістю, тиском, швидкістю руху його потоків та аероіонів.
Фізіологічна дія свіжого повітря проявляється покращанням обміну речовин, емоційного настрою, що в сукупності призводить до поліпшення Розвитку та зміцнення опірності організму.
86
Розділ II. Гігієнічні основи виховання здорової дитини та загартовування її організму
1
Мал. 2.3. Під час занять з плавання в басейні дошкільного закладу
Дитина дуже чутлива до нестачі свіжого повітря, тому що тканини організму, який інтенсивно росте, потребують підвищеної кількості кисню. (Наприклад, кількість кисню, що проходить через легені дитини в 1 рік-220 мл на 1 кг ваги, а у дорослого - 96 мл). Відомий німецький лікар X. Гуфе-ланд писав: "Щоденна повітряна ванна корисна для здоров'я, вона дає тілу гнучкість і силу, душі - радісний настрій".
Загартовування повітрям відбувається під час прогулянки, гімнастики після денного сну та сну на повітрі.
Загартовування водою
З давніх-давен людям відома цілюща дія води. Ще стародавні греки вважали, що вода змиває всі душевні страждання. В основі дії водних процедур на організм дитини лежить поєднання різних за інтенсивністю температурних, механічних і хімічних подразників. У відповідь на ці подразнення в організмі виникає ряд реакцій, що супроводжуються фізіологічною перебудовою діяльності багатьох органів і систем.
Високу ефективність дії води на організм дитини можна пояснити тим, що її теплопровідність у 28 разів вища, ніж теплопровідність повітря. Відповідно до цього збільшується швидкість тепловтрати при зануренні тіла у воду. Тому повітря при його температурі плюс 33 °С сприймається дитиною як тепле, а вода такої самої температури - індиферентною; температура повітря плюс 23 °С здається індиферентною, а вода такої самої температури - прохолодною.
Фізіологічна дія води. Під впливом водних процедур у дітей поліпшується діяльність серцево-судинної системи, органів дихання, нирок і м'язів, змінюються обмін речовин та теплорегуляція, підвищується імунітет, активізується діяльність центральної та вегетативної нервових систем-З усіх реакцій організму у відповідь на різні форми дії води найбільш ви-
г
0.Д- Мойсак. Основи медичних знань і охорони здоров 'я 87
раженою є реакція кровоносних судин. Унаслідок подразнень холодом судини шкіри звужуються, шкіра стає блідою, порівняно холоднішою, не-посмуговані м'язи шкіри скорочуються, і вона вкривається дрібненькими пухирцями ("гусячою шкірою").
Ця перша реакція на охолодження, коли кров відпливає до внутрішніх органів, змінюється другою фазою - припливом крові з внутрішніх органів до шкіри, яка стає червоною, теплішою. У другій фазі підсилюються процеси дисиміляції, утворення тепла в організмі.
Якщо охолодження триває надто довго, може настати третя фаза реакції організму, коли кровоносні судини в шкірі залишаються розширеними, але течія крові в них сповільнюється, кров застоюється, і шкіра набуває синюшного відтінку (ціаноз), знову з'являється "гусяча шкіра", спостерігається тремтіння у всіх м'язах. Це вторинна остуда. Вихователі повинні знати: якщо перша та друга фази сприятливо діють на дитячий організм, то третя фаза не є бажаною. Теплорегуляційні механізми в дітей недуже розвинені, і тому вони легко вбирають тепло і легко віддають його. Під час водних процедур діти можуть перегрітися або охолодитися. Дуже важливо стежити за температурою води та повітря, суворо дотримуючись поступовості при зниженні температури води.
Як уже зазначалося, на дію холодної води організм дитини відповідає енергійною реакцією. Отже, щоб одержати хороші результати від загартовування, водні процедури слід проводити, коли дитина добре зігріється, бо охолоджена шкіра не дає належної реакції і замість зігрівання може настати ще більше охолодження.
Основним фактором при загартуванні дітей водою є її температура, а не тривалість процедури. Чим холодніша вода, тим коротшим повинен бути сеанс загартовування.
Загартовування сонцем
Життя існує на Землі завдяки сонячній енергії. Земні рослини засвоюють енергію сонця, синтезують різні органічні речовини, які потім використовують тварини, організм яких не здатний синтезувати ці речовини.
З незапам'ятних часів людству відомі цілющі властивості сонячних променів. Ще давньогрецький лікар і мислитель Гіппократ (V ст. до н. є.) висловив думку про гартувальну та цілющу дію сонячних променів.
Фізіологічна дія сонця. Правильне застосування сонячних променів Для загартовування дітей дуже корисне. У помірних дозах вони сприятливо Діють на організм дитини, на обмінні процеси, поліпшують дихання та кровообіг, підвищують тонус центральної нервової системи, активізують
88
Розділ II. Гігієнічні основи виховання здорової дитини та загартовування її організму
діяльність залоз внутрішньої секреції. Тепер відомо, чому і яким чином сонячна енергія сприятливо впливає на організм дітей і дорослих. Та чи інша дія сонячного світла на організм залежить від його спектрального складу.
Сонячне світло - це сукупність видимих і невидимих променів. Видима частина сонячних променів неоднорідна. Вона складається з червоних, оранжевих, жовтих, зелених, блакитних, синіх і фіолетових пучків. З видимих променів сонячного спектра фіолетові мають найменшу довжину хвилі - близько 400 мілімікронів, а червоні найбільшу - близько 760.
Невидимі промені розміщуються з обох боків сонячного спектра. До них належать ультрафіолетові промені, які входять до фіолетової частини видимого спектра (довжина їхньої хвилі - від 295 до 400 мілімікронів), та інфрачервоні, які містяться за червоною межею видимого спектра (довжина хвилі від 760 до 2300 мілімікронів).
Промені з довжиною хвилі менш як 295 та більш ніж 2300 мілімікронів на шляху від сонця поглинаються атмосферою і не досягають поверхні Землі.
Майже 70 % проміння Сонця становлять інфрачервоні промені, які діють на організм переважно своїм теплом. Ультрафіолетові промені за силою дії на живі організми значно перевищують усі інші промені. їхній вплив на організм дитини неоднаковий і залежить від довжини хвилі. Одні з них допомагають запобігти рахітові й сприяють його лікуванню, інші викликають почервоніння шкіри (еритему) і сприяють пігментоутворенню, унаслідок чого виникає загар. Ультрафіолетовим променям з наикоротших хвиль властива бактерицидна дія.
При опроміненні частина сонячних променів відбивається шкірою, а інша частина проникає вглиб, викликаючи теплову й хімічну дію. Інфрачервоні промені проникають в організм на 5-6 см, видимі - на кілька міліметрів, а ультрафіолетові - лише на 0,2-0,4 мм.
Під час опромінення шкіри ультрафіолетовими променями дитина відчуває постійно зростаюче тепло, на шкірі з'являється легка гіперемія, яка після припинення опромінення швидко проходить. Проте через кілька годин опромінені ділянки шкіри знову червоніють. Це так звана ультрафіолетова еритема, що виникає у зв'язку з тривалим розширенням шкірних капілярів. Запальні явища в шкірі, зумовлені ультрафіолетовими променями, через кілька днів затухають, і починає злущуватися шкіра. Поверхневий роговий шар шкіри злущується, а замість нього утворюється новий роговий шар, спочатку тонкий, але до кінця лущення він стає товстим і міцним. Стовщеним новоутворений роговий шар буває протягом 2-3 міс.