Зміст

Вступ

1. Характеристика та особливості наукових текстів

2. Основні види і форми перекладу

3. Правила повного письмового перекладу

4.Загальні вимоги до адекватного перекладу та його оформлення

5. Реферативний переклад

6. Анотаційний переклад

Висновок

Використана література

Вступ

У зв'язку з бурхливим розвитком науки та поширенням наукової інформації виросло значення наукового перекладу.

Наука про переклад і теорія перекладу, або перекладознавство - одна з самих молодих наук мовознавства. У світі постійно зростає потреба спілкування в таких сферах діяльності як наука, культура, торгівля і т.п. В більшості випадків таке взаємне спілкування можливо завдяки перекладу.

Вивчення питань перекладу наукової літератури, яка відрізняється науковим стилем і стилем офіційних документів, часто потребує аналізу тексту, вивчення закономірностей функціонального стилю мови науки , що сприяє оволодінню технікою адекватного перекладу. Ця тема є актуальною у теорії перекладу, ще й тому що зросли наукові контакти з англомовним світом та збільшенням обсягів перекладу різного роду англійських науково-технічних текстів.

1. Характеристика та особливості наукових текстів

Науковий текст відрізняється від інших великим арсеналом знакових систем, слугуючи для передачі когнітивної інформації. Численні мовні засоби забезпечують її оформлення у вигляді об’єктивного повідомлення, що під час еквівалентної передачі у перекладі характеризується переважанням теперішнього часу дієслова, значною кількістю слів та словосполучень з абстрактним значенням, очевидною номінативністю тексту. Основною

рисою наукового тексту є термінологічність, яка не залежить від контексту і присутня у спеціальних двомовних словниках. Загальні ознаки наукового стилю прослідковуються на всіх рівнях мовної системи. Лексика цього стилю складається із трьох пластів (нейтральна, загальнонаукова, спеціальна або термінологічна).

Кожному вченому притаманний особистий ритм пошуку, аналізу, написання тексту. Науковець, як і митець, має свої таємниці творення – тієї особливої магії думки, розвитку сюжету, образного осмислення ідеї, врешті художньої досконалості формул, графіків і таблиць, які в науці теж можуть виконувати функції поетичної форми.

Традиційно в науковому стилі вирізняються чотири підвиди: суто науковий, науково-популярний, навчально-науковий і науково-діловий. Російська дослідниця Н. І. Колесникова виокремлює ще науково-публіцистичний та науково-фантастичний стилі; водночас вона вважає, що останнім часом досить поширеними стали такі підвиди, як науково-інформативний і науково-довідковий.

За своїм призначенням і сферою використання кожен із цих підвидів наукового стилю переважає в тому чи іншому жанрі:

1) суто науковий стиль – статті в журналах, наукові праці, дисертації, монографії, доповіді;

2) науково-популярний – нариси, книги, лекції, статті;

3) навчально-науковий – підручники, навчальні та методичні посібники, програми, збірники задач, завдань і вправ, лекції, конспекти, навчально-методичні матеріали;

4) науково-діловий – технічна документація (контракти, інструкції, повідомлення про випробування та аналізи, формули винаходів, реферати тощо;

5) науково-інформативний – реферати, анотації, патентні описи;

6) науково-довідковий – словники, довідники, каталоги .

Мова наукової літератури має свої особливості: граматичні, лексичні, фразеологічні, скорочення.

Граматична структура речення наукових текстів має ряд особливостей:

1. Наявність довгих речень, які включають велику кількість другорядних і однорідних членів. При цьому залежні від підмета і присудка слова часто стоять на відстані від того слова, яке вони визначають.

2. Вживання багатокомпонентних атрибутивних словополучень.

3. Вживання означень, утворених шляхом стяжки цілих синтаксичних груп.

4. Вживання синтаксичних конструкцій, пасивних конструкцій, зворотів (об'єктний відмінок з інфінітивом, називний відмінок з інфінітивом).

5. Наявність пропусків деяких службових слів (артиклів, допоміжних дієслів) особливо в таблицях, графіках, специфікаціях.

Найбільш типовим лексичним признаком наукової літератури є насиченість тексту спеціальними термінами, термінологічними словосполученнями. Терміни - слова або словосполучення мають лінгвістичні властивості як і інші одиниці словникового складу. Відмінність терміна від звичайного слова залежить, перш за все, від його значення. Терміни виражають поняття науковооброблені і властиві лише конкретній галузі науки . В лінгвістичному аспекті терміни, як і інші слова мови, мають явище багатозначності. У деяких випадках один і той же термін має різні значення в межах різних наук. Вирішальним при перекладі багатозначного терміна є контекст.

Характерною рисою сучасної наукової літератури є широке використання різних скорочень і абревіатур. Слід пам'ятати, що прийняті скорочення є офіційними, загальноприйнятими і їх не можна довільно змінювати та замінювати.